07 серпня 2023 р. № 400/7609/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. за правилами спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, , вул. Антоновича, 51, м. Київ,03150
про:визнання протиправною та скасування постанови від 22.05.2023 року № ПШ 018017,
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 22.05.2023 року № ПШ 018017 про стягнення з позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що він не є автомобільним перевізником та суб'єктом господарювання, а є лише власником транспортного засобу, що перевірявся, а тому він не може нести відповідальність за вказане порушення. Також зазначає, що адміністративну справу розглянуто відповідачем в порушення строків, встановлених п. 25 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 1567.
Ухвалою від 27.06.2023 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач не надав до суду відзив.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд,-
Позивач є власником транспортного засобу - спеціалізований вантажний сідловий тягач марки MAN, модель TGX 18.480, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер ТЗ: НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 18.08.2022 року.
25.08.2022 р. позивачем, як фізичною особою-підприємцем, укладено договір оренди транспортного засобу № 0464/2 з ТОВ «Зерноторгова компанія «Деметра», та на підставі акту приймання-передачі транспортного засобу в оренду від 25.08.2022 передано Товариству в оренду спеціалізований вантажний сідловий тягач марки MAN, модель TGX 18.480, р.н. НОМЕР_1 .
04.11.2022 року на а/д М-28 "Одеса-Южне", км 40+639 м. посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті здійснено перевірку транспортного засобу марки MAN, модель TGX 18.480, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер ТЗ: НОМЕР_2 , що належить позивачу.
Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт допустив перевищення встановлених законодаством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу Ман держ. Номер НОМЕР_1 (акт №346832), відповідальність за що передбачено абз. 14 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Постановою від 22.05.2023 року №ПШ018017 на ФОП ОСОБА_1 накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 8500,00 гривень.
Розглянувши надані позивачем докази та документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Правовідносини у сфері перевезення вантажів регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт", Постановою КМУ від 27.06.2007 № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування", якою затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Пунктом 21 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Відповідно до п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послуги згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Таким чином, системний аналіз вищевказаних правових норм свідчить про те, що відповідальність за порушення вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть перевізники, а не власники транспортних засобів, за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до ст. 1 Правил дорожнього руху України.
Крім того, ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція, тощо).
Позивач зазначає, що він у цих правовідносинах не є перевізником, а лише власником транспортного засобу.
Вказане підтверджується товарно-транспортною накладною від 04.11.2022 року №258, відповідно до якої автомобільним перевізником є ТОВ «ДЕМЕТРА». Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу його власником є позивач.
Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами факт того, що позивач не є автомобільним перевізником.
Автомобільний перевізник визначається ж на основі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу. В даному випадку таким документом була товарно-транспортна накладна, в якій перевізником вказано ТОВ «ДЕМЕТРА», а не позивача. Проте відповідач застосував адміністративно-господарський штраф до позивача, як до особи, причетність якої до перевезення вантажу не підтверджена належними доказами.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у Постанові від 22.02.2023 року у справі № 240/22448/20.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язок доказування у таких спорах покладається на відповідача, а у даному випадку стороною відповідача не доведено обставин правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваного рішення, позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова - скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 139, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд,
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 39816845), про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно - господарського штрафу від 22.05.2023 року № ПШ 018017.
3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, ідентифікаційний код 39816845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати в розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар