ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.08.2023Справа № 910/15019/22
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"
до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва"
про стягнення 84 417,20 грн.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі - ПрАТ «СК «АРКС», позивач) до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва» (далі - Керуюча компанія, відповідач) про стягнення страхового відшкодування в сумі 84 417,20 грн. в порядку суброгації.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 260271а9ф від 20.09.2019 був застрахований транспортний засіб «CITROEN C4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , з яким 16.04.2020 стався страховий випадок - падіння вентиляційної труби за адресою: м. Київ, Лісовий проспект, буд. 23-А, у зв'язку з чим позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на суму 84 417,20 грн. Посилаючись на ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", ПрАТ "СК "АРКС" вказує, що йому перейшло право вимоги до відповідача, як балансоутримувача будинку за адресою: м. Київ, Лісовий проспект, буд. 23-А, на відшкодовану потерпілому матеріальну шкоду, внаслідок страхового випадку.
У позові ПрАТ «СК «АРКС» просить стягнути страхове відшкодування в сумі 84 417,20 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2022 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, зазначив, що підстав для сплати страхового відшкодування немає, оскільки позивачем не надано доказів пошкодження автомобіля через падіння з даху вентиляційної труби на автомобіль «CITROEN C4» та вини відповідача у завданні шкоди. Просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 260271а9ф від 20.09.2019, укладеного ПрАТ "АХА Страхування" (правонаступником якого є ПрАТ "СК "АРКС") та ОСОБА_1 , були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом «CITROEN C4», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно з п. 24.1 вказаного договору страховик бере на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 24.2 цього договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов'язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати в результаті настання страхового випадку.
Відповідно до п. 24.2.3 договору страховими ризиками визнаються «збитки внаслідок інших подій», зокрема - пошкодження або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів, внаслідок протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха, надзвичайних явищ, падіння предметів на транспортний засіб, зовнішнього фізичного впливу інших випадкових, раптових та непередбачуваних подій (крім викрадення та збитків внаслідок ДТП), якщо такі події не є виключенням зі страхових випадків згідно з умовами розділу 29 цього договору.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.
Із матеріалів справи вбачається, що 16.04.2020 за адресою: м. Київ, Лісовий проспект, буд. 23-А, на припаркований автомобіль «CITROEN C4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що був застрахований у позивача, впала вентиляційна труба.
На місце події були викликані працівники Деснянського УП ГУНП у місті Києві та слідчим СВ ВП № 1, за участю потерпілого - Гасила Д. Ю., був проведений огляд місця події, під час якого було встановлено, що на капоті автомобіля знаходиться металевий конусоподібний предмет, автомобіль «CITROEN C4» отримав механічні пошкодження (розбиття вітрового скла, деформація даху, пошкодження лако-фарбованого покриття, салону автомобіля), про що був складений акт огляду місця події від 16.04.2020.
17.04.2020 ОСОБА_1 (страхувальник) звернувся до ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" із заявою про настання страхового випадку. За вказаною подією представниками страхувальника та страховика був складений акт огляду транспортного засобу від 17.04.2020, яким зафіксовані наслідки страхового випадку, виявлені при огляді.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 1.003.20.0, рахунку-фактури СТО № 126 від 17.04.2020, наданих позивачем, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "CITROEN C4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 86 717,20 грн.
Також встановлено, що на підставі вказаної ремонтної калькуляції, рахунку-фактури, а також страхового акту № ARX2565774 від 21.05.2020 позивач платіжним дорученням № 670 823 від 22.05.2020 сплатив страхувальнику вартість відновлювального ремонту в сумі 82 387,20 грн., а 2 030,00 грн. - зарахував в якості страхового платежу страхувальника за договором добровільного страхування добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 260271а9ф від 20.09.2019.
Таким чином позивач відшкодував потерпілій особі збиток, що був заподіяний падінням вентиляційної труби, у загальній сумі 84 417,20 грн.
Позивач вважає, що оскільки будинок № 23-А по Лісовому проспекту у м. Києві обліковується на балансі та утриманні КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва», то саме відповідач є відповідальною особою за завдану шкоду та має відшкодувати позивачу сплачені кошти.
Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об'єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об'єкта благоустрою.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації № 102104/28-2603 від 29.08.2022, балансоутримувачем будинку № 23-А по проспекту Лісовому у місті Києві є КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва».
Доводи Керуючої компанії про те, що вона не є балансоутримувачем зазначеного будинку, суд відхиляє з огляду на наявність у справі вищевказаної довідки Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації. При цьому суд відхиляє надані відповідачем акт № 3 від 28.04.2016 про передачу частини будівлі (124,3 кв.м.) за адресою: просп. Лісовий, 23-А, в експлуатацію організації - КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Деснянського району міста Києва» та докази перебування двоповерхової цегляної будівлі площею 761,1 за вказаною адресою під податковою заставою у якості майна боржника - КП «Житлорембудсервіс», оскільки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Деснянського району міста Києва» була передана частина приміщень лише в експлуатацію, а належних доказів того, що страхова подія сталась біля двоповерхової цегляної будівлі (інвентарний номер 30138), що належить КП «Житлорембудсервіс», відповідач суду не надав.
Отже твердження відповідача в цій частині не спростовують встановлених судом обставин щодо перебування будинку № 23-А по проспекту Лісовому у місті Києві на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва».
За змістом статті першої 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 затверджено Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій (далі - Правила № 76 від 17.05.2005), відповідно до яких балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Розділом 2 Правил № 76 від 17.05.2005 визначено, що технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.
Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150 був затверджений Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд», пункт 1.1.12.13 якого передбачає огляд та підтягування на трубах контргайок, муфт або їх заміну.
Із аналізу наведених правових норм слідує, що на час настання страхового випадку відповідальність за належне утримання будинку № 23-А по проспекту Лісовому у місті Києві технічне обслуговування та ремонт труб покладено на відповідача, як балансоутримувача вказаного будинку.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 22 ЦК України під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом зазначеної статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.
Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Із наданих позивачем доказів, а саме - протоколу огляду місця події від 16.04.2020, складеного слідчим СВ ВП № 1 Деснянського УП ГУНП у місті Києві та акту огляду транспортного засобу, складеного представником ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування", разом з доданими до нього фотографіями місця події вбачається, що на ділянці місцевості з асфальтовим покриттям, що знаходиться біля будинку за адресою: просп. Лісовий, 23-А, м. Київ, що перебуває на балансі відповідача, знаходився застрахований автомобіль «CITROEN C4», на капоті якого виявлено металевий конусоподібний предмет. При цьому автомобіль отримав механічні пошкодження - розбиття вітрового скла, деформація даху, вм'ятини крил та стійок автомобіля, пошкодження лако-фарбованого покриття, ліхтаря салону автомобіля та інші.
Відповідач, зі свого боку, будь-яких доказів щодо обставин вищевказаної події не надав, а його доводи, наведені у відзиві, не спростовують обов'язку, покладеного законом на балансоутримувача будинку, утримувати у належному стані майно, що перебуває на його балансі.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, оцінивши представлені сторонами докази у сукупності із встановленими обставинами справи, суд дійшов висновку, що неналежне виконання КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва» своїх обов'язків з утримання в належному технічному стані будинку по проспекту Лісовому 23-А, який перебуває на його балансі, стало причиною падіння вентиляційної труби на застрахований у позивача автомобіль "CITROEN C4», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно суд приходить до висновку про наявність вини відповідача та існування причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва» та понесеними ОСОБА_1 збитками.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином позивач, сплативши страхове відшкодування потерпілій особі ( ОСОБА_1 ) у сумі 84 417,20 грн, отримав право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва» (балансоутримувача).
За таких обставин позов ПрАТ «СК «АРКС» підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва" про стягнення 84 417,20 грн. задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва" (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15, ідентифікаційний код 39605452) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування в сумі 84 417 (вісімдесят чотири тисячі чотириста сімнадцять) грн. 20 коп. та судовий збір в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Повне судове рішення складене 08 серпня 2023 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.