Справа № 487/4823/23
Провадження № 3/487/1829/23
09.08.2023 суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Лагода А.А., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: не відомий, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
17.02.2022 об 08 год. 00 хв. в м. Миколаєві в районі перехрестя вул. Пушкінська та вул. Чкалова, водій ОСОБА_1 керував т/з Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 , як наслідок сталася ДТП з пішоходом гр. ОСОБА_2 , після пригоди водія було доставлено до лікувального закладу для проходження медогляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря № 161 від 17.02.2022. Вказаним, особа порушила вимоги п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з'явився, повідомлявся своєчасно належним чином про час та місце розгляду справ. Крім того, на офіційному сайті Заводського районного суду м. Миколаєва (https://zv.mk.court.gov.ua/sud1412/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи. При цьому він клопотання про відкладення судових засідань не подав, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доведення тих чи інших обставин здійснюється на підставі статті 251 КУпАП за допомогою належних та допустимих доказів, якими є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відтак, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється відповідним органом, зокрема судом, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, наслідком чого є ухвалення постанови у відповідності до положень статті 283 КУпАП, яка повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що факт скоєння особою, що притягається до адміністративної відповідальності вказаного правопорушень підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 297920 від 28.04.2023, постановою про закриття кримінального провадження від 31.01.2023, витягом з ЄРДР, висновком Миколаївського обласного наркологічного диспансеру, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 161 від 17.02.2022, повідомленнями про запрошення та іншими матеріалами справи.
Щодо накладення адміністративного стягнення суд зазначає наступне.
Згідно ч. 6 ст. 38 КУпАП України, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП України, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження
Адміністративне правопорушення скоєне 17.02.2022.
Кримінальне провадження закрито згідно постанови слідчого від 31.01.2023.
Адміністративні матеріали надійшли в провадження судді згідно протоколу авторозподілу 03.08.2023.
Отже, адміністративне стягнення на не може бути накладено у зв'язку тим, що на час розгляду справи минуло більше року з дня вчинення правопорушення та більше 3-х місяців з дня закриття кримінального провадження.
Відповідно до п.7 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП України.
Підсумовуючи викладене, справа підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 38, 247, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП - закрити, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя А.А. Лагода