Справа № 709/616/23
02 серпня 2023 року смт Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Романової О.Г.;
за участі секретаря судового засідання - Данілової О.С.;
представника позивача - ОСОБА_1 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (далі - відповідач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із позовною заявою до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (далі - відповідач) про збільшення розміру аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області у справі № 709/2171/17 стягнуто із відповідача на користь позивача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача. Проте, після досягнення старшим сином ОСОБА_4 повнолітня, виконавчою службою розмір стягнення аліментів було змінено на 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача. В даний час малолітній син ОСОБА_5 перебуває на утриманні позивача, відвідує ряд гуртків, репетиторів, а аліменти які сплачуються відповідачем на його утримання є мізерними та не покривають навіть четвертої частини витрат на утримання малолітнього сина.
Враховуючи вищевикладене, посилаючись на приписи сімейного законодавства, позивач просить суд збільшити розмір аліментів та стягувати із відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
20 червня 2023 року до Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшов відзив відповідача ОСОБА_3 на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Так, відповідач зазначав про те, що позивачем не чітко визначено предмет спору, оскільки у позовній заяві позивач ОСОБА_2 просить суд збільшити розмір аліментів, в той час як у прохальній частині остання заявляє про зміну способу присудження аліментів, що не є тотожними поняттями. Крім цього, відповідач вказує на те, що розмір аліментів на утримання дитини може бути збільшено у зв'язку із зміною матеріального становища одного із батьків (погіршення матеріального становища того із батьків на утриманні якого перебуває дитина або покращення матеріального становища платника аліментів). Проте, всупереч цьому, позивачем не надано суду жодних належних і допустимих доказів погіршення матеріального становища позивача або покращення матеріального становища відповідача. Так, відповідач зазначає про те, що його матеріальне становище не покращилося, в даний час він здійснює догляд за своєю матір'ю якій встановлено групу інвалідності, та має ряд хронічних хвороб, у зв'язку з чим потребує значних витрат на купівлю ліків. Також, відповідач в даний час ніде не працевлаштований, а квартира, у якій він в даний час проживає належить його дружині ОСОБА_6 . З поміж іншого, відповідач зазначає, що причиною звернення позивача до суду із даною позовною заявою являється та обставина, що відповідачем сплачувалися аліменти на користь позивача на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), проте, після досягнення старшим сином ОСОБА_4 повнолітня, розмір аліментів державним виконавцем було змінено на 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу). Відповідач вважає такі дії державного виконавця законними. Крім цього, відповідач вказує на те, що його старший син ОСОБА_4 звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з нього аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, рішення в даній справі ще не прийняте. У разі задоволення позовних вимог (у повному обсязі або частково) матеріальне становище відповідача тільки погіршиться. У зв'язку з цим, відповідачем було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 709/150/23. Щодо вимоги позивача про стягнення аліментів з моменту звернення до суду, відповідач вказує на те, що такі вимоги не грунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки збільшений розмір аліментів необхідно стягувати з моменту набрання судовим рішенням законної сили, а не з моменту звернення до суду.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2023 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі відмовлено.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Суду пояснив, що отримуваний розмір аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 в даний час становить 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача, якого позивачу не вистачає на належне утримання дитини та покриття половини всіх витрат на малолітнього сина.
У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився, у відзиві на позовну заяву розгляд справи просив проводити за його відсутності.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача
ОСОБА_1 , суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22 грудня
2017 року сторони у справі являються батьками малолітній дитині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 7).
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 січня 2018 року (справа № 709/2171/17) стягнуто із відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Як зазначає позивач та що не оспорюється відповідачем, після досягнення повнолітнього віку старшим із дітей ОСОБА_4 , державним виконавцем було змінено розмір аліментів, які стягуються із відповідача на 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу).
Крім цього, як зазначалося позивачем та що не заперечувалося відповідачем, малолітня дитина ОСОБА_5 в даний час проживає з позивачем та перебуває на її утриманні.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами першою та третьою статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
На підставі частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада
1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За приписами статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення для справи.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).
Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому для збільшення або зменшення розміру аліментів достатньо однієї з вказаних обставин, наприклад, зміни сімейного стану.
Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року
№ 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з частиною третьою статті 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (стаття 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (стаття 184 СК України) і виплачуються щомісячно (пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Аналогічні висновки містяться в постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) та постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі
№ 536/1557/17 (провадження № 61-7584св18), від 30 червня 2020 року у справі № 343/945/19 (провадження № 61-2057св20).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, у разі пред'явлення позову з підстав, передбачених ст. 192 СК України, позивач має довести належними, допустимими і достатніми (ст. 77, ст. 78, 80 ЦПК України) доказами існування двох (або однієї з них) обставин: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я одного із батьків - платника чи отримувача аліментів.
Як уже було встановлено судом, в даний час з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), тобто у значно меншому розмірі, чим було ухвалено рішенням суду.
Погіршення матеріального стану отримувача аліментів є підставою, передбаченою ч. 1 ст. 192 СК України, для збільшення розміру аліментів, визначених за рішенням суду.
Відповідно до ч.ч. 2, ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Отже, враховуючи вищевикладене, керуючись нормами сімейного законодавства та встановленою практикою ЄСПЛ, а саме те, що на батьків покладено обов'язок по утриманню неповнолітніх дітей, у справах даної категорії першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, зокрема умов їх життя та духовного розвитку, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині збільшення розміру аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Щодо тверджень відповідача про те, що його матеріальний стан не покращився, він має іншу сім'ю, хворіє на певні хронічні захворювання та доглядає матір, якій встановлено інвалідність, суд звертає увагу на положення СК України, які мають імперативний характер, а саме на обов'язок батьків по утриманню своїх неповнолітніх дітей.
Щодо позовних вимог в частині стягнення аліментів з моменту звернення до суду, необхідно зазначити про наступне.
Як вже було зазначено вище, згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів в усіх судових інстанціях.
Таким чином з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) гривні.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 279, 430 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Починаючи з дня набрання рішенням законної сили припинити стягнення аліментів на підставі виконавчого листа № 709/2171/17 виданого Чорнобаївським районним судом Черкаської області 12.01.2018.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) гривні.
Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Повний текст судового рішення виготовлено 08 серпня 2023 року.
Суддя О.Г. Романова