Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
03 серпня 2023 року м. ХарківСправа № 922/4637/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Красовському В.С.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт+" про розстрочку виконання рішення суду (вх. № 18993) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіконе" (с. Мргануш, вул. Нар-Дос, 2, 0726, Республіка Вірменія; адреса для листування: вул. Шовковична, 22, оф. 3, м. Київ, 01024);
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт+" (вул. Механізаторів, 2, м. Харків, 61075);
про стягнення коштів в розмірі 1 186 647,45 грн.
за участю представниківпредставників:
стягувача - Замніус А.Ю (в режимі відеоконференції);
боржника (заявник) - Кривошеєнко О.Ю.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.12.2022 у справі № 922/4637/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт+" (61075, м. Харків, вул. Механізаторів, 2, код ЄДРПОУ 41571260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіконе" (с. Мргануш, вул. Нар-Дос, 2, 0726, Республіка Вірменія, податковий код 04221966; адреса для листування: вул. Шовковична, 22, оф. 3, м. Київ, 01024) заборгованість за непоставлений товар у розмірі 44 000, 00 дол. США (еквівалент 1 173 040, 00 грн), 3 % річних у розмірі 560, 55 дол. США (еквівалент 14 944, 26 грн), витрати на правничу допомогу у розмірі 2215,00 дол. США та судовий збір у розмірі 17 672, 71 грн.
На виконання даного рішення суду, господарським судом видано відповідний наказ, який направлено на адресу стягувача.
20.07.2023 до Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт+" надійшла заява (вх. № 18993) про розстрочку виконання рішення по справі № 922/4637/21, в якій заявник просить суд: розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22 грудня 2022 року по справі № 922/4637/21 на 1 (один) календарний рік щомісячними платежами до повного його виконання таким чином:
- до 20.08. 2023 - 6775,66 доларів США та 17672,71 грн.
- до 20.09.2023 - 3637,00 доларів США
- до 20.10.2023 - 3637,00 доларів США
- до 20.11.2023 - 3637,00 доларів США
- до 20.12.2023 - 3637,00 доларів США
- до 20.01.2024 - 3637,00 доларів США
- до 20.02.2024 - 3637,00 доларів США
- до 25.03.2024 - 3637,00 доларів США
- до 25.04.2024 - 3637,00 доларів США
- до 25.05.2024 - 3637,00 доларів США
- до 25.06.2024 - 3637,00 доларів США
- до 25.07.2024 - 3637,00 доларів США
Ухвалою від 24.07.2023 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.08.2023 о 14:00 год.
02.08.2023 стягувачем надано до суду заперечення на заяву боржника про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 20420), в яких останній зазначає, що саме на відповідача/боржника, в контексті приписів відповідних законодавчих норм, покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав. Отже, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення суду. Натомість, звертаючись із заявою про розстрочення виконання судового рішення, боржником не надано достатніх доказів, що підтверджують викладені в цій заяві обставини. Так, даний спір виник з вини відповідача. Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості, ще у 2021 році. Спір розглядався більше ніж півтора року до моменту набрання рішення у справі законної сили. Складний економічний стан у підприємства боржника, на думку стягувача, не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду. Крім того, боржником не подано доказів щодо впевненої можливості виконання рішення суду за умови його розстрочення або доказів щодо термінів та шляхів отримання коштів для розрахунку з позивачем. Так, заявник у заяві не навів будь-якого обґрунтування за рахунок яких саме надходжень він планує погашати борг за рішенням суду у даній справі. Навпаки, боржником надано до заяви фінансова звітність за 2020-2022 роки за минулі періоди. При цьому, дохід підприємства за 2022 рік виріс та складає майже 22,3 млн. грн. Стягувач вважає, що приймаючи до уваги ступінь вини відповідача у виникненні спору, строк існування боргу (порушення зобов'язання), а також недоведеність відповідачем наявності конкретних обставин, які суттєво ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду в цій справі, правові підстави для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду відсутні.
03.08.2023 від заявника надійшли письмові пояснення в обґрунтування поданого клопотання про розстрочення виконання рішення суду, а також додаткові докази (бухгалтерська довідка та копії договорів оренди нежитлових приміщень) (вх. № 20560).
У судовому засіданні 03.08.2023 представник заявника підтримав подану заяву про розстрочення виконання судового рішення та просив суд її задовольнити.
Представник стягувача висловив заперечення проти заяви про розстрочення виконання рішення з підстав, викладених у наданих до суду письмових запереченнях.
Заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.
Розстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.
В поданій заяві боржник просить суд розстрочити виконання судового рішення, зазначаючи, що боржник є працюючим підприємством, перебуває у складному фінансовому становищі, що значно утруднює виконання рішення суду. Негайне виконання рішення суду призведе до практично повної зупинки діяльності заявника, його повної та цілковитої неплатоспроможності взагалі. В той же час, на сьогодні присутня фактична можливість зберегти підприємство, існує реальна можливість його розвитку, виробничої діяльності. Зазначене надасть реальну можливість, як погасити заборгованість перед позивачем, так і виконати зобов'язання перед державним бюджетом України щодо сплати податків тощо, які за умови одночасного виконання рішення суду у даній справі, виконати буде не можливо.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Магніт+" зареєстроване и працює з 2017 року. Балансова вартість основних засобів на кінець 2020 року становить 2154,25 тис. грн, на 2021 р. - 2340,7 тис. грн, на 2022 р. - 40,0 тис. грн.
