вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" серпня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1554/23
за позовом Фізичної особи-підприємця Івашка Василя Ігоровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Фізичної особи-підприємця Ткаченка Олександра Івановича (АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_2 )
про стягнення 388717,23 грн.
Суддя Наріжний С.Ю.
Без виклику представників сторін.
до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ФОП Івашка Василя Ігоровича б/№, б/дати (вх. № 1343/23) до ФОП Ткаченка Олександра Івановича про стягнення 388717,23 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2023 відкрито провадження у справі № 911/1554/23 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
Ухвала Господарського суду Київської області від 29.05.2023 у справі № 911/1554/23 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 31.05.2023.
Копія ухвали суду від 29.05.2023 була вручена Позивачу ФОП Івашку В.І. 07.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600027865175.
В той же час, поштове відправлення суду № 0600027865256 (копія ухвали суду від 29.05.2023, яка була направлена за юридичною адресою Відповідача), повернулось до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд враховує усталену позицію Верховного Суду, згідно якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду, а тому не може свідчити про неправомірність його дій (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20, від 26.05.2021 у справі № 916/1176/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 25.11.2021 у справі № 873/41/21, від 23.06.2022 у справі № 914/2265/20, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13.
Враховуючи викладене вище суд вважає, що Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Судом встановлено, що Відповідач у встановлений ухвалою суду від 29.05.2023 строк не скористався правом на подачу відзиву на позов.
Таким чином розгляд справи здійснюється судом за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Судом встановлено, що сторонами справи не подавалися до суду заяви в порядку ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Узагальнені доводи Позивача є наступними.
05.11.2019 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки № 9-ІП, за умовами якого Позивач поставив на користь Відповідача товар на загальну суму 163284,79 грн згідно видаткових накладних № 50 від 01.06.2021 на суму 115894,70 грн та № 51 від 01.06.2021 на суму 47390,09 грн.
Проте Відповідачем не було виконано зобов'язання щодо оплати отриманого товару, у зв'язку з чим за Відповідачем обліковується відповідна заборгованість за Договором.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором Позивачем додатково нараховано 109387,39 грн пені, 48985,44 грн штрафу, 9595,78 грн 3% річних та 57463,84 грн інфляційних втрат.
Таким чином Позивач вважає наявними підстави для стягнення з Відповідача вказаної суми заборгованості по оплаті отриманого товару, а також нарахованих фінансових санкцій.
Крім того Позивач просить суд зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків на суму основного боргу до моменту виконання рішення, в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України.
Детально розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, судом встановлено наступне.
05.11.2019 між ФОП Івашком Василем Ігоровичем (постачальник, Позивач у справі) та ФОП Ткаченком Олександром Івановичем (покупець, Відповідач у справі) укладено Договір поставки № 9-ІП (надалі: «Договір»), відповідно до умов якого (п. 1.1.) постачальник зобов'язується протягом строку дії цього Договору постачати покупцю передбачений цим Договором товар, а покупець зобов'язується приймати і сплачувати такий товар на умовах та в строки, передбачені цим Договором.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що товар постачається покупцю окремими партіями. Асортимент та кількість кожної окремої партії товару визначається покупцем в попередній заявці, складеній згідно п. 4.1. Договору.
Згідно п. 3.1., 3.2. Договору, вартість товару за цим Договором становить суму вартості кожної окремої партії. Вартість окремої партії товару, в т.ч. ПДВ (20%), визначається постачальником в накладній на день поставки цієї партії.
Оплата вартості окремої партії товару здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту поставки такої партії по курсу продажу євро встановленому на кінець торгів на Міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню оплати збільшений на 2% (п. 3.3. Договору).
Відповідно до п. 3.4. Договору, розрахунки між сторонами за цим Договором здійснюються в гривнях в безготівковому порядку шляхом банківського переказу. Днем здійснення кожного платежу вважається день зарахування коштів на рахунок постачальника.
Розділом 4 Договору визначено строки і порядок поставки товару.
Зокрема, покупець самостійно визначає кількість та асортимент товару, яка буде постачатися постачальником згідно цього Договору, та надає постачальнику квартальну попередню письмову заявку за 60 робочих днів до початку кварталу, в якій він вказує перелік та кількість товару, а також бажані терміни поставки партії такого товару. Заявка повинна бути оформлена на фірмовому бланку з печаткою та підписом уповноваженої особи (п. 4.1. Договору).
Постачальник зобов'язується поставити товар протягом 3 робочих днів з моменту надання покупцем поточної заявки на конкретну партію, якщо інші дати не вказано в заявці та не погоджено сторонами (п. 4.2. Договору).
Доставки товару здійснюється на умовах EXW (склад постачальника). Умови цього Договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору (п. 4.4. Договору).
Товар передається покупцю за накладною, яка підписується сторонами. Датою поставки товару за Договором вважається дата підписання накладної (п. 4.5. Договору).
