Справа №630/558/23
Провадження № 11кп/818/934/23
03 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу Люботинського міського суду Харківської області від 08 червня 2023 року, якою обвинувальний акт №22023220000000133 від 18 січня 2023 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.109 КК України,
повернуто прокурору, оскільки він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини:
06 червня 2023 року до Люботинського міського суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 08 червня 2023 року до ЄРДР за №22023220000000133, щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.109 КК України.
Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 08 червня 2023 року у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Прокурор в апеляційній скарзі просить ухвалу місцевого суду скасувати як незаконну та необґрунтовану, призначити новий розгляд кримінального провадження у тому ж суді першої інстанції.
В обґрунтування зазначає, що обвинувальний акт цілком відповідає загальним та основним вимогам ст.291 КПК України, так як містить чітку його структуру, з достатньою повнотою відображено фактичні обставини кримінального правопорушення, які вважає встановленими, його правову кваліфікацію з посиланням на положення КК України, тобто виконані всі вимоги, передбаченні законом.
Вказує на те, що суд першої інстанції вийшов за межі повноважень, передбачених під час підготовчого судового засідання, самостійно перейшов до вивчення фактичних обставин щодо об'єму обвинувачення, не дослідивши жодного доказу та піддав сумніву виклад фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими. Своїми діями суд першої інстанції фактично примусив прокурора змінити виклад фактичних обставин, які процесуальний керівник у кримінальному провадженні вважає встановленими.
Звертає увагу на те, що виключення з формулювання обвинувального акту прямих висловів обвинуваченого, які містить ненормативну лексику та нецензурні висловлювання, може призвести до недоведеності в суді винуватості особи. А Заміна у формулюванні обвинувального акту прямих висловів обвинуваченого, які містять ненормативну лексику та нецензурні висловлювання на літературні слова, може призвести до викривлення обставин кримінального правопорушення.
Вважає невірним висновок суду про те, що використання в формулюванні обвинувачення цитати висловів обвинуваченого, які містять ненормативну лексику та нецензурні висловлювання, виключає можливість публічного проголошення прокурором обвинувального акту, а також зазначення такої редакції обвинувачення в судовому рішенні, оскільки на думку апелянта, суд не позбавлений права самостійно у судовому рішенні виключити або змінити на літературні слова прямі вислови обвинуваченого, які містять ненормативну лексику та нецензурні висловлювання.
Водночас прокурор надав до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні, оскільки прокурор в судовому засіданні при проголошенні обвинувального акту, може не цитувати висловів обвинуваченого, які містить ненормативну лексику та нецензурні висловлювання.
Захисник ОСОБА_9 в судовому засіданні щодо апеляційної скарги прокурора поклався на розсуд суду. Просив обвинуваченому ОСОБА_8 змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки він в силу ст.89 КК України не судимий.
Заслухавши доповідь судді, зваживши на доводи прокурора, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, думку захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів, з урахуванням положень ст.404 КПК України, згідно з яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає.
Мотиви суду
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Крім того, ч.2 ст.404 КПК України надає право апеляційному суду вийти за межі апеляційних вимог тільки в разі, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно ухвали суду, повертаючи обвинувальний акт прокурору на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд своє рішення мотивував тим, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 не відповідає вимогам ч.1 ст.291 КПК України, так як в обвинувальному акті прокурором допущено використання ненормативної лексики та нецензурних висловлювань, які, хоча і зазначені як цитата висловів обвинуваченого, проте, на переконання суду, не можуть бути використані в процесуальних документах, яким безумовно є обвинувальний акт, та дана обставина виключає можливість публічного проголошення обвинувального акту, а також зазначення такої редакції обвинувачення в судовому рішенні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності повернення обвинувального акту прокурору, виходячи з наступного.
Так, відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Вимоги, які пред'являються до форми та змісту обвинувального акту, закріпленні у статті 291 КПК України.
Відповідно до обвинувального акту, а саме спосібу викладення формулювання обвинувачення. Зокрема, в обвинувальному акті прокурором допущено використання ненормативної лексики та нецензурних висловлювань, які, хоча і зазначені як цитата висловів обвинуваченого, проте, не можуть бути використані в процесуальних документах, яким безумовно є обвинувальний акт, та дана обставина виключає можливість публічного проголошення обвинувального акту, а також зазначення такої редакції обвинувачення в судовому рішенні.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
При цьому, застосування нецензурної лексики у текстах кримінальних процесуальних документів шляхом цитування відповідних слів або словосполучень, речень є недопустимим та несумісним з позиціями етики та моралі.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито із забезпеченням повного фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів, однією зі стадій якого є публічне проголошення прокурором обвинувального акту (ч. 2, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 347 КПК України), а в обвинувальному акті формулювання обвинувачення з використанням ненормативної лексики та нецензурних висловлювань, то прийняте судом рішення є цілком обґрунтованим. Апеляційні доводи прокурора не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Щодо клопотання прокурора про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою, то воно підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справах «Едуард Шабалін проти Росії» (рішення ЄСПЛ від 16 жовтня 2014 року) та «Руслан Яковенко проти України» (рішення ЄСПЛ від 04 вересня 2015 року) про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення та у контексті даного кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_8 , після скасування ухвали районного суду, для забезпечення судового розгляду кримінального провадження, з метою недопущення ризику переховування обвинуваченого від суду під тиском тягаря можливого відбування покарання за вчинене кримінальне правопорушення, виходячи із конкретних обставин провадження, тяжкості обвинувачення, колегія суддів вважає за необхідне продовжити відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, відсутні підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту, як про це зазначав в судовому засіданні захисник ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Люботинського міського суду Харківської області від 08 червня 2023 року, якою обвинувальний акт №22023220000000133 від 18 січня 2023 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.109 КК України повернуто прокурору - залишити без змін.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 60 днів, до 02 жовтня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3