Справа № 592/9817/15-к
Провадження № 1-кп/592/6/23
08 серпня 2023 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 , у дистанційному провадженні обвинуваченого ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12015200440003286 та №12016200440005461 по обвинуваченню ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_10 , заявив відвід головуючому судді ОСОБА_1 .. Свою заяву мотивував тим, що на його думку суддя має упереджене ставлення. У період карантину одноособово розглянув клопотання про продовження йому строку тримання під вартою. Така ухвала була змінена ухвалою апеляційного суду.
Захисник підтримав позицію обвинуваченого.
Прокурор та потерпіла заперечували проти заяви про відвід, оскільки законних підстав для відводу суді немає.
Інші учасники розгляду не висловилися по заяві про відвід судді.
Положеннями ст. 75 КПК України передбачено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Зі змісту заяви про самовідвід вбачається, що суддя заявив самовідвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Як підстави для відводу зазначено, що нібито було скасовану ухвалу судді про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Тобто фактично підставами для відводу є незгода з рішенням суду.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, зазначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997; (далі - Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
На питання неупередженості суду звертає увагу Європейський суд з прав людини і у рішенні Суду від 10.12.2009 в справі «Мироненко і Мартенко проти України» було констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Цим рішенням Європейським судом визнано порушення принципу безсторонності суду. Так, у п. 66, 69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Частина 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначає, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 даного Закону встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Згідно пунктів 1, 2 ч. 7 ст. 56 зазначеного Закону суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
З зазначеного у сукупності вбачається, що незгода з процесуальними діями чи з рішенням суду, яке навіть і було скасоване чи змінене, не є підставою для відводу судді.
26.06.2023 ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми продовжено до обвинуваченого строк тримання під вартою одноособово.
На той час в Україні Кабінетом Міністрів України був встановлений карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та встановлені певні обмеження.
Згідно з положеннями п. 20-5 розділу ХІ Перехідні положення КПК України на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк колегією суддів розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути розглянуто головуючим.
На час постановлення ухвали вирішити зазначене питання колегією суду не видавалося за можливе через організаційні перешкоди. Відтак розгляд клопотання головуючим повністю узгоджувалося з положеннями закону. Зазначене питання головуючий розглядав на виконання положень ст.ст. 321, 331 КПК України.
З наведеного вочевидь вбачається, що немає законних підстав для відводу судді з обставин наведених у заяві про відвід. Відтак у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 75, ст. 81 - 82 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_10 про відвід головуючому судді ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3