Дата документу 27.07.2023
Справа № 334/5783/23
Провадження № 3/334/2365/23
27 липня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Бредіхін Ю.Ю., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
09.07.2023 року відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №408478, згідно якого 09.07.2023 року о 02:18 год. в районі будинку №64 по вулиці Товариській в Дніпровському районі м. Запоріжжя, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Daewoo Lanos» державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Згідно із результатом на алкоголь, здійсненого за допомогою алкотестеру Drager він перебував у стані алкогольного сп'яніння. Результат тестування від 09.07.2023 - 1,31 ‰.
Відповідальність за правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП).
ОСОБА_1 у судовому засідання свою провину визнав у повному обсязі.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП підтверджується дослідженими судом доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №408478 від 09.07.2023;
- рапортом старшого інспектора чергового ВП №6 Запорізького РУП;
- результатом тестування алкоголь за допомогою приладу Drager від 09.07.2023;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- відеозаписом.
Вивчивши матеріали справи, суддя приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 , які мали місце 09.07.2023 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, не встановлені.
Вирішуючи питання щодо виду та розміру адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, слід врахувати особу правопорушника, його ставлення до правопорушення, характер правопорушення, ступінь його провини.
На підставі викладеного, слід визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Керуючись ст. ст. 283-285 КУпАП, суддя -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього штраф у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до ст.ст. 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається до органу державної виконавчої служби, який у порядку примусового виконання постанови стягує з правопорушника подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в дохід держави у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін