Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" серпня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2136/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла", м. Харків
до Фізичної особи - підприємця Кузнєцова Дмитра Юрійовича, м. Харків
про стягнення 40457,47 грн.
без виклику учасників справи
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла", м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця Кузнєцова Дмитра Юрійовича, м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 17-ОЮС/20 від 27 грудня 2019 року у розмірі 23152,95 грн та суму штрафних санкцій у розмірі 17304,52 грн (з яких: 11517,62 грн пені, 899,25 грн 3% річних, 4887,65 грн інфляційних нарахувань). Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 травня 2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла", м. Харків до Фізичної особи - підприємця Кузнєцова Дмитра Юрійовича, м. Харків про стягнення 40457,47 грн залишено без руху; надано позивачу строк 7 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
08 червня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" усунено недоліки, шляхом надання до суду доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 червня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2136/23 та ухвалено розгляд справи № 922/2136/23 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 15 червня 2023 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Від відповідача повернулась ухвала про відкриття провадження у справі з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
27 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" (позивачем, виконавцем) та Фізичною особою - підприємцем Кузнєцовим Дмитром Юрійовичем (відповідачем, споживачем) було укладено договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинуової системи теплопостачання) № 17-ОЮС/20 .
Відповідно до пункту 1.1. договору виконавець зобов'язується надавати споживачеві послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення (послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будівлі і здійснювати обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинокої системи теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Згідно пункту 33 договору споживач вносить оплату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги; плати за абонентське обслуговування в розмірі 15,28 гривень; плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем будинку в розмірі 1,33 грн за 1 кв.м. Нарахування та стягнення плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем буде здійснюватися з дати укладання договору між виконавцем та співвласником багатоквартирного будинку та після виключення плати за обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання з тарифу виконавця, який надавав такі послуги до укладання договору з Виконавцем. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуги включаються до оплати, що вноситься виконавцю за відповідну комунальну послугу, і в рахунку відображаються окремо.
Відповідно до пункту 35 договору тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснені розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить з 1 до 31 числа місяця, але може перевищувати місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно пункту 36 договору споживач сплачує попередню оплату. Споживач за 10 (десять) днів до початку розрахункового періоду на підставі рахунку - фактури сплачує виконавцю вартість послуги з постачання теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.
Відповідно до пункту 37 договору остаточний розрахунок за спожиту послугу з постачання теплової енергії споживач здійснює на підставі рахунку - фактури до 20 (двадцятого) числа поточного місяця. Рахунок надається на паперовому носії.
Згідно пункту 38 договору остаточні розрахунки за фактично спожиту послугу з постачання теплової енергії розрахунковому періоді здійснюються на підставі: оригіналів підписаних обома сторонами та скріплених їх печатками Актів прийому-передачі послуги (Акт), оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства України та цього договору (платіжні документи). Виконавець повинен надати споживачу два примірника підписаного і скріпленого печаткою теплопостачальної організації Акту до 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки теплової енергії. У випадку порушення цього терміну остаточний розрахунок в цьому випадку здійснюється в найближчий платіжний день споживача після дня підписання Акту обома сторонами.
Відповідно до пункту 39 договору під час здійснення оплати споживач зобов'язаний зазначити розрахунковий період, за який воно здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений споживачем період виникла передплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмір переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди, у разі її наявності, а у разі відсутності такої заборгованості - в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих до дати здійснення платежу періодів (розрахункових місяців). Виконавець не має права зараховувати плату виконавцю за послугу в рахунок погашення пені, штрафів, нарахованих споживачеві.
Згідно пункту 40 договору у разі коли споживач не вніс повністю плату виконавцю за розрахунковий період, а також коли виконавець здійснює зарахування переплати в рахунок заборгованості за минулі періоди або в рахунок майбутніх платежів споживача відповідно до пункту 39 цього договору, отримані від споживача кошти зараховуються: в першу чергу - в рахунок плати за послугу; в другу чергу - в рахунок плати за абонентське обслуговування; в третю чергу - в рахунок плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових багатоквартирного будинку.
Відповідно до пункту 41 договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.
Згідно підпункту 3 пункту 44 споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, установленими відповідно до законодавства, також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до пункту 48 договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми боргу за кожен день всього періоду прострочення до дня повної фактичної сплати.
Згідно пункту 56 договору припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання грошових зобов'язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними.
Відповідно до пунктів 60, 61 договору строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.
Матеріали справи свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" дотрималося всіх передбачених договором умов в частині виконання покладених на нього зобов'язань, що підтверджується актами виконаних робіт.
Натомність, в порушення вимог договору Фізична особа - підприємець Кузнєцов Дмитро Юрійович здійснював оплату несвоєчасно та не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.
Станом на 01 травня 2023 року заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" за договором № 17-ОЮС/20 від 27 грудня 2019 року складає суму у розмірі 40457,47 грн, з яких: 23152,95 грн заборгованості, 11517,62 грн пені, 899,25 грн 3% річних, 4887,65 грн інфляційних нарахувань
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.
Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кузнєцова Дмитра Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" (61172, м. Харків, вул. Роганська, буд. 155, код ЄДРПОУ 42509827, поточний рахунок НОМЕР_2 в АТ "Банк "Грант") заборгованість за договором № 17-ОЮС/20 від 27 грудня 2019 року у розмірі 23152,95 грн та суму штрафних санкцій у розмірі 17304,52 грн (з яких: 11517,62 грн пені, 899,25 грн 3% річних, 4887,65 грн інфляційних нарахувань), а також 2684,00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "08" серпня 2023 р.
Суддя П.В. Хотенець