Рішення від 08.08.2023 по справі 560/8608/23

Справа № 560/8608/23

РІШЕННЯ

іменем України

08 серпня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якій просить суд:

1. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 29.01.2020 по 28.03.2023, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет країни на 2020 рік" станом на 01.01.2020.

2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 обчислити і виплатити ОСОБА_1 , грошове забезпечення з 29.01.2020 по 28.03.2023, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення (грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет країни на 2020 рік" станом на 01.01.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.03.2023 року №95 позивача виключено із списків особового складу з 28.03.2023.

Позивач вважає, що під час проходження військової служби в період з 29.01.2020 року по день звільнення відповідач невірно встановив позивачу розмір посадового окладу та окладу за військове звання, що призвело до виплати грошового забезпечення в значно меншому розмірі.

Відповідач 18.05.2023 подав відзив на позов, в якому проти позову заперечує, в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі. Зазначає, що згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 20.08.2017, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Ухвалою від 18.05.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.03.2023 року №95 позивача виключено із списків особового складу з 28.03.2023.

Позивач вважає, що під час проходження військової служби у період з 29.01.2020 і по день звільнення з військової служби (28.03.2023), йому протиправно виплачувалось грошове забезпечення, обраховане відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону "Про військовий обов'язок і військову службу" гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей" та іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

У силу приписів ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Так, 30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, а також схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції чинній до 24.02.2018 року) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Однак, Постановою № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018 року) до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Разом із тим, слід врахувати, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови КМ України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови КМ України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.

Таким чином, відповідно до редакції п. 4 постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Із наведеного вище слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.

А тому, з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачеві в заниженому розмірі грошового забезпечення з 29.01.2020 по 28.03.2023, з врахуванням цього грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 календарного року, є протиправними.

У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення).

Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2020 року по справі №820/1961/18.

Враховуючи наведені норми, суд, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.

Що стосується виплат проведених у 2021 - 2023 році, то суд звертає увагу, що відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 становить 2102,00 грн, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" - 2270,00 грн., розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік" - 2481,00 грн., розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" - 2684,00 грн.

Отже, редакція законів України про державний бюджет 2020, 2021, 2022, 2023 роки свідчить про зміни в розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сторону їх поступового збільшення.

Разом з тим, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня становить 2102,00 гривні.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік" установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня становить 2102,00 гривні.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" установлено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня становить 2102,00 гривні.

Відтак, суд вважає, що при перерахунку та виплаті грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, слід застосовувати величину прожиткового мінімуму відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" - 2270,00 гривні.

При перерахунку та виплаті грошового забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, слід застосовувати величину прожиткового мінімуму відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік" - 2481,00 гривні.

При перерахунку та виплаті грошового забезпечення з 01.01.2023 по 31.12.2023, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, слід застосовувати величину прожиткового мінімуму відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік" - 2684,00 гривні.

Щодо позовних вимог зобов'язального характеру про необхідність перерахунку та виплати грошового забезпечення, та з врахуванням цього грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, то такі є похідними та підлягають задоволенню виходячи із відповідного розміру прожиткового мінімуму.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 31.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, без врахування ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік".

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2022 року по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, без врахування ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік".

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 28.03.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, без врахування ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік".

Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 28.03.2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - 07697116)

Головуючий суддя О.О. Михайлов

Попередній документ
112698909
Наступний документ
112698911
Інформація про рішення:
№ рішення: 112698910
№ справи: 560/8608/23
Дата рішення: 08.08.2023
Дата публікації: 10.08.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (12.12.2023)
Дата надходження: 16.05.2023
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГОНТАРУК В М
суддя-доповідач:
ГОНТАРУК В М
МИХАЙЛОВ О О
суддя-учасник колегії:
БІЛА Л М
МАТОХНЮК Д Б