Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
09.08.2023м. ХарківСправа № 922/1583/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
При секретарі Іванії К.В.
розглянувши заяву представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» (Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.07.2023) про розподіл судових витрат по справі
за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ»(61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб-3"(36008, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Комарова, будинок 10-А)
про стягнення коштів
За участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - Десятерник В.В. (ордер серія АН№1175809 від 30.05.2023 року)
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб-3",в якій просить суд:
стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Полтавахліб-3» (ідентифікаційний код юридичної особи 38667449, місцезнаходження: 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 10А) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» (Ідентифікаційний код юридичної особи 44599645, місцезнаходження: 61002, місто Харків, вулиця Чернишевська, 66) грошові кошти в розмірі 2 491 549,00 грн. (два мільйони чотириста дев'яносто одна тисяча п'ятсот сорок дев'ять гривень 00 копійок) заборгованості за поставлений товар за Договором поставки № БПР2906223 від 29.06.2022 року, 263 149,95 грн. (двісті шістдесят три тисячі сто сорок дев'ять гривень 95 копійок) - інфляційні втрати за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 428 703,92 грн. (чотириста двадцять вісім тисяч сімсот три гривні 92 копійки) - відсотки річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору поставки № БПР2906223 від 29.06.2022 року в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою суду від 25.04.2023 позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» без руху. Постановлено позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.
На виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 25.04.2023, позивач 08.05.2023 направив заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду від 08.05.2023року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/1583/23. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання "31" травня 2023 р. о 12:30.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 року, позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Полтавахліб - 3» (ідентифікаційний код юридичної особи 38667449, місцезнаходження: 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 10А) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» (Ідентифікаційний код юридичної особи 44599645, місцезнаходження: 61002, місто Харків, вулиця Чернишевська, 66) - 263 149,95 грн. (двісті шістдесят три тисячі сто сорок дев'ять гривень 95 копійок) - інфляційні втрати за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 428 703,92 грн. (чотириста двадцять вісім тисяч сімсот три гривні 92 копійки) - відсотки річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, витрати по сплаті судового збору в сумі 10377,81грн.
Позовні вимоги на суму 1 748 868 грн. закрито на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України .В іншій частині позовних вимог відмовлено .
31.07.2023 року від представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» електронною поштою (Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.07.2023) надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій представник позивача просить суд:
ухвалити додаткове рішення у справі № 922/1583/23, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавахліб-3» (ідентифікаційний код юридичної особи 38667449, місцезнаходження: 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 10А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44599645, місцезнаходження: 61002, місто Харків, вулиця Чернишевська, 66) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 64 416,00грн. (шістдесят чотири тисячі чотириста шістнадцять гривень 00 копійок).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 року, судове засідання для розгляду заяви представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» (Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.07.2023) про розподіл судових витрат призначено на до розгляду у судовому засіданні на 09 серпня 2023 року о 12:30 год.
08.08.2023 року від представника позивача, електронною поштою надійшла заява про розгляд заяви про розподіл судових витрат , без участі представника позивача. Подану Позивачем заяву про розподіл витрат підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
08.08.2023 року від представника позивача, електронною поштою надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до до 8251,69 грн. (вісім тисяч двісті п'ятдесят одна гривня 69 копійок).
Представник позивача (заявника ) в судове засідання 09.08.2023 року, не з'явився.
Представник відповідача в судовому засіданні 09.08.2023 року, просить суд врахувати заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №922/1583/23 (щодо розподілу судових витрат) від 31.07.2023, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до предмету Договору про надання правової дороги від 01.07.2022 р. № 1-ТК, укладеного між Адвокатським об'єднанням «ЛОУ УОЛВС» та ТОВАРИСТВОМ З БМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» (Клієнт), адвокатське об'єднання приймає на себе серед інших зобов'язання представляти інтереси клієнта у судах під час здійснення зокрема господарського судочинства п.2.1.6. Договору).
10 квітня 2023 року між ТОВ «ТК «НОВАТОРГ» та АО «ЛОУ УОЛВС» була укладена Додаткова угода до Договору № 1-ТК про надання правової допомоги від 01 липня 2022 року, відповідно до якої Адвокатське об'єднання взяло на себе зобов'язання надати наступні послуги: написання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавахліб-3» (код ЄДРПОУ 38667449) про стягнення коштів (основної заборгованості та штрафних санкцій) за договором поставки № БПР2906223 від 29.06.2022 року, складання інших процесуальних документів по суті справи; надання усних консультацій з або без вивчення документів; аналіз судової практики; участь в судових засіданнях у Господарському суді Харківської області тощо.
Надання послуг відповідно до вищезазначеної Додаткової угоди здійснював представник Позивача адвокат Крайз О.І., голова АО «ЛОУ УОЛВС».
Підтвердженням наданих за Договором послуг є підписаний акт прийому-передачі наданих послуг № 2707 від 27 липня 2023 року на суму 64 416,00грн. (шістдесят чотири тисячі чотириста шістнадцять гривень 00 копійок).
Відповідно до Додаткової угоди встановлено строк оплати наданих послуг протягом 30 банківських днів з моменту підписання акту-здачі наданих послуг.