Згідно п. 8.1., 8.2. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.
Строк дії Договору складає 1 рік з дати набрання ним чинності. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в 1 рік кожен, якщо жодна сторона не повідомить іншу сторону за 30 днів до закінчення кожного однорічного періоду дії цього Договору про намір припинити його дію.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 163284,79 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними № 50 від 01.06.2021 на суму 115894,70 грн та № 51 від 01.06.2021 на суму 47390,09 грн, копії яких додано до позовної заяви.
Видаткові накладні містять підпис та печатку Відповідача, будь-яких зауважень щодо кількості та якості поставленого товару не зазначено.
Таким чином за наслідками дослідження матеріалів справи судом встановлено, що Позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару за Договором на загальну суму 163284,79 грн.
Проте, як стверджує Позивач, Відповідачем не виконано зобов'язання щодо оплати отриманого за Договором товару, у зв'язку з чим за Відповідачем обліковується заборгованість за Договором в сумі 163284,79 грн.
Позивач звертався до Відповідача з претензією від 09.09.2022 № 2 щодо погашення заборгованості за Договором, проте вказана претензія залишена Відповідачем без реагування.
Наявність зазначеної заборгованості Відповідачем протягом розгляду справи не спростована, доказів оплати поставленого за Договором товару відповідно до вказаних видаткових накладних не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи, що вказана вище сума основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором є обґрунтованою та документально підтвердженою, Відповідачем не спростована та не заперечується, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення основного боргу за Договором підлягає задоволенню повністю, в розмірі 163284,79 грн.
Крім того, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача пеню в розмірі 109387,39 грн та штраф в розмірі 48985,44 грн за порушення зобов'язання щодо оплати поставленого товару.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною першою ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 того ж Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що у випадку порушення зобов'язань, що виникають з цього Договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України.
Згідно п. 5.4. Договору, за прострочення в оплаті вартості кожної партії товару покупець сплачує постачальнику за вимогою останнього пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також 30% штрафу від простроченої суми.
Відповідно до п. 5.7.-5.9. Договору, сторони домовились збільшити строк загальної позовної давності та становить 5 років.
Сторони домовились про збільшення спеціальної позовної давності щодо стягнення неустойки (пеня, штраф), та становить 3 роки.
Сторони узгодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що пеня в сумі 109387,39 грн нарахована за загальний період з 16.06.2021 по 31.05.2023, розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним.
Перевіривши наданий Позивачем розрахунок штрафу (163284,79 * 30% = 48985,44), судом встановлено, що вимога про стягнення штрафу є обґрунтованою, а наданий розрахунок є арифметично правильним.
Відтак позовні вимоги про стягнення 109387,39 грн пені та 48985,44 грн штрафу підлягають задоволенню.
Крім цього Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 9595,78 грн 3% річних та 57463,84 грн інфляційних втрат.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що 3% річних та інфляційні втрати нараховані за період з 16.06.2021 по 31.05.2023.
За наслідком дослідження та перевірки наданих розрахунків судом встановлено, що вони є обґрунтованими та арифметично правильними.
Таким чином позовна вимога про стягнення з Відповідача на користь Позивача 3% річних підлягає задоволенню повністю в сумі 9595,78 грн, позовна вимога про стягнення з Відповідача на користь Позивача інфляційних втрат підлягає задоволенню повністю в сумі 57463,84 грн.
Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Крім того, в позовній заві Позивач просить суд зазначити у рішенні про нарахування відсотків річних згідно ст. 625 ЦК України до моменту виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Згідно ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3% річних на залишок основного боргу, починаючи з 01.06.2023 до моменту повної оплати боргу, з урахуванням приписів законодавства України.
Нарахування 3% річних має здійснюватися за наступною формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на дату ухвалення рішення суду - 163284,79 грн); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати Відповідачем боргу, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.
Враховуючи все викладене вище суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 5830,76 грн покладаються на Відповідача та підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.
Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ткаченка Олександра Івановича (АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Івашка Василя Ігоровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 163284 (сто шістдесят три тисячі двісті вісімдесят чотири) грн 79 коп. основного боргу, 109387 (сто дев'ять тисяч триста вісімдесят сім) грн 39 коп. пені, 48985 (сорок вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн 44 коп. штрафу, 9595 (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн 78 коп. 3% річних, 57463 (п'ятдесят сім тисяч чотириста шістдесят три) грн 84 коп. інфляційних втрат та 5830 (п'ять тисяч вісімсот тридцять) грн 76 коп. судового збору.
3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2023 у справі № 911/1554/23, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 163284,79 грн, починаючи з 01.06.2023 до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3% річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду - 163284,79 грн); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати сторонам.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Дата виготовлення і підписання рішення 07.08.2023.
Суддя С.Ю. Наріжний