Дата документу 05.08.2023Справа № 554/7142/23
Провадження № 1-кс/554/9885/2023
05 серпня 2023 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Варва Чернігівської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, працюючого на посаді водія в СТОВ «Дружба Нова», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 12023170000000592, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2023 року,-
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 . В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.08.2023 року, близько 13:10 водій ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи сідловим тягачем Daf x.f 430 д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом Bodex д.н.з. НОМЕР_2 рухався по автодорозі Київ-Харків в сторону міста Харків, де проїжджаючи в районі 173 км автошляху в Лубенському районі Полтавської області, грубо порушив вимоги п.п. 10.1, 10.4 ПДР України, а саме: виконуючи маневр розвороту в установленому для цього місці, не надав перевагу в русі та допустив зіткнення із автомобілем Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 який рухався по головній дорозі в зустрічному напрямку, в правій смузі для руху.
В автомобілі Ford Fusion на момент ДТП знаходилось 4 особи, серед яких пасажир ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який від отриманих травм помер в реанімаційному відділенні Лубенської ЛІЛ, водій автомобіля ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який отримав тілесні ушкодження у вигляді: забій м'яких тканин голови, ЗЧМТ струс головного мозку, посттравматичний пульпоніт, розрив тонкого кишківника, пасажир автомобіля ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: політравма, травматологічний шок ЗЧМТ, струс головного мозку, множинні переломи обох стегон зі зміщенням та пасажир автомобіля ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка отримала тілесні тілесні ушкодження у вигляді: політравма, травматичний шок, перелом нижньої щелепи, перелом обох стегон зі зміщенням. Водій ОСОБА_7 , а також пасажири автомобіля ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебувають в реанімаційному відділенні КНП Лубенська ЛІЛ.
Причиною дорожньо - транспортної події та наслідків, що настали, є порушення вимог п.п. 10.1, 10.4 ПДР України з боку водія ОСОБА_4 , а саме: п.10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
10.4 Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.
Водій ОСОБА_4 мав технічну можливість попередити вказану дорожньо-транспортну пригоди шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 10.4 ПДР України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
В діях ОСОБА_4 вбачаються порушення вимог п.п. 10.1, 10.4 ПДР України, які знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної події.
Таким чином, своїми необережними діями, які виразилися в порушені правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та заподіяли потерпілим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
04.08.2023 року о 18:59 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
05.08.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що провину визнає, буде допомагати в лікуванні потерпілих, з'являтися на виклики до слідчого. Просив обрати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання. Просила обрати нічний домашній арешт, враховуючи, що злочин необережний, підозрюваний має постійне місце проживання, працює, позитивно характеризується.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Встановлено, що 04.08.2023 року о 18:59 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
05.08.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою.
При цьому, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, в судовому засіданні стороною кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.08.2023, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_4 , керуючи «Daf x.f 430» державний номерний знак НОМЕР_1 із напівпричепом «Bodex» державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснюючи маневр розвороту та зміни напрямку руху, не надав перевагу в русі автомобілю «Ford Fusion» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7 , який рухався у правій смузі для руху прямолінійно по головній дорозі; протоколом огляду трупа ОСОБА_8 від 04.08.2023 року, в ході якого зафіксовано видимі ушкодження на тілі останнього, що характерні для дорожньо-транспортної пригоди; довідкою від 04.08.2023 року, наданою КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради відповідно до якої ОСОБА_9 після дорожньо-транспортної пригоди доставлена в лікарню з діагнозом: політтравма, травматичний шок, ЗЧМТ, струс головного мозку, множинні перелом обох стегон зі зміщенням; довідкою від 04.08.2023 наданою КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради відповідно до якої ОСОБА_12 доставлена до лікарні із діагнозом: політтравма, травматичний шок, перелом нижньої щелепи, перелом обох стегон зі зміщенням; довідкою від 04.08.2023 року, наданою КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради відповідно до якої ОСОБА_7 доставлений до лікарні із діагнозом: забій м'яких тканин голови, ЗЧМТ, струс головного мозку, посттравматичний пуль отит, розрив тонкого кишківника; іншими доказами в їх сукупності;
- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення;
- жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.
Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує недоведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді двадцяти п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, строком на 60 днів, який обчислювати з 18 год. 59 хв. 04 серпня 2023 року.
Кінцевим днем тримання під вартою визначити 02.10.2023 року, 18 год.59 хв.
Розмір застави визначити у межах 25 (двадцяти п'яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 67 100 (шістдесят сім тисяч сто) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області , ЗКПО 26304855, р/р U A398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1