На підтвердження своїх вимог представником відповідача до заяви про розподіл
судових витрат надані копії :
- Договору про надання правової дороги від 01.07.2022 р. №1-ТК;
- Додаткові угоди;
- Акту приймання-передачі наданих послуг від 27.07.2023 до Договору про
надання правової допомоги від 01.07.2022 р. №1-ТК.
Таким чином, на переконання представника позивача, судові витрати позивача у справі № 922/1583/23 підтвердженні доказами, складаються з витрат на професійну правничу допомогу в 64 416,00грн. (шістдесят чотири тисячі чотириста шістнадцять гривень 00 копійок).
Представник відповідач подав заяву про зменшення позовних вимог, де зокрема, вказує на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 64 416,00 грн. покладає на нього надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно приписів ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;
- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
При цьому, відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, в п. 6.1. постанови Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 закріплено, що за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Об'єднана палата зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що в ній представник позивача виклав свої доводи позову та відповідні мотиви його обґрунтування, а її обсяг становить 8 сторінок.
Разом з тим, на 3-ій та 4-ій сторінках позову представник позивача перераховує видаткові накладні та платіжні доручення, а 8-ма сторінка містить прохальну частину та перелік додатків до відзиву, при цьому до відзиву не було додано розрахунок позову тощо.
Отже, складання позову не потребувало значного обсягу юридичної та технічної роботи, а відтак реальний час для надання цієї послуги завищений.
Господарський суд погоджується із твердженнями відповідача, стосовно того, що «Надання консультацій з/без вивчення документів», - охоплюється наданням послуги: «Складання позовної заяви». З огляду на нескладність справи (типовість для договорів поставки), а відповідно і нескладність підготовки позовної заяви та її невеликий обсяг (фактичне обґрунтування позову зводиться до 3-4-х аркушів позовної заяви), затрачений адвокатом час на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді першої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, додані докази є типовими для договорів поставки; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин докорінно не змінювалось), з урахуванням складності підготовки розрахунку заборгованості, у даному випадку розумним та пропорційним є стягнення 5 000,00 грн. за складання позовної заяви.
Встановлення години роботи у розмірі визначеного законом місячного розміру заробітної плати є також необґрунтованим. Якщо ця вартість послуг для позивача і його представника є прийнятною і доступною, то це предмет домовленості саме цих учасників договору на правову допомогу, однак враховуючи майновий стан відповідача, який є виробником соціально значущих видів продукції (хліба пшенично-житнього і батону) у воєнний час в умовах збройної агресії рф проти України, підлягає врахуванню судом при прийнятті рішення про стягнення з відповідача на користь позивача вартості витрат на професійну правничу допомогу, виходячи саме з того, що український виробник, який здійснює виробництво продукції в період введеного в Україні воєнного стану для потреб держави і населення, продовжує працювати в умовах фінансової кризи, недостатності грошових коштів, різкого здорожчання енергоносіїв і сировини, підтримує економіку України, працівників заводу і членів їх сім'ї, забезпечуючи безперервне виробництво хлібобулочних виробів, сплачуючи обов'язкові податки і збори до бюджетів всіх рівнів тощо.
Крім того, консультування, яке відображено в акті, не має відношення до наданих послуг в розрізі судової справи, не є витратами, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача як обов'язкові витрати на професійну правничу допомогу.
Також, в акті зазначено про участь 2 години в судових засіданнях, що не відповідає дійсності, тому як загальна тривалість судових засідань у справі склала 104 хвилини (1 годину 44 хвилини), що підтверджується протоколами судових засідань, згідно з якими тривалість засідань складала: 31.05.2023 - 9 хвилин, 27.06.2023 - 16 хвилин, 12.07.2023 - 35 хвилин, 26.07.2023 - 44 хвилин.
Представник позивача приймав участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів, тобто не витрачаючи час на очікування і дорогу до приміщення суду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
В постанові у справі № 922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат або задовольнити її частково.
Позивач просив стягнути з відповідача 7 147 216 грн (сім мільйонів сто сорок сім тисяч двісті шістнадцять тисяч гривень), з яких 1 748 868 грн (основний борг) було справлено відповідачем до прийняття рішення у справі. Рішенням від 26.07.2023 суд задовольнив позов частково в сумі 691 853,87 грн., в частині стягнення основного боргу провадження закрито, в іншій частині позовних вимог в позові відмовлено.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», рішення у справі «Баришевський проти України», рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України», рішення у справі «Двойних проти України», рішення у справі «Меріт проти України»).
Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, у вже згаданому рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України" суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, з урахуванням висновків суду про часткове задоволення позовних вимог, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у загальному розмірі 12,81 % від заявленої ціни позову, відтак, керуючись ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, у даному випадку співмірним є стягнення 12,81% від заявлених позивачем судових витрат, а саме від 64416 грн., що становить 8251,69 грн.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 126, 129, 231, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» (Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.07.2023) про розподіл судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавахліб-3» (ідентифікаційний код юридичної особи 38667449, місцезнаходження: 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 10А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44599645, місцезнаходження: 61002, місто Харків, вулиця Чернишевська, 66) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8251,69 грн.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» (Ідентифікаційний код юридичної особи 44599645, місцезнаходження: 61002, місто Харків, вулиця Чернишевська, 66).
Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Полтавахліб-3» (ідентифікаційний код юридичної особи 38667449, місцезнаходження: 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 10А).
Повний текст додаткового рішення складено 10 серпня 2023 року.
Суддя О.О. Присяжнюк