Справа №295/6395/23
Категорія 38
2/295/1912/23
07.08.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі
Головуючого судді Воробйової Т.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення сторін цивільну справу
за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №483696058 у розмірі 30 616,07 грн; стягнути судові витрати з оплати судового збору.
В обґрунтування вимог вказано, що 02.12.2021 ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа Банк» угоду про надання споживчого кредиту №483696058, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, у строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації.
Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту.
Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 22.01.2023 заборгованість за кредитним договором становить 30616,07 гривень.
12.08.2022 загальними зборами акціонерів А Т «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 09.06.2023 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з матеріалами позовної заяви вручені відповідачу 26.06.2023, що підтверджується змістом рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Заяв по суті справи до суду не надійшло.
Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Згідно з ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст. 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦПК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов забороняється.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що 02.12.2021 між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту №483696058, анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», паспорту споживчого кредиту, графіку платежів та заяви-приєднання (акцепт) до Ліцензійного договору про використання комп'ютерної програми «ADVOSERVICE», відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 34 962,60 грн зі сплатою процентів за користування кредитом 0,01 % річних строком на 24 місяці, також погодили плату за обслуговування (управління кредитом) - за період з 1-го по 20-й місяць користування кредитом - 0% від суми кредиту (змінна частина), а також 50 грн (фіксована частина). Якщо протягом першого періоду позичальником будуть допущені факти прострочення виконання будь-якого грошового зобов'язання, для відповідного місяці/місяців першого періоду застосовуються умови оплати комісійної винагороди, які передбачені для другого періоду. За період з 21-го місяця по 36-й місяць користування кредитом 3% від суми кредиту (змінна частина), а також 50 грн (фіксована частина), зазначеної в цій оферті (а.с. 4-9).
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у встановленому договором розмірі у сумі 34 962,60 грн, що підтверджується копією меморіального ордеру №751293069 від 03.12.2021 (а.с. 12) та випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 з 02.12.2021 по 22.01.2023 (а.с. 13-16).
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 22.01.2023, заборгованість за кредитним договором становить 30 616,07 грн, з якої 30 063,16 грн заборгованість за кредитом; 2,91 грн заборгованість по відсоткам; 550,00 грн заборгованість по комісії (а.с. 11).
12.04.2023 на ім'я ОСОБА_1 банком було направлено досудову вимогу, у якій банк вимагав протягом 30 днів з моменту отримання вимоги усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, а у випадку невиконання - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом та комісії, а саме 30 616,07 грн (а.с. 17-19).
Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені Законом України «Про захист прав споживачів».
Так, за змістом частини п'ятої статті 11, частин першої, другої, п'ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Крім того, згідно з абзацами 2, 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними (частина шоста статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Частиною третьою вищезазначеної статті (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Згідно із частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов'язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09.12.2019 в справі №524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує банк.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №343/557/15-ц
Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв'язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником, тому вимоги щодо стягнення комісії банку за обслуговування кредитного договору задоволенню не підлягають.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом, на погашення кредиту відповідачем у грудні 2021 року було сплачено 3 000,00 грн, у січні 2022 року - 2 000,00 грн, з яких банком було зараховано 100,00 грн на погашення комісії. Отже, оскільки 100,00 грн комісії було стягнуто на підставі нікчемного пункту договору, від суми заборгованості за кредитом у розмірі 30 063,16 грн слід відняти 100,00 грн, таким чином заборгованість за кредитом становить 29 963,16 грн.
З огляду на викладене, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, внаслідок чого з відповідача підлягає стягненню - 29 963,16 грн заборгованості за кредитом та 2,91 грн заборгованість по відсоткам, а всього 29 966,07 грн.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 684,00 грн, сплачений при зверненні з позовом.
Керуючись статтями 2, 7, 10-13, 76-83, 141,263-268, 274, 275, 277-279, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №483696058 у розмірі 29 966,07 грн.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерного товариства «Сенс Банк» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Т.А. Воробйова