Справа №643/6380/20 Головуючий 1 інстанції: Короткий І.П.
Провадження №33/818/560/23 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.4 ст.121 КУпАП
02 серпня 2023 року Харківський апеляційний суд у складі головуючого судді Люшні А.І. за участю: секретаря Шевченко В.Р., захисника Біленького Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання захисника Біленького Д.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Московського районного суду м. Харкова від 20 травня 2020 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.
На зазначену постанову районного суду, захисник Біленький Д.В. 17 квітня 2023 року вперше подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка постановою Харківського апеляційного суду від 21 квітня 2023 року була повернута.
Захисник Біленький Д.В. 26 квітня 2023 року вдруге звернувся з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не був обізнаний про існування протоколу про адміністративне правопорушення, постанови Московського районного суду м. Харкова від 20.05.2020 року та дізнався виключно після ознайомлення захисника з матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку захисника, який підтримав клопотання, вважаю, що підстави для задоволення клопотання відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Отже, закон пов'язує строк внесення апеляції на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення не з датою отримання постанови суду, а лише з датою ухвалення судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 20 травня 2020 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не був присутній.
Однак про дату та час судового засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, був повідомлений належним чином, що підтверджується його особистим підписом у зворотному сповіщенні поштового повідомлення (а.с.9).
Звернувшись вперше 17 квітня 2023 року з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Московського районного суду м. Харкова від 20 травня 2020 року, особам, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, пропустив десятиденний строк на апеляційне оскарження.
Посилання захисника на неотримання постанови суду, як на підставу вважати поважним пропуск строку на апеляційне оскарження, є необґрунтованими, оскільки сторона захисту не була позбавлена можливості звернутися з апеляційною скаргою, будь яким процесуальним способом, у передбачений законом строк та в подальшому доповнити її.
До того ж, учасник справи як зацікавлена особа, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, спрямовані як на отримання повної інформації щодо стадії розгляду справи, так і щодо подання апеляційної скарги, та використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних прав та обов'язків.
Встановлення строків звернення до суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для сторін та інших осіб того, що зі спливом встановленого законом або судом проміжку часу прийняте судове рішення отримують додаткову легітимність (стабільність) та не передбачатимуть можливості перегляду (скасування), а правові наслідки їх прийняття (вчинення) не будуть відмінені. Тобто встановлені строки звернення до суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу судового рішення.
Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності та об'єктивності, поведінки сторін, значимості справи та її впливу на суспільні відносини і національну безпеку, наявності фундаментальної судової помилки, а також непереборності обставин, що спричинили пропуск строку.
Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення строку апеляційного оскарження, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
За вищенаведених обставин підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції - відсутні, оскільки відсутні поважні причини його пропуску.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Відмовити захиснику Біленькому Д.В. в поновленні процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Московського районного суду м. Харкова від 20 травня 2020 року, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Апеляційну скаргу разом з доданими матеріалами повернути через суд першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня