09 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/1926/23 пров. № А/857/5761/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Заверухи О.Б.,
Глушка І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Екран-Вікносвіт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року (прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у м. Львові суддею Чаплик І. Д.) у справі № 380/1926/23 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Екран-Вікносвіт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,
У лютому 2023 року Дочірнє підприємство «Екран-Вікносвіт» товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» (далі також - ДП «Екран-Вікносвіт» ТзОВ «Екран», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (далі - відповідач, Відділ) Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) та просило визнати протиправною і скасувати постанову Відділу про застосування адміністративно-господарського штрафу № 350042 від 21.12.2022.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач отримав 29.12.2022 постанову, яка винесена Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.12.2022 № 350012. Вважає, що ця постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач не отримував жодного повідомлення про розгляд справи №1217 Про порушення законодавства про автомобільний транспорт та, як наслідок, застосування адміністративно-господарського штрафу № 350042, що позбавило його можливості надати докази своєї невинуватості у вчиненні правопорушення, визначеного абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зауважує, що пунктом 26 Порядку № 1567 чітко визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час та місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ДП «Екран-Вікносвіт» ТзОВ «Екран», яке вважає, що рішення суду першої інстанції не враховує всіх обставин справи, прийняте з порушенням норм матеріального права. Тому просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує загалом тими ж доводами, що вимоги позовної заяви. Також зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази належного вручення повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, що в свою чергу свідчить про невиконання відповідачем свого обов'язку повідомити позивача про розгляд справи відповідно до пункту 26 Порядку № 1567.
Вказує на те, що визначена Порядком № 1567 правова процедура розгляду органами державного контролю справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників встановлює строки прийняття, а у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження такого рішення особою, чиї інтереси воно зачіпає, до суду.
Аналогічні висновки у подібних відносинах висловлені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 826/16495/17, від 25 липня 2019 року в справі №826/13000/18, від 07 листопада 2019 року в справі № 640/1221/19 та від 13 лютого 2020 року в справі № 640/1007/19.
Також стверджує, що він не може бути субґєктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», позаяк не є автомобільним перевізником у цьому випадку. Вказує, що перевезення товару відбувалося не на комерційній основі, а виключно для власних потреб.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Вказує, що водій автобуса не пред'явив для контролю інспекторам Укртрасбезпеки необхідні документи, а саме - товарно-транспортну накладну.
Зазначає, що повідомлення про розгляд адміністративної справи, яке зареєстроване в управлінні 05.12.2022 за № 44994/33/24-22, було направлене на адресу позивача. Факт направлення цього повідомлення позивачу підтверджується фіскальним чеком АТ “Укрпошта” від 09.12.2022 та списком рекомендованих відправлень № 4381. Трекінг відправлень на офіційному веб-сайті Укрпошта не дає повної інформації щодо руху рекомендованого листа за № 7902402071264, що відправлений позивачу 09.12.2022, проте ще раз підтверджує факт направлення повідомлення від 05.12.2022 № 44994/33/24-22 позивачу. Наголошує, що на відповідача не покладено обов'язку контролю за процесом відправлення та контролю за отриманням поштової кореспонденції після подачі до поштового відділення.
Стосовно суті порушення вказує, що водій транспортного засобу позивача отримав копію акта проведення перевірки № 348025 від 11.11.2022, про що свідчить відмітка про отримання, отже позивач був обізнаний про факт порушення законодавства про автомобільний транспорт. Звертає увагу суду на те, що водій не зазначив у поясненнях, що ним надавались будь-які інші документи, окрім тих, що є в матеріалах справи. Зазначає, що позивачем не заперечується факт відсутності товарно-транспортної накладної при здійсненні вантажних перевезень.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 11.11.2022 працівником Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено Акт № 348025 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно з яким було проведено перевірку транспортного засобу «Mercedes-Benz» номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 . Транспортний засіб належить ТзОВ «Екран» ДП «Екран-Вікносвіт».
Під час перевірки виявлено порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: при перевезенні вантажу (двері, рами, фанери) згідно з видатковою накладною № 9306 від 17.10.2022 та рахунку-фактури № СФ-0000386 від 11.11.2022 у водія була відсутня товарно-транспортна документація (накладна), відповідальність за що передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажів за відсутності на час проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону. Пояснення водія про причини порушення відсутні. Копію вказаного Акта № 348025 водій отримав, відповідно до відмітки про отримання.
05.12.2022 Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті склав повідомлення про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства, яким позивача запрошено прибути на розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, що відбудеться 21.12.2022 з 10:00 год. до 13:00 год.
Повідомлення про розгляд адміністративної справи від 05.12.2022 направлено на адресу позивача, що підтверджується фіскальним чеком АТ “Укрпошта” від 09.12.2022 та списком рекомендованих відправлень № 4381.
21.12.2022 Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 350042 на суму 17 000 грн. Відповідно до вказаної постанови позивачем допущено перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на час проведення перевірки документів, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував це тим, що вчинення позивачем порушення вимог Закон України «Про автомобільний транспорт», у зв'язку з непред'явленням особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, необхідних документів, свідчить про наявність правових підстав для застосування адміністративно-господарського штрафу.
При цьому суд зазначив, що відповідач виконав свій обов'язок щодо належного повідомлення позивача про розгляд адміністративної справи.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції спору в частині задоволених вимог, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 5 Закону № 2344-ІІІ визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення пасажирів; додержання водієм режиму праці та відпочинку.
Пунктом 21 Порядку № 1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 (далі - Перелік документів), для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах одним із обов'язкових документів є товарно-транспортна накладна.
За змістом пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.
Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.
У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.
За приписами абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З Акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №348025 від 11.11.2022 видно, що при перевезенні вантажу (двері, рами, фанери) згідно з видатковою накладною № 9306 від 17.10.2022 та рахунку-фактури № СФ-0000386 від 11.11.2022 у водія була відсутня товарно-транспортна накладна документація.
Копію вказаного Акта водій отримав, відповідно до відмітки про отримання.
Колегія суддів зазначає, що факт відсутності у водія товарно-транспортної накладної під час перевірки ніяким чином не спростовується позивачем.
При цьому з наданої товарно-транспортної накладної видно, що автомобільним перевізником є ДП «Екран-Вікносвіт» ТзОВ «Екран».
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що факт вчиненого порушення підтверджено матеріалами справи, а тому відповідач правомірно застосував штраф саме до позивача.
Водночас, позивач оскаржує дотримання порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт і вважає, що відповідачем не виконано свого обов'язку повідомити позивача про розгляд справи відповідно до пункту 26 Порядку №1567.
Щодо цього колегія суддів зазначає таке.
Згідно пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Із матеріалів справи видно, що повідомлення про розгляд адміністративної справи від 05.12.2022 № 44994/33/24-22 надіслано на адресу ДП «Екран-Вікносвіт» ТзОВ «Екран», що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 09.12.2022 та списком рекомендованих відправлень № 4381.
Трекінг відправлень на офіційному веб-сайті Укрпошта не дає повної інформації щодо руху рекомендованого листа за № 7902402071264, що відправлений позивачу 09.12.2022, проте ще раз підтверджує факт направлення повідомлення від 05.12.2022 № 44994/33/24-22 позивачу.
Колегія суддів вважає, що надсилання повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт рекомендованою кореспонденцією позивачу є належним виконанням обов'язків Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області відповідно до Порядку № 1567.
При цьому відносини між оператором поштового зв'язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідача).
Відправник не знає і не може знати хто саме та за яких обставин отримає поштове відправлення і чи отримає взагалі. У зв'язку з цим відправник не може відповідати за доставку кореспонденції.
У зв'язку з викладеним суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем дотримано процедуру повідомлення суб'єкта господарювання про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт для надання пояснень по суті складеного акта шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення, що узгоджується з вимогами п. 26 Порядку № 1567.
Крім того суд, зазначає, що відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі № 820/4810/17 відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу, при розгляді цієї справи не позбавляє особу спростувати вину в суді та у зв'язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Колегія суддів апеляційного суду також не враховує при розгляді цієї справи наведені скаржником в апеляційній скарзі висновки у подібних відносинах, висловлені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 826/16495/17, від 25 липня 2019 року в справі № 826/13000/18, від 07 листопада 2019 року в справі № 640/1221/19 та від 13 лютого 2020 року в справі № 640/1007/19, позаяк такі не є релевантними і стосуються іншого предмету позову.
А посилання скаржника на порушення відповідачем встановленої Порядком № 1567 процедури розгляду справи, що дає підстави для звернення до суду, стосується порушення строку розгляду справи, якого не було допущено у цьому випадку.
За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Екран-Вікносвіт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року в справі № 380/1926/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді О. Б. Заверуха
І. В. Глушко