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги у 2020 році склала 42,6 тис. грн, у 2021 році - 1008,6 тис. грн, у 2022 році - 3840,6 тис. грн.
Інша поточна дебіторська заборгованість склала у 2020 році 1728,1 тис. грн, у 2021 році - 6928,7 тис. грн, у 2022 році 8587,8 тис.грн.
Власний капітал на кінець 2020, 2021, 2022 року становить 2250,0 тис. грн.
На кінець 2020 року кредиторська заборгованість склала 6116,5 тис. грн, на кінець 2021 року - 8484,5 тис. грн, на кінець 2022 року - 15955,00 тис. грн.
Разом доходи в 2020 році склали 15959,5 тис. грн, в 2021 році - 39001,2 тис. грн, в 2022 році - 22241,3 тис. грн, витрати у 2020 році склали 15820,6 тис. грн, у 2021 році - 38599,4 тис. грн, у 2022 році - 22885,1 тис. грн. Чистий прибуток у 2020 році склав 138,9 тис. грн, у 2021 році 401,8 тис. грн, а у 2022 році чистий збиток у розмірі 643,8 тис. грн.
На ТОВ "Магніт+" згідно штатного розкладу на сьогодні працює 9 працівників. На 2023 рік фонд оплати праці складає 63 250, 00 грн на місяць. Податки на оплату праці складають - 12 990,88 грн.
Контрагенти підприємства належним чином не виконують перед боржником грошові зобов'язання, що зумовило виникнення дебіторської заборгованості. Відповідач вживає заходи для стягнення коштів з боржників, процедура стягнення на сьогоднішній день триває, кошти не сплачені. За рахунок стягнення боргу відповідач має намір погасити заборгованість. Підприємством вживаються реальні заходи щодо пошуків шляхів погашення заборгованості. Боржник наголошував, що виконання рішення суду у даній справі наразі, без розстрочки виконання рішення суду, зумовить неможливість погасити заборгованість за іншими платежами, податками та зборами, спричинить повне припинення господарюючого суб'єкта внаслідок його цілковитого банкрутства.
Так суд зазначає, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, слід враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За приписом ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Так, ст. 239 ГПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України підписаний Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України "2102-ІХ" від 24 лютого 2022 року.
Ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 “Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 серпня 2022 року” Харківська міська територіальна громада віднесена до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій.
При цьому, підприємство відповідача, як про це вказує сам заявник, незважаючи на початок збройної агресії РФ проти України та постійні обстріли не припиняло роботу, хоча в даний період більшість підприємств Харкова призупинили свою господарську діяльність, а деякі і зовсім зупинилися, у зв'язку із обстрілами та евакуацією працівників.
В обґрунтування наявності підстав для розстрочення виконання рішення боржник надав документи фінансової звітності, копії договорів оренди, бухгалтерську довідку, штатний розклад, які судом були досліджені з метою встановлення наявності поважних причин для розстрочення виконання рішення.
Отже, судом враховується, що у боржника відсутня фінансова можливість сплатити борг одним платежем одразу.
Враховуючи, що існування заборгованості підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь вони були винесені "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:
1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;
2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;
3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони";
4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Водночас, оскільки пунктом 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").
Заявником означено, що наразі боржник неспроможний виконати рішення суду у розмірі, визначеному рішенням суду, однак планує виконати його у майбутньому у добровільному порядку, із розстроченням графіку сплати платежів, частинами.
Перелік "обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення" у національному законодавстві є нечітким. Обмеження стосовно можливого та допустимого строку розстрочки (відстрочки) виконання остаточного рішення у законі відсутнє.
Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для надання розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.
Суд, давши оцінку дотримання принципу пропорційності, тобто встановлення справедливого балансу між інтересами суспільства в цілому та вимогою захисту основних прав стягувача і можливістю тимчасового обмеження його права на законне сподівання отримати кошти, вважає, що наведені боржником обставини є такими, що істотно ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів на користь стягувача наразі та будуть усунуті в майбутньому.
Ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також з метою забезпечення повного виконання судового рішення та запобігання настання в значній мірі обтяжливих для стягувача та боржника обставин, які може зумовити необґрунтовано затягнуте або негайне виконання судового рішення, дійшов висновку про часткове задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду від 22.12.2022 щомісячними платежами до повного їх виконання, на 5 місяців, до грудня 2023 року включно (враховуючи, що рішення суду по справі № 922/4637/21 ухвалене у грудні 2022 року).
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з визначеним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки визначаються затвердженим судом графіком.
Суд враховує, що за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003).
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч. 7 ст. 331 ГПК України).
Керуючись ст. 232, 234, 235, 331 ГПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт+" про розстрочення виконання судового рішення від 22.12.2022 у справі № 922/4637/21 (вх. № 18993) - задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22 грудня 2022 року по справі № 922/4637/21, щомісячними платежами, насупним чином:
- до 20.08.2023 - 6 775, 55 дол. США (евівалент 180 636, 16 грн) та 17 672, 71 грн;
- до 20.09.2023 - 10 001,70 доларів США (еквівалент 266 646, 66 грн);
- до 20.10.2023 - 10 001,70 доларів США (еквівалент 266 646, 66 грн);
- до 20.11.2023 - 10 001,70 доларів США (еквівалент 266 646, 66 грн);
- до 20.12.2023 - 10 001,70 доларів США (еквівалент 266 646, 66 грн).
В іншій частині заяви - відмовити.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку, передбаченому ст. 254-257 ГПК України, протягом десяти днів з дня її прийняття.
Повний текст ухвали підписано 08.08.2023.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/4637/21
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.