№ 336/5640/23
н/п № 3/336/3176/2023
іменем України
03 серпня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Євген Сергійович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає: АДРЕСА_2 , військовослужбовця,
03.06.2023 року о 21 год. 59 хв. за адресою: Донецьке шосе, 4 у м. Запоріжжі (блокпост 3-15) водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Renault Megane, днз НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я ухилився шляхом відмови, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Керування транспортним засобом передано ОСОБА_3 .
В судовому засіданні захисник - адвокат Цьот Ю.І. заперечувала винність особи у вчиненні правопорушення. Вказувала, що відеозапис має постановочний характер.
За доводами адвоката фактичні обставини справи такі.
Пізно увечері 03.06.2023 року ОСОБА_2 виїхав у зазначену відпустку за станом здоров'я до своєї родини, яка мешкає в АДРЕСА_2 , керуючи власним автомобілем Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_2 , разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Близько 21:40 03.06.2023 року на Донецькому шосе міста Запоріжжя автомобіль під керуванням ОСОБА_2 був зупинений працівниками поліції, які перевірили документи ОСОБА_2 та з'ясувавши, що він є військовослужбовцем, запропонували викликати патрульно-постову службу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України для з'ясування законності підстав його відпустки.
Працівниками поліції це було зроблено навмисно, оскільки через годину починалася комендантська година (з 23:00) та в такому випадку очікування приїзду Військової служби правопорядку ОСОБА_2 не встигав до початку комендантської години добратися до смт Томаківка Нікопольського району та вимушений був би разом із сином шукати ночівлю у Запоріжжі, можливо у власному авто, що враховуючи стан здоров'я після тяжкої травми, робити було вкрай небажано.
Працівники поліції замість очікування патрульно-постової служби ВСП у ЗСУ запропонували ОСОБА_2 оформити протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, записавши про це постановочне відео, після чого відпустити ОСОБА_2 до рідних, на що ОСОБА_2 погодився.
Також захисник посилається на обставини, що характеризують особу ОСОБА_1 виключно з позитивної сторони, на підтвердження яких просить долучити до матеріалів справи документи, що характеризують його особу.
Аналогічні доводи викладені захисником у письмову клопотанні про закриття провадження у справі.
Інших клопотань, окрім про допит свідка ОСОБА_3 та долучення до матеріалів справи документів, що характеризують особу ОСОБА_2 , захисник не заявляв.
Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що ввечері 03.06.2023 вони із батьком їхали додому до Томаківки. На блок-посту (відразу після нього) автомобіль був зупинений працівниками поліції. Поліцейські пояснили, що викличуть військову службу правопорядку, яку доведеться чекати. Вони не мали часу та батько погодився на пропозицію відмовитися на камеру від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Свідок пояснив, що навіть зупинка транспортного засобу була зроблена повторно, під відеозапис. Зазначив, що він не має права керування транспортним засобом, лише проходить відповідне навчання.
Заслухавши пояснення захисника, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суддя доходить таких висновків.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина у вчиненні ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження дослідженими судом доказами:
-Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 106215, в якому зокрема, зазначено про відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, так і у медичному закладі, містяться відомості про свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та який підписаний особою, яка притягається до відповідальності із приміткою «не пив», без зазначення причин відмови від проходження огляду;
-Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що підписаний свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому зазначено про відмову водія від проходження огляду;
-Відомостями про відмову ОСОБА_2 про відмову від проходження огляду, що викладені в направлення на огляд водія до закладу охорони здоров'я;
-Письмовими поясненням свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
-Рапортом інспектора ВРПП Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області ст. лейтенанта поліції Р. Проценка, що склав протокол про адміністративне правопорушення;
-Відеозаписом.
Досліджений судом відеозапис не містить ознак того, що він має постановочний характер. На запису двічі зафіксована відмова водія від проходження будь-якого виду оглядів на стан алкогольного сп'яніння (як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров'я): відразу на місці зупинки та на блокпосту в присутності двох свідків.
Відеозаписом спростовуються доводи захисника, щодо невідповідності часу здійснення відеозапису та складення протоколу. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено час початку складення «22 год. 06 хв.», що в цілому відповідає відеозапису, яким зафіксовано відмову водія від проходження огляду на блок-посту в присутності двох свідків (22:08 год. - 22.09 год.). Різниця у дві хвилини є несуттєвою та може пояснюватися різним налаштуванням часу на камері поліцейського та ручного годинника. О 22:29 год. ОСОБА_2 вже оголошується зміст протоколу про адміністративне правопорушення, а не фіксується відмова від проходження огляду, як зазначає захисник.
Показання свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні суд, з огляду на характер родинних відносин між ним і особою, яка притягається до відповідальності, суд розцінює як такі, що надані з метою непритягнення батька до адміністративної відповідальності.
Суддя зазначає, хоча обов'язок доведення вини покладається на особу, що склала протокол про адміністративні правопорушення, сторона захисту не позбавлення права подавати докази на підтвердження невинуватості особи.
Клопотань про допит свідків, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, чи інспектора поліції сторона захисту не заявляла; не надала й доказів того, що ОСОБА_3 (якому відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення передано право керування автомобілем) не має права керування транспортними засобами.
За наведеного суддя доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За приписом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таким чином, врахувавши обставини вчинення правопорушення, відомості про особу яка притягається до відповідальності, який є військовослужбовцем, має поранення, характеризується позитивно, має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей, а також беручи до уваги встановлену законодавцем безальтернативність стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає за доцільне накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами.
Сплаті відповідно до ст. 40-1 КУпАП підлягає також судовий збір у розмірі, встановленому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на стягнення у виді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення - адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 536,80 грн. (Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави).
Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень; розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Є.С. Боєв
Строк пред'явлення виконавчого документа “___”_____________ 20___рік
Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік