Справа № 727/3529/21
Провадження №2/713/1/23
іменем України
02.08.2023 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі
головуючого судді Осокіна А.Л.,
за участю секретарів судового засідання Поляк А.І., Колотило М.М.,
сторін:
ОСОБА_1 , її представників Пазюка П.П. , Мінгайлєнє О.В. , Кутровської Н.М. ;
ОСОБА_5 , його представників ОСОБА_6 , Тарновецького В.І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини з матір'ю, відібрання дитини та повернення її матері, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: служба у справах дітей Чернівецької міської ради, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з батьком, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 , який в подальшому уточнив (т.1 а.с. 64-69) про визначення місця проживання дитини з матір'ю, відібрання дитини та повернення її матері, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: служба у справах дітей Чернівецької міської ради, посилаючись на наступне.
Від шлюбу у сторін є син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Після розірвання шлюбу між сторонами, яке відбулось 19.09.2018р., син залишився проживати з позивачем ОСОБА_1 , та місце його проживання було зареєстроване з позивачем ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
08.01.2019р. сторони уклали договір щодо здійснення батьківських прав та визначення режиму відвідин дитини.
У п.4 якого зазначено, що сторони домовились, що місцем проживання дитини буде саме місце проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .
Пунктом 5 договору визначено, що син буде проживати один тиждень з кожним з батьків по черзі, та в неділю той з батьків, з ким проживає дитина, передає сина іншому.
Пунктом 9 визначено, що мама батькові право вільно проживати та спілкуватись з дитиною за адресою місця проживання батька в АДРЕСА_2 .
В супереч викладеному відповідач ОСОБА_5 свої обов'язки за договором не виконує.
Восени 2018р. ОСОБА_5 забрав сина та не дозволяв позивачу бачитись з сином. Але в подальшому повернув сина позивачу.
24.08.2020р. він знову забрав сина і до моменту звернення до суду позивача з даним позовом (до 20.04.2021) - сина позивачу, в супереч п.9 Договору - не повернув.
Місце проживання дитини позивачу не відоме.
Крім того, як зазначає позивач, відповідач порушує режим навчання, оскільки син пропускає уроки та постійно запізнюється. Та на момент звернення до суду рівень навчання сина значно погіршився.
Позивач 25.03.2021р. та 30.03.2021р. направляла відповідачу ОСОБА_5 листи з проханням передати дитину. Але відповідач на вказані листи не відреагував.
Позивач вказує, що вона має постійне місце проживання та роботи, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно.
Відповідач ОСОБА_5 постійного місця роботи та місця проживання НЕ має, тому не може забезпечити дитині належних умов проживання.
Крім того, відповідач самовільно змінив місце проживання дитини та не проживає за адресою, визначеною в договорі.
Виходячи з викладеного позивач просить суд визначити місце проживання дитини з матір'ю ОСОБА_1 , НЕГАЙНО відібрати у відповідача ОСОБА_5 дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернути його позивачу ОСОБА_1 за адресою постійного місця проживання позивача, допустити негайне виконання рішення суду в частині відібрання дитини, та повернення його позивачу. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, які складаються з 908 грн сплаченого при зверненні до суду судового збору та орієнтованої суми витрат на правову допомогу 20000 грн.
ОСОБА_5 надав відзив на позов, в якому зазначив, що позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні у зв'язку з його необгрунтованістю. Зазначив, що син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживає разом з ним по АДРЕСА_3 . Син проявляє схильність до проживання разом з батьком. Але батько не забороняє мамі ОСОБА_1 бачитись з дитиною. Позивач ОСОБА_1 знає, що син проживає разом з батьком по АДРЕСА_4 .
11.10.2021 ОСОБА_5 звернувся до суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з батьком, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, посилаючись на таке.
Сторони являються батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина деякий час проживала з мамою ОСОБА_1 , яка періодично дитину батьку ОСОБА_5 не давала.
08.09.2019р. між сторонами було укладеного договір з приводу участі батьків у вихованні дитини та щодо визначення місця проживання дитини.
Станом на 01.09.2021р. син проживав разом з батьком по АДРЕСА_5 . Позивач періодично забирала його на вихідні дні та періодично приходила відвідувати його.
Внаслідок вказаного син виявив бажання проживати з батьком, та все рідше просив маму про зустріч, та все рідше проявляв бажання проводити час з мамою ОСОБА_1 .
З 2019 р. по час звернення до суду із зустрічним позовом син сторін проживає разом з батьком ОСОБА_5 в АДРЕСА_5 .
