№ 336/4875/23
н/п 2-а/336/84/2023
іменем України
01 серпня 2023 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Боєва Є.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пологівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа: старший інспектор поліції Пологівського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області Татьяненко Євген Вікторович про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Усенка А.В. звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27.04.2023 року ОСОБА_1 спинили співробітники поліції та повідомили, що в нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, після чого було доставлено до відділу поліції, де складено протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Про те, що відносно нього винесли ще й постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП, йому не було повідомлено. Постанову отримав під час розгляду справи № 336/3762/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Із змісту позовної заяви випливає, що ОСОБА_1 не погоджується із рішенням суб'єкта владних повноважень - працівника поліції, що оформлено постановою серії БАБ № 987044 від 27.04.2023, про його притягнення до адміністративної відповідальності. Вважає, що таке рішення не ґрунтується на будь-яких доказах.
На підставі вищенаведеного, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення ї серії БАБ № 987044 від 27.04.2023.
Ухвалою від 06.06.2023 за клопотанням, викладеним у позовній заяві, було поновлено пропущений процесуальний строк на звернення до суду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Одночасно роз'яснено учасниками справи, положення ч. 4 ст. 123 КАС.
Відповідач і третя особа копії ухвали про відкриття провадження разом із копіями позову з додатками отримали завчасно, відзиву та пояснень третьої особи не надали, обставин, які б слугували підставами для застосування судом положень ч. 4 ст. 123 КАС, не навели.
05.06.2023 від позивача надійшла уточнена позовна заява, яка відрізняється від первісного позову лише проханням залишити судові витрати за позивачем.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, представник позивач надав клопотання про розгляд справи за відсутністю сторони позивача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд дійшов наступного.
За приписом ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно із ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідач не подав відзиву на позов та не надав суду будь-яких доказів в розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення та правомірність прийняття оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст.251 КпАП України, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 245 КпАП України, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.
Згідно із ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, що винесена третьої особою, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, із накладенням стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за те, що він, як зазначено у постанові, керував транспортним засобом, що був обладнаний засобами безпеки, однак не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 (в) ПДР України. Постанова містить підпис в графі «постанову отримано».
Однак в порушення ст.ст. 283, 284 КУпАП, будь-яких доказів вчинення правопорушення у постанові не приведено, не надані вони й суду.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.
Сама по собі оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки постанова про притягнення до адміністративної відповідальності по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує відповідне фіксування цього правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.
Сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР також не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке позивачу поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.
Вказана правова позиції викладена у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року, справа 537/2088/17, 20 травня 2020 року N 524/5741/16-а.
Вказані висновки щодо застосування норм права відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на наведене, позовні вимоги до Пологівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 205, 241, 242, 244, 246, 286 КАС Українии, суд,
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення БАБ № 987044 від 27.04.2023 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510 гривень, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; НОМЕР_1 .
Відповідач - Пологівський районний відділ поліції Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд.29;
Третя особа - старший інспектор Пологівського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області Татьяненко Євген Вікторович, знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд.29.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня постановлення рішення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Є.С. Боєв
01.08.23