Справа № 202/13056/23
Провадження № 1-кс/202/6401/2023
01 серпня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, дистанційно - в режимі відео конференції, клопотання старшого слідчого відділу розслідувань злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 04.07.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023040000000666, у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Галино-Лозоватівка, П?ятихатського району, Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно працевлаштованого на посаді водія автотранспортних засобів в ТОВ «УПРАВИТЕЛЬ-КР», маючого середньо-спеціальну освіту, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
31 липня 2023 року до слідчого судді надійшло зазначене клопотання слідчого.
Клопотання мотивоване тим, що Досудовим розслідуванням встановлено, що 04 липня 2023 року приблизно о 09 годині 10 хвилин водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним вантажним малотоннажним автомобілем «ГАЗ 330232-414» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 від 24.12.2014, належить приватному підприємству «НІОЛА», рухався у світлий час доби з перевищенням допустимої швидкості в населених пунктах, а саме не менше ніж 65 км/год, по сухому дорожньому покриттю проїзної частини вул. Ракітіна, яка має по три смуги для руху у кожному напрямку з нанесеною дорожньою розміткою 1.3. та 1.5. ПДР України, з боку вул. ХХ Партз'їзду у напрямку вул. Електричної м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області.
У вказаний час, тобто 04 липня 2023 року приблизно о 09 годині 10 хвилини, у невстановленому для цього місці, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля «ГАЗ 330232-414» реєстраційний номер НОМЕР_1 , проїзну частину вулиці Ракітіна м. Кривий Ріг, у темпі бігу перетинала пішохід ОСОБА_8 .
Під час свого руху, 04 липня 2023 року близько о 09 годині 10 хвилин, водій ОСОБА_5 , порушуючи Правила безпеки дорожнього руху України, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров'я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, маючи об'єктивну можливість завчасно виявити небезпеку для руху у вигляді пішохода ОСОБА_8 , яка рухалася зліва направо відносно напрямку руху керованого ним автомобіля, не зменшив швидкість руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду небезпеки, чимне виконав покладені на нього обов'язки, як на водія транспортного засобу, та, як наслідок, в районі електроопори №5 ТГ, скоїв наїзд передньою правою частиною керованого вантажного малотоннажного автомобіля «ГАЗ 330232-414» реєстраційний номер НОМЕР_1 на праву бічну поверхню тіла пішохода ОСОБА_8 .
Своїми діями ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.1 ґ), 2.3 б), 12.3, 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху України.
Порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної події, внаслідок якої пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 померла на місці дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
28.07.2023 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за який передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Підставами підозрювати ОСОБА_5 є зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: протокол огляду місця події та схема до нього, протокол допиту свідків пригоди, висновок судово-медичної експертизи, слідчі експерименти за участі свідків пригоди та висновок судової автотехнічної експертизи.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, та розуміючи тяжкість покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Про наявність ризику передбаченого у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що необхідно запобігти незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, що ОСОБА_5 розуміючи тяжкість покарання може здійснювати вплив на очевидців та потерпілих.
Про наявність ризику передбаченого у п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що необхідно запобігти незаконному перешкоджанні кримінальному провадженню, що ОСОБА_5 розуміючи тяжкість покарання може здійснювати.
Враховуючи вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, те що ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, здійснювати вплив на свідків та потерпілу, а також перешкоджати кримінальному провадженню, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, з метою забезпечення виконання підозрюваною, покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі вищевикладеного, слідчий, за погодженням з прокурором звернулися до суду з даним клопотанням.
В ході розгляду клопотання прокурор ОСОБА_9 клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки підозрюваний офіційно працює з 08:00 до 17:00 годин кожного дня, проживає в орендованій квартирі, та його неможливість працювати поставить його у скрутне матеріальне становище, має позитивні характеристики. Вважають, що ризики недоведені. Підозрюваний являється за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду. Захисник зазначив, що підозрюваний працює в комунальному підприємстві та в його обов'язки входить участь в ліквідації наслідків обстрілів в Кривому Розі. Підозрюваний сумлінно ставиться до наслідків ДТП та добровільно відшкодував завдану шкоду потерпілій стороні, яка не має до нього претензій.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані стороною кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження №12023040000000666 від 04.07.2023 року, приходжу до наступних висновків.
