02.06.2023 Єдиний унікальний номер 205/255/23
Єдиний унікальний номер судової справи 205/255/23
Номер провадження 2/205/510/23
іменем України
02 червня 2023 року
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді: Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Зибалової П.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
10.01.2023 року Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька внесено до актового запису про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. З 08.12.2021 року дитина перебуває на обліку дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Мати не приділяє увагу вихованню та розвитку дитини, не створює належних умов проживання, залишила доньку на виховання бабі, матеріально не забезпечує, не піклується про стан здоров'я дитини, зловживає алкогольними напоями.
Позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні до її дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менш ні 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на особистий рахунок дитини, відкритий в Державному ощадному банку України.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.01.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2023 року підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті.
Судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень.
Від представника позивача Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської радиЛійбук Л.М. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомила.
Від третьої особи - ОСОБА_3 надійшла заява, в якій просила розглянути справу без її участі та задовольнити позов.
На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6), відомості про батька дитини внесено до актового запису про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.10).
Згідно з актом обстеження умов проживання дитини від 25.11.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , у кімнаті, де проживає мати з донькою не прибрано, шафи для одягу немає, одяг знаходиться в пакетах та розкиданий. Також в акті зазначено, що мати зловживає спиртними напоями, поводить себе агресивно, висловлюється нецензурною лексикою (а.с.28).
ОСОБА_1 з 08.12.2021 року перебуває на обліку дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах по категорії дітей, батьки яких ухиляються від виконання батьківських обов'язків (а.с.5).
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.13-23) відповідач неодноразово приводила та забирала дитину з дитячого садочку, перебуваючи в нетверезому стані, виражалася нецензурною лайкою, не працює, дитину матеріально не забезпечує.
Згідно з актом обстеження умов проживання від 27.01.2023 року дитина проживає за адресою: АДРЕСА_2 з бабою ОСОБА_3 (а.с.47).
Відповідно до листа Дніпровського міського центру соціальних служб Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради від 14.03.2023 року ОСОБА_1 з 27.02.2023 року відвідує розвиваючі заняття у Службі підтримки сімей з дітьми раннього та молодшого віку, а ОСОБА_3 бере участь у серії розвиваючих занять для батьків на базі даної служби (а.с.43).
Отже, судом встановлено, що відповідач залишила дитину проживати з бабою ОСОБА_3 , здоров'ям та розвитком дитини не піклується, у вихованні та забезпеченні участі не бере, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Згідно з висновком органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради № 3/3-5 від 05.01.2023 року комісія з питань захисту прав дитини вважає за доцільне в інтересах дитини позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні до її малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3-4).
Відповідно до норм ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. 7 ст. 7, ст. 155 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
У п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст.165 СК України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні докази у сукупності, суд встановив порушення прав та інтересів дитини, зловживання її матір'ю алкогольними напоями, свідоме ухилення матері від виконання своїх батьківських обов'язків, невжиття протягом тривалого часу жодних заходів щодо забезпечення належних умов для фізичного, духовного розвитку та виховання дитини і тому наявності достатніх правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні до її дитини ОСОБА_1 . Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволення позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно до положень ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дитини з відповідача в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на особистий рахунок дитини, відкритий в Державному ощадному банку України, щомісячно, починаючи з 10.01.2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання розподілу між сторонами судових витрат.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог,
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 147,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.164, 166, 167, 171, 180-182 Сімейного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, ст.ст. 4, 12, 13, 79-81, 141, 263-265, 280, 430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні до її дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , аліменти на утримання її доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку, але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на особистий рахунок дитини, відкритий в Державному ощадному банку України, починаючи з 10.01.2023 року та до повноліття дитини.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2 147,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.Г. Остапенко