03 серпня 2023 року
м. Київ
Cправа № 926/2987-б/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Банаська О. О., Картере В. І.
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
представник ОСОБА_1 - Куцак О. М.,
представник АТ "Ощадбанк" - Калмикова С. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 за вх. № 3319/2023
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2023
у складі колегії суддів: Гриців В. М. (головуючий), Зварич О. В., Малех І. Б.
та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2022
у складі судді Бутирського А.А.
у справі № 926/2987-б/20
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,-
На розгляд Суду постало питання обґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з зазначенням боржником неповних відомостей у декларації про майновий стан.
Обставини справи
1. 07.12.2020 до Господарського суду Чернівецької області надійшла заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) м. Сторожинець, Чернівецької області про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
2. Відповідно до поданих декларацій про майновий стан боржника за 2018-2019 р.р. зазначено відсутність у чоловіка заявниці ОСОБА_3 нерухомого майна та наявність єдиного нерухомого майна, а саме: квартири у АДРЕСА_1 .
3. Арбітражним керуючим Чорненьким С. В. складено звіт про результати перевірки декларації боржника, яким встановлено відповідність наданих заявницею даних, які внесені до декларацій про майовий стан боржника за 2017-2019 роки.
4. 05.01.2021 ухвалою Господарського суду Чернівецької області, зокрема, відкрито провадження у справі № 926/2987-б/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Чорненького Сергія Вікторовича.
5. 26.07.2022 кредитором - АТ "Державний ощадний банк України" подано клопотання про закриття провадження у справі з огляду на те, що ОСОБА_1 відображено недостовірні дані у Деклараціях про майновий стан за 2018-2019 роки, а саме: вказано наявність єдиного нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та не зазначено, що за чоловіком заявниці ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/3 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 і підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 04.05.2018 та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна.
6. Також кредитор у клопотанні про закриття провадження у справі вказує на відсутність реального, обґрунтованого та ефективного проекту плану реструктуризації.
7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.05.2018 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/3 квартири, об'єкта житлової нерухомості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
8. Заявниця проти закриття провадження у справі заперечувала, мотивуючи це тим, що вона надала вичерпну відому її інформацію про майно членів сім'ї. Крім того, заявниця вказує на те, що майно набуте одним із подружжя у порядку спадкування є приватною власністю такої особи. Також заявниця вказує, що нею подано план реструктуризації.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
9. 16.11.2022 ухвалою Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/2987-б/20 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Чорненького С. В.; скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів; провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 - закрито.
10. Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що керуючий реструктуризацією не виявив недостовірну інформацію у деклараціях боржника, однак таку інформацію виявив кредитор, про що повідомив суд та заявницю. Проте, боржниця не усунула недоліки у поданих нею декларацій, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
11. За висновком суду, доводи кредитора про відсутність реального, обґрунтованого та ефективного плану реструктуризації спростовуються матеріалами справи, оскільки заявницею 16.08.2022 подано план реструктуризації боржника. Затримка із поданням згаданого плану обумовлена тим, що лише 02.06.2022 остаточно визначено розмір вимог кредитора АТ "Державний ощадний банк України".
12. Доводи заявниці щодо того, що майно набуте одним із подружжя у порядку спадкування є приватною власністю такої особи судом першої інстанції не взяті до уваги з тих підстав, що Кодекс України з процедур банкрутства не містить виключень щодо майна боржника та членів його сім'ї, які підлягають включенню у декларацію.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
13. 30.03.2023 постановою Західного апеляційного господарського суду у справі №926/2987-б/20 ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2022 залишено без змін.
14. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду та додатково зауважив, що якщо чоловік не надав ОСОБА_1 інформацію щодо свого майна, таку інформацію ОСОБА_1 повинна була отримати з офіційних джерел - Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15. 10.05.2023 фізичною особою ОСОБА_1 надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2022 про закриття провадження у справі № 926/2987-б/20 і поновити провадження у справі.
16. Скаржниця стверджує про відсутність підстав для закриття провадження у справі про її неплатоспроможність на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, зважаючи на те, що кредитором не надано суду жодних доказів, що вона знала про отримання її чоловіком спадщини і не повідомила про це. Натомість боржницею було надано суду вичерпну відому їй інформацію про майно, доходи та витрати як стосовно себе, так і членів сім'ї. Крім того, скаржниця посилається на ст. 57 Сімейного кодексу України та вказує, що майно набуте одним із подружжя в порядку спадкування є приватною власністю такої особи, а тому чоловік боржниці мав право не повідомляти їй про отримання цього майна, яке є його приватною власністю.
