Справа № 279/4198/23 провадження №3/279/2424/23
08 серпня 2023 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., з секретарем Бобровою В.С., за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 23.06.2023 о 11.10 год. в м.Коростень по вул.Сергія Кемського керував автомобілем RENAULT д.н.з. НОМЕР_1 проявив неуважність, не маючи ніякої перешкоди в русі різко загальмував, що призвело до зіткнення в задню частину автомобіля ГАЗ д.н.з. НОМЕР_2 . Під час ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками,чим порушив вимоги п.12.9 г, 2.3 Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав частково та показав, що він рухався на своєму автомобілі по вул.С.Кемського по лівій смузі руху, так як в правій смузі було зайнято. Водій автомобіля ГАЗ різко почав перестроюватись без показників повороту, не надавши при цьому йому переваги у русі. Своїми діями водій автомобіля ГАЗ виштовхнув його з пасажирами, які знаходились в машині, на зустрічну смугу руху, по якій також рухались машини. Часу на роздуми не було, і він побачивши небезпеку прямого зіткнення з транспорними засобами, які рухали на доволі великій швидкості по цій зустрічній смузі руху йому на зустріч, різко повернув в право і повернувся на свою смугу руху, внаслідок чого сталася ДТП. При цьому в абтомобілі було присутні пасажири, одна з пасажирів була вагітна. З думками про пасажирів він вчинив даний маневр, щоб уникнути прямого зіткнення.
В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що дійсно була нестандартна ситуація, він здійснював перелаштування на ліву смугу, попередньо включив покажчик повороту, однак, як в подальшому з'ясувалось він не працюв, і тому він був впевнений, що його дії правильні.
Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 дали аналогічні свідчення про те, що вони в той день їхали на вокзал, Завадський спокійно їхав по смузі руху, однак в один момент почав на них рухатись вантажний автомобіль, і щоби уникнути зіткнення водій Завадський здійснював маневри руху.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали адміністративної справи та долучені до справи докази, суд приходить до наступного висновку:
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно достатті 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.
Відповідно до пункту 2.3 «в» Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів
Відповідно до пункту 12.9 «г» Правил дорожнього руху різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді).
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, що виключає адміністративну відповідальність. Зокрема, його дії були направлені для усунення небезпеки, яка загрожувала його здоров'ю та іншим людям, а саме: пасажирам, які перебували в автомобілі і ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами. Заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Відповідно до статті 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні відсутня ознака об'єктиної сторони.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує».
Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов'язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.
Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об'єктивний, так і суб'єктивний критерії, проте визначальним має бути об'єктивний критерій.
Підставою крайньої необхідності є небезпека інтересам, які охороняються адміністративним законодавством. Ця небезпека може бути викликана: 1) протиправними діями людини: 2) діями тварин; 3) природними явищами; 4) джерелом підвищеної небезпеки (технічними та транспортними засобами) тощо. Крім того, крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): - небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; - при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; - шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.
Обставини справи свідчать про те, що небезпека, яка виникла для життя і здоров'я, не могла бути усунута іншими дієвими засобами. Крім того, заподіяна шкода громадському порядку є менш значною, ніж відвернена.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст.17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Таким чином, аналізуючи наведене вище, дослідивши докази, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності.
Згідно з приписами ч.1 п.4 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.
Враховуючи викладене, керуючись ст.8,17,124,221,276,247,283,284 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити відповідно до п.4 ст.247 КУпАП, у зв'язку із вчиненням даного адміністративного правопорушення в стані крайньої необхідності.
Посвідчення водія НОМЕР_3 від 09.07.2007 року повернути ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.
Суддя Недашківська Л.А.
копія згідно з оригіналом