ОСОБА_5 стверджує, що син сторін ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ставиться до мами ОСОБА_1 позитивно, але виявляє бажання та надає перевагу проживати разом з батьком.
Впродовж останніх декількох років дитина проживає разом з батьком в АДРЕСА_5 . У квартирі для дитини облаштована окрема кімната з меблями, іграшками, дитячими речами.
Впродовж всього періоду часу проживання сина з батьком ОСОБА_5 - саме батько забезпечує дитину всім необхідним: одягом, їжею, підручниками, товарами, необхідними для навчання, та впродовж двох років виключно батько відвозив сина на навчання та забирав з навчання, допомагав виконувати домашні завдання.
Батько забезпечує сину відвідування спортивної секції та гуртку «Молодість». Батько являється приватним підприємцем та має гнучкий графік роботи, працює дома. За 4 місяці роботи отримав дохід в розмірі 123000 грн. Батько позитивно характеризується за місцем проживання. До кримінальної відповідальності НЕ притягувався. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
ОСОБА_5 зазначає, що позиція його ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання дитини разом з нею викликана тим, що вона хоче вийти заміж за іноземця ОСОБА_9 , та виїхати разом з дитиною на постійне місце проживання за кордон. На думку ОСОБА_5 наявність рішення суду про визначення місця проживання дитини разом з мамою ОСОБА_1 дозволить їй вивезти дитину за межі України без згоди батька.
Далі з посиланням на позицію ВП ВС у справі №402/428/16-ц від 17.10.2018р. та позицію ВС від 28.12.2020р у справі №487/2001/19-ц, ОСОБА_5 просив визначити місце проживання дитини разом з батьком. Та стягнути з ОСОБА_1 понесені ОСОБА_5 при зверненні до суду судових витрат. При цьому щодо судових витрат зазначив, що ним сплачено судовий збір в сумі 908 грн., та орієнтовний розрахунок суми витрат, які ОСОБА_5 очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді, становить 50000 грн.
Позовна заява надійшла до Вижницького районного суду Чернівецької області з Шевченківського районного суду м.Чернівці 14.05.2021р. та ухвалою від 17.05.2021р. було відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання у справі.
Ухвалою від 17.06.2021р. було задоволено клопотання представників ОСОБА_1 адвокатів Мінгайлєнє О.В. та Пазюка П.П. про витребування доказів.
Ухвалою від 05.08.2021р. було відмовлено у задоволенні клопотання представників ОСОБА_1 адвокатів Мінгайлєнє О.В. та Пазюка П.П. про забезпечення позову.
Ухвалою від 25.03.2022 було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні.
Ухвалою від 05.05.2022 р. зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №726/533/22.
Ухвалою від 20.03.2023 поновлено провадження у справі у зв'язку з тим, що ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці віл 22.02.2023 р. по цивільній справі №726/533/22 залишено без розгляду позов ОСОБА_5 про справі №726/533/22.
Ухвалою віл 10.04.2023 задоволено клопотання ОСОБА_5 про витребування доказів та витребувано з ГЦОСІ Державної прикордонної служби України інформацію про перетину кордону ОСОБА_1 в період з січня 2022 по 29 березня 2023.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Кутровська Н.М. позовні вимоги за первісним позовом підтримали, просили їх задовольнити. Не визнали позовні вимоги за зустрічним позовом, та просили відмовити у його задоволенні..
ОСОБА_5 та його представник адвокат Тарновецький В.І. позовні вимоги за зустрічним позовом підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити. Просили відмовити у задоволенні первісного позову у зв'язку з його необгрунтованістю.
Служба у справах дітей Чернівецької міської ради в судове засідання свого представника не направила. Надала заяву про розгляд справи у відсутності свого представника. На вирішення спору між сторонами щодо місця проживання дитини надала Висновок від 30.12.2021р. №091/02-24/3444 про доцільність визначенні місця проживання дитини згідно з договором між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення режиму відвідин дитини від 08.01.2019р.
На повідомлення суду про те, що договір між батьками від 08.01.2019р. був розірваний рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 23.11.2022 по цивільний справі №726/224/21 - іншого висновку не надала.
Заслухавши сторін та їх представників, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що уточнений позов ОСОБА_1 слід залишити без задоволення та зустрічний позов слід задовольнити, виходячи з такого.