17. Також наголошує, що поданий план реструктуризації відповідає вимогам закону та містить реалістичну оцінку фінансових можливостей скаржниці.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
18. 27.07.2023 до Верховного Суду надійшов відзив АТ "Ощадбанк" на касаційну скаргу, в якому кредитор просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
19. Кредитор вважає, що висновки судів попередніх інстанцій законні та обґрунтовані, а боржниця свідомо приховала інформацію про майно чоловіка. Крім того, кредитор посилається на відсутність реального, обґрунтованого та ефективного проекту плану реструктуризації скаржника.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
21. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання обґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), у зв'язку з зазначенням боржником неповних відомостей у декларації про майновий стан.
22. Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
23. За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
24. При цьому, нормами КУзПБ встановлено перелік документів та відомостей, необхідних до подання заявником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
25. Зокрема, пунктом 11 частини третьої статті 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства
26. Відповідно до частини п'ятої статті 116 КУзПБ (в редакції станом на час звернення заявниці із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
27. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 вказав, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
28. Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
29. Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
30. Верховний Суд зауважує, що КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
31. За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
32. Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
33. Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
34. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
35. Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
36. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
37. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
38. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
39. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
40. Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).
41. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
42. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
43. Керуючий реструктуризацією зобов'язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п'ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.
44. Верховний Суд зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів. Суд звертається до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.
45. Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника. При цьому, встановлюючи обов'язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації.
46. Суд також звертається до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 щодо того, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.
47. Пунктом 1 частини 7 статті 123 КУзПБ встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї.
48. Отже, зі змісту пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ вбачається, що якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях, наступають визначені цією нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.
49. Верховний Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з'ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.
50. До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.
51. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов'язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
52. Судами попередніх інстанцій у цій справи встановлено, що у Деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2018, 2019 роки ОСОБА_1 у розділі ІІІ Відомості про нерухоме майно боржника та членів його сім'ї поставлено прочерк "-" та не зазначено, що член сім'ї не надав інформацію.
53. За результатом перевірки декларації боржника арбітражним керуючим встановлено відповідність наданих заявницею даних, які внесені до декларацій про майовий стан боржника за 2017-2019 роки.
54. Недостовірну інформацію у деклараціях боржника виявив кредитор АТ "Державний ощадний банк України", про що повідомив суд та заявницю.
55. Як виявлено кредитором та встановлено судом, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.05.2018 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/3 квартири, об'єкта житлової нерухомості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
56. Отже, станом на дату звернення ОСОБА_1 до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі неплатоспроможність обставина наявності у чоловіка боржниці нерухомого майна охоплювалася періодом декларування та такі відомості мали бути відображені заявницею.
57. Доводи ОСОБА_1 в касаційній скарзі про те, що вона не була обізнана про наявність нерухомого майна у власності чоловіка, Верховний Суд відхиляє як необґрунтовані та зазначає, що відповідно до пункту 9 Примітки до Наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність" боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
58. Відтак, отримання інформації щодо членів сім'ї може здійснюватися боржником альтернативним способом, як безпосередньо від членів сім'ї так і з офіційних джерел. Аналогічний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 904/1454/20 (п. 28.1, 28.2).
59. Колегія суддів також зауважує, що інформація, яка міститься в державних реєстрах прав на нерухоме майно, рухоме майно тощо має офіційний характер, тож з метою забезпечення повноти та достовірності відомостей та усунення сумнівів у наявності прихованих активів, така інформація має бути отримана боржником та відображена в декларації про майновий стан, а в подальшому належно перевірена керуючим реструктуризацією задля складання звіту про результати перевірки декларації боржника (постанова Верховного Суду від 22.05.2022 у справі № 916/1482/21 (п. 76)).
60. Колегія суддів також вважає за необхідне зауважити наступне.
61. У цій справі заяву про неплатоспроможність боржником було подано 07.12.2020.
62. Згідно з пунктом 7 "Дані про членів сім'ї боржника" декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 у відповідному розділі, окрім ступеню зв'язку, прізвища, ім'я, по батькові (за наявності), дати народження, громадянства, зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія і номер паспорта / номер паспорта у формі картки (ID) (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
63. При поданні заяви про неплатоспроможність боржник зазначила про наявність у неї чоловіка - ОСОБА_3 .
64. Порушень щодо заповнення відомостей про особу чоловіка у пункті 7 Декларації: прізвище, ім'я, по батькові судами не встановлено, тобто скаржникові була відома інформація щодо особи її чоловіка, включаючи його реєстраційний номер.
65. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" було затверджено, серед іншого, Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
66. Згідно з пунктом 5 Порядку, у редакції, що діяла на дату подання боржником заяви про неплатоспроможність, інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, їх обтяження, наявні в Державному реєстрі прав, а також відповідні відомості з його невід'ємної архівної складової частини або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень.
67. За бажанням особи інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, крім відомостей, передбачених абзацом першим цього пункту, може додатково містити відомості про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та його невід'ємної архівної складової частини у хронологічному порядку.
68. Пошук відомостей про зареєстровані речові права здійснюється за одним або декількома з таких ідентифікаторів:
щодо об'єкта нерухомого майна:
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна;
- кадастровий номер земельної ділянки;
- адреса об'єкта нерухомого майна;
щодо суб'єкта речового права, обтяження - фізичної особи:
- прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові;
- номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
- номер та за наявності серія документа, що посвідчує таку особу;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків;
щодо суб'єкта речового права, обтяження - юридичної особи:
- повне найменування юридичної особи;
- ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ.
69. За зазначеними особою параметрами пошуку щодо об'єкта нерухомого майна надаються відомості про зареєстровані речові права щодо такого об'єкта нерухомого майна.
70. Для ознайомлення особи за зазначеними нею параметрами пошуку щодо суб'єкта речового права, обтяження з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру прав формуються перелік записів про об'єкти нерухомого майна із зазначенням їх адрес чи (щодо земельних ділянок) кадастрових номерів та окремо записи, що не містять відомості про адресу/кадастровий номер, або повідомлення про відсутність інформації за зазначеними особою параметрами пошуку.
71. Після ознайомлення з відповідним переліком особа може отримати окремо щодо кожного з об'єктів нерухомого майна, що міститься в ньому, інформацію з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права або інформацію з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права в цілому щодо суб'єкта речового права, обтяження.
72. Абзацом 2 пункту 6 того ж Порядку встановлено, що пошук відомостей про користувачів інформації здійснюється за одним або декількома ідентифікаторами, визначеними у пункті 5 цього Порядку.
73. Таким чином, володіючи навіть інформацією щодо прізвища, ім'я та по батькові свого чоловіка, реєстраційного номеру його облікової картки платника податків, боржник мала можливість отримати відповідну інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо всього належного чоловікові майна.
74. При цьому Верховний Суд наголошує, що саме на боржникові у справі про неплатоспроможність фізичної особи лежить обов'язок як найповнішого розкриття суду та його кредиторам інформації про свій майновий стан та стан осіб, зазначений боржником у декларації.
75. Посилання скаржниці на положення ст. 57 Сімейного кодексу України обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій з мотивів того, що КУзПБ не містить виключень щодо майна боржника та членів його сім'ї, які підлягають включенню у декларацію.
76. Верховний Суд з цього приводу зауважує, що встановлений ст. 116 КУзПБ обов'язок боржника відобразити в декларації свій майновий стан та членів своєї сім'ї не обмежується певним правовим режимом майна боржника та членів його сім'ї, позаяк Розділ ІІІ "Відомості про нерухоме майно боржника та членів його сім'ї" Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність (Наказ Міністерства юстиції України 21.08.2019 № 2627/5) передбачає відображення відомостей щодо майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника (п. "А" Розділу ІІІ) та членів сім'ї боржника (п. "Б" Розділу ІІІ).
77. Отже, враховуючи встановлення судами попередніх інстанцій обставини, що ОСОБА_1 у поданих суду Деклараціях про майновий за 2018, 2019 роки зазначила недостовірну інформацію про нерухоме майно чоловіка ОСОБА_3 та не усунула такий недолік декларації, Верховний Суд погоджується із обґрунтованим та законним висновком судів про закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ.
78. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
Б. Висновки щодо застосування норми права
79. Встановлений ст. 116 КУзПБ обов'язок боржника відобразити в декларації свій майновий стан та членів своєї сім'ї не обмежується певним правовим режимом майна боржника та членів його сім'ї, позаяк Розділ ІІІ "Відомості про нерухоме майно боржника та членів його сім'ї" Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність (Наказ Міністерства юстиції України 21.08.2019 № 2627/5) передбачає відображення відомостей щодо майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника (п. "А" Розділу ІІІ) та членів сім'ї боржника (п. "Б" Розділу ІІІ).
80. Інформація, яка міститься в державних реєстрах прав на нерухоме майно, рухоме майно тощо має офіційний характер, тож з метою забезпечення повноти та достовірності відомостей та усунення сумнівів у наявності прихованих активів, така інформація має бути отримана боржником та відображена в декларації про майновий стан, а в подальшому належно перевірена керуючим реструктуризацією задля складання звіту про результати перевірки декларації боржника. При цьому саме на боржникові у справі про неплатоспроможність фізичної особи лежить обов'язок як найповнішого розкриття суду та його кредиторам інформації про свій майновий стан та стан осіб, зазначений боржником у декларації.
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
81. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
82. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 та ухвала Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2022 - залишенню без змін.
Г. Розподіл судових витрат
83. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2022 у справі № 926/2987-б/20 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді О. Банасько
В. Картере