Справа № 560/8585/23
іменем України
08 серпня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 26.04.2023 №348 про стягнення з ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.03.2023 ОСОБА_2 керував транспортним засобом Mercedes-Benz 609D, номерний знак НОМЕР_1 , їдучи з смт. Ярмолинці до м. Хмельницького. 02.05.2023 позивачем отримано лист Державної служби України з безпеки на транспорті стосовно розгляду справи та копію акта №354820 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.03.2023, складеного старшим державним інспектором ВДН (контролю) у Хмельницькій області Герасимчуком Д.О. та старшим інспектором ВДН (контролю) у Хмельницькій області Таєнчуком Д.В., згідно якого під час перевірки проведеної о 12 год. 12 хв. 21.03.2023, виявлене порушення, яке полягає у тому, що водій здійснював вантажні перевезення згідно ТТН №74 від 21.03.2023 та під час перевірки виявлено, що транспортний засіб обладнано аналоговим тахографом, однак у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Зазначає, що 02.05.2023 отримав копію постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №348720 від 26.04.2023. Вважає, що представники відповідача дійшли помилкового висновку про відсутність у позивача документів, передбачених ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та застосування до останнього адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.
Ухвалою від 18.05.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач правом на подання відзиву до суду не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті 21.03.2023 проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, транспортного засобу марки Mercedes-Benz 609D, номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 .
Посадовими особами відповідача 21.03.2023 складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №354820, згідно якого виявлено, що водій здійснював вантажні перевезення згідно ТТН №74 від 21.03.2023. Під час перевірки виявлено, що транспортний засіб обладнано аналоговим тахографом, однак у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 26.04.2023 №348 до ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн. Вказано про допущення порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за що передбачена абзацом 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з позовом про її оскарження.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).
Відповідно до ст. 48 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У п. 3.3 Розділу ІІІ Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція №385), зазначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Отже, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу та роздруківку даних роботи тахографа.
Отже, приписи статті 48 Закону №2344-III зобов'язують автомобільних перевізників, водіїв мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. При цьому, під час проведення перевірки транспортного засобу 21.03.2023 водієм не надано протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що підтверджується актом від 21.03.2023, і не заперечується позивачем в позовній заяві.
З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР) підписаної у Женеві 1 липня 1970 р. в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Даний Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно з п. 14 Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:
- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);
- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
- оснащення таксі справним таксометром;
- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;
- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Як встановлено судом та не заперечується позивачем, що на поштову адресу останнього було надіслано повідомлення від 11.04.2023 про виклик позивача для розгляду справи та отримано позивачем 02.05.2023 року.
Суд звертає увагу, що Порядком №1567 не передбачено обов'язку Управління Укртрансбезпеки заздалегідь повідомлення позивача (за кілька днів), а лише передбачено обов'язок повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення, що і було зроблено Управлінням Укртрансбезпеки та про що свідчать матеріали справи.
Крім того, суд звертає увагу, що під час перевірки був присутні водії ОСОБА_2 , що підтверджується його підписом в акті. А отже останній повинен був повідомити позивача про виявлення порушень.
Разом з цим суд враховує позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 11.02.2020 у справі №820/4624/17: "завчасне у межах достатнього поза розумним сумнівом строку надходження поштового відправлення (до складу якого входить повідомлення про дату, час та місце розгляду питання стосовно накладення штрафу на перевізника) до установи поштового зв'язку і не отримання цього повідомлення перевізником не виключає можливості накладення штрафу за відсутності перевізника, адже кожен учасник суспільних відносин повинен дотримуватись базових правил добропорядності, доброчесності та сумлінності тощо, а не ухилятись від отримання поштової кореспонденції задля уникнення юридичної відповідальності.
Відповідно до інформації з сайту Укрпошти, на яку посилається позивач, поштове повідомлення надійшло на його адресу 15.04.2023 року, а забрав його позивач лише 02.05.2023.
З аналізу матеріалів справи та норм права, суд дійшов висновку, що несвоєчасне отримання поштового повідомлення позивачем у цьому випадку не може бути самостійною підставою для скасування рішень, прийнятих за результатами такого розгляду. Жодних інших підстав судом не встановлено під час судового розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, позивач не довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови за встановленим в Акті від 21.03.2023 правопорушенням, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов не задовольняється.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Державна служба України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м.Київ 135, 01135 , код ЄДРПОУ - 39816845)
Головуючий суддя О.О. Михайлов