Так, свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засіданні показали, що вони являються батьками ОСОБА_1 . При цьому ОСОБА_5 являється колишнім чоловіком їх доньки ОСОБА_1 , та ОСОБА_8 - є їх внуком. Після одруження донька разом з ОСОБА_5 проживали в будинковолодінні у свідків. ОСОБА_5 займався програмуванням, а донька працювала в стоматологічному кабінеті та повинна була ходити на роботу, в той час як ОСОБА_5 працював вдома біля комп'ютера та постійно був з дитиною. Потім донька ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_5 та дитиною ОСОБА_8 пішли проживати і інше житло. Через декілька років повернулись знову до житла свідків. ОСОБА_5 сидів з дитиною постійно біля комп'ютера, по господарству не допомагав.
Пізніше ОСОБА_5 пішов проживати окремо. Донька ОСОБА_1 та дитина залишились проживати в будинковолодінні у свідків. ОСОБА_5 періодично забирав дитину, але повертав ОСОБА_1 . Близько 2-років тому ОСОБА_5 забрав дитину та перестав повертати. Свідки вказують, що ОСОБА_1 не можуть спілкуватись з дитиною ОСОБА_8 .
Свідки не чули, щоб ОСОБА_5 погано відзивався про ОСОБА_1 21.09.2021р. свідок ОСОБА_12 разом з ОСОБА_13 були у дитини ОСОБА_8 в квартирі.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що вона проживає по АДРЕСА_1 та являється сусідкою сім'ї ОСОБА_15 . Знає ОСОБА_16 , саме ОСОБА_17 завжди займалась дитиною, та бабуся литовська ОСОБА_18 - батька ОСОБА_8 - ніколи не бачила.
Допити в судовому засіданні в режимі відеоконференції експерт ОСОБА_19 повністю підтримала свій висновок від 28.12.2021 №3143/3649/3650/21-26. Вказала, що дитина ОСОБА_8 з 2020 р проживає з батьком. Психологічне діагностування ОСОБА_1 здійснювалось. При цьому серед іншого було виявлено, що ОСОБА_1 каже, що хоче бачитись і спілкуватись з дитиною, але для цього нічого не робить.
На виконання ч.2 ст.160 СК України, опитаний в судому засіданні ОСОБА_8 (дитина сторін), опитування кого відбувалось у присутності психолога ОСОБА_20 показав, що хотів би проживати з батьком ОСОБА_5 . Батько його водить у школу, на гуртки. З батьком весело. Батько постійно дома. ОСОБА_21 може дзвонити коли захоче. Батько не забороняє спілкуватись з мамою. Але мама дзвонить дуже рідко. Десь раз у місяць. Хотів би, щоб мама проживала біля тата, і хотів би, що були дні, щоб мама спілкувалась з ним. Але поїхати відпочивати з мамою (без тата) - не хотів би. Тато постійно дома, у нього гнучкий графік роботи і він працює вдома. З татом весело. Коли проживав з мамою у бабусі - мама була вдома тільки ввечері.
Дослідженими доказами судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 являються батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане підтверджується свідоцтвом про народження дитини (т.1 а.с.13)
Рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці вуд 19.09.2018р. шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано.
З довідки про реєстрацію місцю проживання вбачається, що місце проживання малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване в АДРЕСА_1 . (т.1. а с.15).
З довідки про склад осіб від 17.02.2021р. №22д/1893 вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 , крім ОСОБА_1 та сина ОСОБА_8 , зареєстроване місце проживання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_22 , та ОСОБА_23 . Аналогічна інформація зафіксована в Акті обстеження від 09.01.2019р.
Між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 08.01.2019р. було укладено Договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення режиму відвідин дитини.(т.1. а.с.14).
Рішенням від 23.11.2022 р. Садгірського районного суду м.Чернівці по справі №726/2241/21 договір між батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_13 від 08.01.2019р. щодо здійснення батьківських прав та визначення режиму відвідин дитини - розірвано.
У зв'язку з викладеним даний договір не підлягає застосуванню до врегулювання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
З довідки про результати розгляду повідомлення ОСОБА_1 від 16.10.2019р. вбачається, що поліцейським Тодоріко А.М. було встановлено, що 11.10.2019р. до Садгірського ВП звернулась ОСОБА_1 з приводу зловживання батьком ОСОБА_5 своїх батьківських прав відносно дитини ОСОБА_8 .
За наслідками перевірки було встановлено, що ОСОБА_5 виконує свої батьківські обов'язки. Також було встановлено, що дитина сама виявляє бажання проживати з батьком чи з матір'ю.
За наслідками перевірки НЕ було встановлено в діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення.
