ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
07 серпня 2023 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 07.02.2023 року о 16:50 год. у м. Одеса, за адресою Херсонський сквер 13, керував автомобілем «Hyundai Accent», державні номерні знаки НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння (висновок № 000224 від 10.02.2023 року). Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я. Чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Судовий розгляд проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку та у належний спосіб, про що свідчать його заяви про відкладення судового розгляду у зв'язку з проходженням ним військової служби.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду.
У судовому засіданні, яке відбулось 02.05.2023 року, ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що він приїхав на заправку, заправити свій автомобіль. До нього підійшли співробітники поліції та почали перевіряти документи, потім повідомили, що виявили у нього ознаки наркотичного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, який він пройшов. Також, притягуваний в судовому засіданні повідомив суду, що десь за місяць до цього вживав наркотики (курив марихуану), тому він переконаний, що пройшло багато часу, тому висновок лікарів не міг бути позитивним. Тому, з огляду на це, а також те, що під час проведення його огляду понятих не було, а протокол був складений без нього, він не підлягає адміністративній відповідальності.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши притягуваного, дослідив наявні у справі докази, надавши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до копії Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.02.2023 року № 000224, ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Вказані обставини справи також підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення, згідно з якими ОСОБА_1 керував автомобілем, у стані наркотичного сп'яніння, згідно результатам медичного огляду, повідомленням про запрошення до підрозділу патрульної поліції Остапкіна П.С., відеозаписом з місця події.
Твердження притягуваного про відсутність в матеріалах провадження даних фіксування факту керування ним транспортним засобом, спростовуються показами самого ОСОБА_1 , який як на відеозаписі з місця події, так і в суді не заперечував того, що керував автомобілем, а поліцейські підійшли до нього після того, як він зупинився на заправці та вказане суд визнає логічним поясненням відсутності на відеозапису моменту руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .
Суд також не приймає до уваги твердження ОСОБА_1 про порушення процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння з посиланням на відсутність при проведенні огляду двох свідків, з огляду на те, що частина 2 статті 266 КУпАП містить імперативні положення про те, що присутність свідків при проведенні огляду особи на стан сп'яніння вимагається лише в разі неможливості застосування поліцейським технічних засобів відеозапису.
Щодо доводів притягуваного про те, що протокол складений через декілька днів після зупинки та огляду, судом зазначається наступне.
Відповідно до п.7 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі-Інструкція), проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Згідно з п.п.15, 16 розділу ІІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду.
Суд зауважує, що чинне законодавство не містить норми згідно з якою передбачена можливість складення попереднього або остаточного висновку, відтак, лікар має діяти чітко відповідно до вимог нормативного акту та скласти один документ за формою на підставі отриманих лабораторних досліджень.
Разом з тим, підставою для встановлення того факту, що особа перебувала в стані наркотичного сп'яніння, є саме Висновок щодо результатів медичного огляду, який видається на підставі Акту медичного огляду, у тому числі після проведення обов'язкових для виявлення наркотичного сп'яніння, лабораторних досліджень. Примірник Висновку видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Логічним є те, що співробітник поліції дочекався Висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , згідно якого останній знаходився у стані наркотичного сп'яніння, після якого склав протокол про адміністративне правопорушення про порушення ОСОБА_1 вимог п./п. «а» п. 2.9 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. При цьому, матеріалами провадження беззаперечно підтверджено, що поліцейський у належний спосіб викликав ОСОБА_1 для одночасного його ознайомлення з результатами Висновку та складанням протоколу, що було проігноровано притягуваним та що логічно пояснює складання протоколу за відсутності притягуваного.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Як було вище наведено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 07.02.2023 року о 16:50 год. у м. Одеса, за адресою Херсонський сквер 13, керував автомобілем «Hyundai Accent», державні номерні знаки НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджено висновком № 000224 від 10.02.2023 року, чим порушив п.2.9. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Зі змісту ч.1 ст.266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п. 4 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки наркотичного сп'яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння, серед яких визначено: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість; зіниці очей, які не реагують на світло, що і було виявлено поліцейським у притягуваного ОСОБА_1 , а тому були підставою для проведення його огляду.
З викладеного слідує, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги порушивши вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР, який передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Судом враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Суд враховує те, що ОСОБА_1 вчинив умисне правопорушення, характер якого вказує на те, що воно є грубим адміністративним правопорушенням.
Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч.1ст.130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 536 гривень 80 копійок.
Керуючись ст.ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
Єдиний унікальний номер справи: №522/5325/23
Номер провадження №3/522/4487/23
Головуючий суддя - Русєва А.С.