ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.08.2023Справа № 910/6764/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" (03039, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, 31; ідентифікаційний код: 31650052)
до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-гарант" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код: 32382598)
про стягнення 14 886, 64 грн,
Без виклику представників учасників справи
1. Стислий виклад позиції позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Вусо" з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-гарант" про стягнення страхового відшкодування в сумі 14 886, 64 грн за страховим полісом ЕР 207380702.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 18.10.2021 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Вусо" та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 18235058-02-10-01, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля RAVON R4, д.р.н. НОМЕР_1 .
30.01.2022 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю автомобіля RAVON R4, д.р.н. НОМЕР_1 , та автомобіля Skoda Oktavia А5, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Відповідно до постанови Оболонського районного суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 756/2180/22 особою, винною у скоєнні ДТП, визнано ОСОБА_2 , якого було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до рахунку на оплату № 195 від 03.02.2022, складеного ТОВ "ТСМ Інтер-Авто", вартість відновлювального ремонту автомобіля RAVON R4, д.р.н. НОМЕР_1 складає 17 486, 64 грн.
Згідно умов договору страхування ПрАТ "СК "Вусо" сплатило на рахунок СТО суму страхового відшкодування в розмірі 17 486, 64 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена позивачем, у відповідності до ст. 25 ЗУ "Про страхування" на підставі заяви страхувальника, що підтверджується страховим актом № 2221266-1 від 08.02.2022, та платіжним дорученням № 5673 від 08.02.2022, у зв'язку з чим, до ПрАТ "СК "Вусо" перейшло право вимоги до відповідача в межах виплаченої суми страхового відшкодування, як до особи відповідальної за заподіяну шкоду на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування".
2. Стислий виклад позиції відповідача
У поданому відповідачем відзиві останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи про відсутність в матеріалах справи доказів направлення позивачем на адресу відповідача належним чином оформленої заяви про страхове відшкодування.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
31.05.2023 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву. В якому відповідач просить суд поновити строк на його подання, мотивуючи не незначним пропуском такого строку та частими триваючими повітряними тривогами у м. Києві.
Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1, 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Відповідно до ч. 6 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Відтак, з огляду на викладене вище, враховуючи те що строк на подання відзиву відповідачем було пропущено лише на 1 день, то за таких обставин, задля дотримання принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом та принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку задовольнити клопотання відповідача та поновити процесуальний строк на подання відзиву встановлений ухвалою суду від 10.05.2023.
Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
18.10.2021 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Вусо" (далі - страховик) та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 18235058-02-10-01, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля RAVON R4, д.р.н. НОМЕР_1 .
Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника (п. 4 договору страхування). Кошторис збитків складається на момент настання страхового випадку на підставі рахунку СТО, обраної страховиком (п. 5.2. та договору страхування).
30.01.2022 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю автомобіля RAVON R4, д.р.н. НОМЕР_1 , та автомобіля Skoda Oktavia А5, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
В результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Відповідно до постанови Оболонського районного суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 756/2180/22 особою, винною у скоєнні ДТП, визнано ОСОБА_2 , якого було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до рахунку на оплату № 195 від 03.02.2022, складеного ТОВ "ТСМ Інтер-Авто", вартість відновлювального ремонту автомобіля RAVON R4, д.р.н. НОМЕР_1 складає 17 486, 64 грн.
Згідно умов договору страхування ПрАТ "СК "Вусо" сплатило на рахунок СТО суму страхового відшкодування в розмірі 17 486, 64 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена позивачем, у відповідності до ст. 25 ЗУ "Про страхування" на підставі заяви страхувальника, що підтверджується страховим актом № 2221266-1 від 08.02.2022, та платіжним дорученням № 5673 від 08.02.2022.
Відповідно до інформації, отриманої із ЄЦБД МТСБУ стало відомо, що цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП на момент настання страхової події була застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-гарант" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 207380702 (далі - поліс), за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000, 00 грн., франшиза - 2 600,00 грн.
З метою досудового врегулювання ПрАТ "СК "Вусо" направило на адресу відповідача заяву на виплату страхового відшкодування № 1351 від 27.05.2022 з вимогою про відшкодування суми понесених збитків, втім, відповідачем шкода не була відшкодована.
У свою чергу, в якості заперечень щодо виплати страхового відшкодування відповідач посилається на відсутність в матеріалах справи доказів направлення позивачем на адресу відповідача належним чином оформленої заяви про страхове відшкодування.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень,зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За приписами ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Вина водія автомобіля Skoda Oktavia А5, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку та підтверджується постановою Оболонського районного суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 756/2180/22.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
За умовами п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика,) фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).
Згідно п. 2.4. Методики вартість матеріального збитку визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Тобто, матеріальний збиток, це вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу.
За приписами ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).
Відповідно до вимог п. 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = С р + С м + С с X (1- Е 3), де:
С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, гри.;
С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;
С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.;
Е з - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових, частин, що були пошкоджені, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Відповідно до акту виконаних робіт № 1610 від 06.98.202 ТОВ ТОВ "ТСМ Інтер-Авто" при відновлювальному ремонті а/м RAVON R4, д.н.з. НОМЕР_1 , складові частини не замінювались, а тому коефіцієнт фізичного зносу а/м RAVON R4, д.н.з. НОМЕР_1 , не визначався.
Згідно акту виконаних робіт:
Ср= 17 259, 84 грн.;
См = 226, 80 грн.;
Сс = 0,00 грн.;
Тоді за формулою:
Сврз = 17 259,84+ 226,80 + 0,00 х (1 - Ез) = 17 486,64 грн.
З огляду на викладене вище, виходячи із доказів, які наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що до позивача перейшло право вимоги до страховика винної особи (відповідача) за полісом ЕР 207380702 в розмірі 14 886, 64 грн (враховуючи встановлений ліміт за майнову шкоду - 130 000, 00 грн та розмір франшизи - 2 600, 00 грн) у зв'язку з тим, що позивачем було виплачено страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 17 486, 64 грн згідно платіжного доручення № 5673 від 08.02.2022.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17.
У свою чергу, судом відхиляються твердження відповідача щодо відсутності в матеріалах справи доказів направлення позивачем на адресу відповідача належним чином оформленої заяви про страхове відшкодування, оскільки, по-перше відповідач безпосередньо у відзиві визнає факт отримання ним такої заяви, а по-друге жодних листів-заперечень щодо належності такої заяви відповідачем висловлено не було.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, з огляду на викладене вище, враховуючи виплату позивачем суми страхового відшкодування та перехід до нього права вимоги, а також враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо заявленої суми страхового відшкодування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та відповідно стягненню з відповідача підлягає страхове відшкодування в розмірі 14 886, 64 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-гарант" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код: 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" (03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 31; ідентифікаційний код 31650052) страхове відшкодування в сумі 14 886 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн 64 коп. судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 01.08.2023 (після виходу з відпустки).
Суддя Дмитро БАРАНОВ