справа № 208/7063/23
№ провадження 1-кп/208/465/23
Іменем України
08 серпня 2023 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023041160000446 від 03.04.2023 р. і угоду про визнання винуватості від 26.07.2023 р., укладену між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл., громадянином України, проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимим:
- 19.05.2008 р. Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч. 1 ст. 259, ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу у сумі 1500 грн;
- 30.06.2010 р. Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;
- 22.12.2010 р. Криничанським районним судом Дніпропетровської обл. за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, вироки Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 19.05.2008 р. та 30.06.2010 р. виконувати самостійно, звільнився 15.09.2014 р. по відбуттю строк покарання;
- 28.10.2016 р. Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;
- 25.10.2018 р. Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.10.2016 р., до відбуття - 4 роки 9 місяців позбавлення волі, звільнився 24.02.2023 по відбуттю строк покарання, обвинуваченим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, -
встановив:
Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12023041160000446 від 03.04.2023 р. і угоди про визнання винуватості від 26.07.2023 р., ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень при наступних обставинах.
03.04.2023 о 13.36 год. ОСОБА_4 перебував у приміщенні магазину "Петриківка", що розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м.Кам'янське, пр.Т.Шевченка, 5-А. Там він побачив раніше незнайому йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою похилого віку. При цьому, побачив, що ОСОБА_6 в руках тримала належний їй гаманець. В цей момент у ОСОБА_4 раптово виник протиправний умисел, спрямований на повторне, із корисливого мотиву, відкрите викрадення у ОСОБА_6 зазначеного гаманця.
Реалізуючи свій прямий протиправний умисел, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, усвідомлюючи протиправний та відкритий характер свого діяння, діючи повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебуваючи у вказаний час у зазначеному місці, ОСОБА_4 шляхом ривку відкрито викрав з рук ОСОБА_6 належний останній гаманець (майнової цінності не становить), в якому знаходились грошові кошти у сумі 2500 грн.
Утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, отримавши реальну можливість розпорядитись викраденим майном, тобто довів свій протиправний умисел до кінця.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, вчинений в умовах воєнного стану.
Окрім цього, 27.04.2023 у період часу з 20.00 год. до 22.20 год. ОСОБА_4 перебував у квартирі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Там він побачив належний потерпілій ОСОБА_7 мобільний телефон "Xiaomi Redmi Note 11 (НОМЕР_5) 4/64 GB" IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . В цей момент у ОСОБА_4 раптово виник протиправний умисел, спрямований на повторне таємне, із корисливого мотиву, викрадення чужого майна, а саме вказаного телефону.
Реалізуючи свій прямий протиправний умисел, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, діючи повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебуваючи у вказаний час в зазначеному місці, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 таємно викрав належний ОСОБА_7 мобільний телефон "Xiaomi Redmi Note 11 (НОМЕР_5) 4/64 GB" IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю 2772, 93 грн.
Утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши реальну можливість розпорядитись викраденим майном, тобто довів свій протиправний умисел до кінця.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.
Окрім цього, 04.06.2023 приблизно о 01.20 год. ОСОБА_4 перебував біля приміщення бару " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", розташованого за адресою: АДРЕСА_3. В цей момент у нього раптово виник протиправний умисел, спрямований на таємне, із корисливого мотиву, викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням до приміщення вказаного бару.
Реалізуючи свій прямий протиправний умисел, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, діючи повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, 04.06.2023 у період часу з 01.20 год. до 01.39 год. ОСОБА_4 невстановленим шляхом розрізав поліетиленове вікно приміщення бару " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , після чого проник всередину. Таким чином ОСОБА_4 незаконно проник до іншого приміщення. Упевнившись, що у приміщенні бару нікого не має та що за його діями ніхто не спостерігає, тобто усвідомлюючи таємний характер свого діяння, ОСОБА_4 забрав звідти чуже майно, а саме: пляшку алкогольного напою - "Горілка особлива "Традиційна" ТМ "Петриківська" об'ємом 0,5 літра в запечатаному вигляді вартістю 137,40 грн., належить потерпілій ОСОБА_8 , пляшку алкогольного напою - "Настоянка "З перцем" ТМ "Петриківська" об'ємом 0,5 літра в запечатаному вигляді вартістю 145,10 грн., належить потерпілій ОСОБА_8 , пляшку алкогольного напою - "Настоянка "Журавлина" ТМ "Петриківська" об'ємом 0,5 літра в запечатаному вигляді вартістю 146,00 грн., належить потерпілій ОСОБА_8 , ліхтарик з електрошокером чорного кольору "POLICE 156000KV BL-1102" вартістю 665,40 грн., належить потерпілій ОСОБА_8 , сумку наплічну матерчату чорного кольору, яка майнової цінності не становить, належить потерпілому ОСОБА_9 , в якій знаходились пенсійне посвідчення на ім'я потерпілого ОСОБА_9 , яке майнової цінності не становить, гроші у сумі 400 грн., які належать потерпілому ОСОБА_9 , та гроші у сумі 2600 грн., які належать потерпілій ОСОБА_8 .
Утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши реальну можливість розпоряджатись ним. Таким чином ОСОБА_4 довів свій протиправний умисел до кінця.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникненням до іншого приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
Окрім цього, 07.06.2023 р. приблизно о 18.15 год. ОСОБА_4 перебував біля гаражів у дворі буд. АДРЕСА_4 , де побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_10 , у якого на плечі знаходилась сумка чорного кольору із майном. В цей момент у ОСОБА_4 раптово виник протиправний умисел, спрямований на повторне відкрите, із корисливого мотиву, викрадення у ОСОБА_10 зазначеної сумки із майном, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свій прямий протиправний умисел, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, усвідомлюючи протиправний та відкритий характер свого діяння, діючи повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебуваючи у вказаний час у зазначеному місці, з метою придушення волі потерпілого до спротиву протиправним діям, ОСОБА_4 підійшов ззаду до ОСОБА_10 та наніс останньому удар рукою по голові, від чого потерпілий втратив рівновагу та впав на землю. Після цього ОСОБА_4 наніс потерпілому приблизно 5 ударів ногою по голові. Зазначеними діями ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_10 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців навколо обох очей, саден на обличчі, крововиливу на склері лівого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які маються незначні скороминущі наслідки. Таким чином ОСОБА_4 застосував до потерпілого насильство, що не є небезпечним для його життя та здоров'я, чим придушив волю останнього до спротиву протиправним діям. Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, ОСОБА_4 шляхом ривку відкрито викрав у потерпілого сумку наплічну шкіряну чорного кольору (майнової цінності не становить), в якій знаходились гроші у сумі 200 грн., мобільний телефон "Redmi А1" 2/32 GB ІМЕІ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 вартістю 3093,05 грн., ключі від квартири (майнової цінності не становлять), а також документи на ім'я потерпілого ОСОБА_10 , а саме паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, картка платника податків (документи майнової цінності не становлять).
Утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши реальну можливість розпорядитись викраденим майном, тобто довів свій протиправний умисел до кінця.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
26 липня 2023 р. між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у приміщенні Кам'янської окружної прокуратури, за адресою: м. Кам'янське, вул. Ігнатія Ясюковича, 2, у присутності захисника ОСОБА_5 , на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно змісту укладеної та підписаної сторонами угоди, обвинувачений зобов'язується беззастережно визнати винуватість в обсязі пред'явленого обвинувачення під час судового розгляду, сприяти в забезпеченні виконання завдання кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого судового розгляду обвинувального акту в суді.
Потерпілі у цьому провадженні - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у відповідності з ч. 4 ст. 469 КПК України надали письмову згоду на укладення між прокурором та обвинуваченим угоди про визнання винуватості.
З урахуванням обставин кримінального провадження, сторони узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 186 КК України у виді 7 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання у виді 7 років 2 місяців позбавлення волі.
Сторони, підписуючи вказану угоду, розуміють, що відповідно до положень ч. 2 ст. 473 КПК України, наслідками укладання та затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України. Підстави оскарження вироку, яким затверджена угода, в апеляційному порядку, що визначені в ч. 4 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені ч. 3 ст. 424 КПК України, обвинуваченому роз'яснено.
Також наслідком укладання угоди для обвинуваченого є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
У разі невиконання обвинуваченим угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду, яким затверджена угода, з клопотанням про скасування вироку. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку. Крім того, обвинувачений розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що між ним та прокурором укладено угоду про визнання винуватості у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України з призначенням йому вказаного покарання. Злочини вчинив при зазначених в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості обставинах, просить затвердити укладену між ним і прокурором угоду.
Суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам кримінального та кримінального процесуального законів, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинуваченого повне порозуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, враховуючи згоду потерпілих на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і строку покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочини, передбачені ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України відносяться до тяжких злочинів, тому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, в даному кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.
Угода за змістом укладена відповідно до ст. 472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди. Суд переконався в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань. Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, а тому визнання ним винуватості є цілком виправданим.
З урахуванням особи винуватого, ступеню та характеру сприяння обвинуваченого у проведенні досудового розслідування щодо нього, характеру і тяжкості скоєного, наявності суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, наявності суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень, те що обвинувачений офіційно не працює, за місцем мешкання скарги відсутні, перебуває на обліку лікаря нарколога, не перебуває на обліку лікаря психіатра, наявність обставини, яка пом'якшує покарання - щирого каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд прийшов до висновку, що ці обставини враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому покаранні, тому вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості.
По справі наявні процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судових експертиз, витрати на проведення яких відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
З метою раціонального використання часу в умовах дії воєнного стану суд вважає за необхідне проголосити резолютивну частину вироку з негайним врученням його копій учасникам справи. На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 26.07.2023 р., укладену між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості, визнати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
- за ч. 4 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 2 (два) місяці.
Продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше, ніж на шістдесят днів з дня ухвалення вироку.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши йому, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання період попереднього ув'язнення з 13.06.2023 р. по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави вартість проведених судових товарознавчих експертиз № 2555 від 29.05.2023 р. у сумі 200 грн, № 2752 від 16.06.2023 р. у сумі 200 грн, № 3037 від 30.06.2023 р. у сумі 350 грн.
Речові докази - предмети одягу, вилучені під час обшуку у ОСОБА_4 (номер книги обліку речових доказів 949, порядковий номер 001607) - повернути ОСОБА_4 .
На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, але лише у випадках, встановлених ст. 473, 394 КПК України.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1