Встановлено, що в провадженні відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2023 за №12023040000000666, за ознаками ч. 2 ст. 286 КК України.
28.07.2023 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за який передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі.
На думку слідчого судді обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України достатньо підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протокол огляду місця події та схема до нього, протокол допиту свідків пригоди, висновок судово-медичної експертизи, слідчі експерименти за участі свідків пригоди та висновок судової автотехнічної експертизи, іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.
Відповідно до статті 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний час доби та він може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі.
За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити дане правопорушення.
Так, поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).
Вирішуючи питання про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
Слідчий суддя бере до уваги вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного.
Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено, що на сьогодні існує ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, що підозрюваний може переховуватись від досудового розслідування, в умовах воєнного стану змінити своє місце проживання, без повідомлення слідчого прокурора, що ускладнить хід досудового розслідування.
В свою чергу, існування ризиків, передбачених п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає недоведеним, оскільки вони об'єктивно не підтверджені.
Ризик того, що підозрюваний може впливати на свідків у кримінальному провадженні, є припущенням, оскільки матеріали кримінального провадження знаходяться на завершальному етапі, та всі свідки допитані. Враховуючи тривалість досудового розслідування з 04.07.2023 року, ні слідчим ні прокурором не надано жодного доказу на підтвердження того, що підозрюваний будь-яким чином скомпрометував себе, здійснюючи вплив на свідків в кримінальному провадженні. А тому цей ризик ґрунтується лише на припущеннях слідчого та прокурора .
На переконання слідчого судді, в наданих матеріалах кримінального провадження відсутні обставини, на підставі яких можна вважити, що підозрюваний. може перешкоджати кримінальному провадженню, у якому підозрюється.
При вирішенні питання доцільності застосування до підозрюваного запобіжного заходу про який просить слідчий та прокурор, слідчий суддя також враховує, що підозрюваний не судимий, не одружений, офіційно працевлаштований, має встановлений робочій графік роботи з 08:00 до 17:00 годин, проживає в орендованій квартирі, тобто має постійне місце проживання.
Окрім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний відшкодував завдані збитки потерпілій стороні ( що не спростовано слідчим, прокурором), і на день розгляду клопотання дійсно цивільний позов не заявлений, як повідомив прокурор.
З урахуванням особи підозрюваного, його відношення до інкримінованого правопорушення, на думку слідчого судді, в порушення вимог ч.1 ст.194 КПК України слідчий та прокурор не довели неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
А тому, при таких обставинах, з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину, відомостей про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що слідчий, звертаючись з таким клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, не обґрунтував необхідність та збалансованість таких обмежень в правах підозрюваного з завданнями досудового розслідування, при тому, що мета застосування запобіжного заходу це лише забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування.
На думку слідчого судді, застосування цілодобового домашнього арешту позбавить підозрюваного можливості забезпечувати свої елементарні потреби, та необґрунтовано вимагатиме від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
При таких обставинах, користуючись своїм правом, передбаченим ч.4 ст.194 КПК України, враховуючи, що слідчим та прокурором не доведено недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, про який просить прокурор, а саме особистого зобов'язання, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Тому, в задоволенні клопотання слідчого про застосовування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту необхідно відмовити, застосувавши більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та поклавши на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть достатніми для забезпечення виконання ним його процесуальних обов'язків, роз'яснивши наслідки їх порушення.
Керуючись вимогами ст.ст. ст. ст. 177, 178, 179, 193, 194, 196 КПК України, -
Відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися без поважних причин з Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду, окрім випадків евакуації або запобіганню загрозі життю, здоров'ю підозрюваного;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання.
Встановити? строк, на який покладено вказані обов'язки щодо ОСОБА_5 до 26 вересня 2023 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального правопорушення, а на час перебування справи у провадженні суду - на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1