З листа Служби у справах дітей Чернівецької міської ради від 22.10.2019р., наданого ОСОБА_1 вбачається, що Служба повідомила ОСОБА_1 про те, що з приводу визначенні місця проживання дитини ОСОБА_1 може звернутись до суду. При цьому ОСОБА_1 повідомлено, що з батьком ОСОБА_5 проведено профілактичну бесіду про недопущення протиправної поведінки та попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків.
Зі звернення №11 від 22.01.2021р. Приватного закладу гімназії «Соломон» вбачається, що адміністрація закладу звернулась до батьків з приводу того, що дитина ОСОБА_8 багато разів пропустив уроки та запізнювався на уроки, а також не відвідував онлайн заняття. У зв'язку з цим погіршився рівень навчання дитини.
ОСОБА_1 направила на адресу ОСОБА_5 25.03.2021р. заяву про передачу дитину мамі ОСОБА_1 (а.с.21-23 т.1). Разом з тим вказана заяву, згідно трекінгу Укрпошти станом на 30.043.2021р. не була вручена під час доставки.
Аналогічно ОСОБА_1 надсилала заяви ОСОБА_5 30.03.2021р. Вказана заяву не була доставлена під час доставки.
Листом від 28.12.2018р. ОСОБА_1 звернулась до Служби у справах дітей Чернівецької міської ради з повідомленням про те, що 10.12.2018р. батько ОСОБА_5 забрав сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дошкільного закладу АДРЕСА_6 та дитину не повернув. На вимоги ОСОБА_1 повернути дитину - батько відмовляється. У зв?язку з викладеним ОСОБА_1 просить Службу у справах дітей відновити права дитини.
З характеристики від 19.12.2018р. з дошкільного закладу №14 на ОСОБА_8 вбачається, що він характеризується позитивно. Мама відвідує батьківські збори та виявляє інтерес до консультацій та рекомендацій вихователів.
Коли дитина перебуває у батька, якого дуже любить та з радістю зустрічає, батько обмежує період перебування дитини в дитячій установі.
З довідки від 12.02.2019р. №08 ПП «Центр стоматології «Діана» вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працює в цьому закладі та за період часу з 01.08.2018р. по 31.01.2019р її зарплата становить 22995 грн.
З Акту від 29.04.2021р. про фактичне місце проживання вбачається, що мешканці ОСББ «Рівненська,5-А» за адресою АДРЕСА_5 , склали цей акт про те, що ОСОБА_5 та його син ОСОБА_8 фактично проживають без реєстрації по АДРЕСА_4 .
З довідки від 28.07.2021р. ПП «Центру стоматології «Діана» вбачається, що ОСОБА_1 працює в центрі стоматології з 01.06.2016р. на посаді лікаря-стоматолога. За період часу січень-липень 2021р. її заробітна плата становить 49117 грн., 58 коп.
З висновку психологічного дослідження від 09.08.2021р. Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Чернівецької ОДА відносно ОСОБА_8 вбачається, що враховуючи думку дитини для збереження психоемоційного стану дитини запобіганню психотравмуючих ситуацій Даніелю слід дозволити проживати з батьком.
З квитанцій від 18.12.2018р., 13.02.2019р., 17.03.2019р., 06.04.2019р., вбачається, що ОСОБА_5 сплачував по 300 грн. за навчання сина ОСОБА_24 в ДУ №14.
З довідки №2 від 09.04.2019р. вбачається, що ОСОБА_8 починаючи з 2015р. відвідує заняття з плавання. На заняття його приводить та забирає батько ОСОБА_5 .
З заяви-повідомлення ОСОБА_1 від 30.10.2019р. щодо неправомірних дій батька, поданої Начальнику Садгірського Вп вбачається, що ОСОБА_25 повідомляє, що ОСОБА_5 27.09.2019р. забрав сина ОСОБА_8 зі школи та до дня зверення до Садгірського ВП - не повернув.
З письмових пояснень ОСОБА_5 від 15.10.2019р. вбачаєтся, що жодних обмежень що місця проживання сина ОСОБА_5 не допускає.
З довідки Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області від 16.03.2021р. за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.03.2021р. вбачається, що ОСОБА_1 повідомила, що її колишній чоловік ОСОБА_5 обмежує її доступ до малолітнього сина, не дає їй спілкуватись з дитиною. Під час опитування ОСОБА_5 було встановлено, що дійсно ОСОБА_5 проживає разом з сином. Разом з тим будь-яких перешкод у спілкування ОСОБА_1 з сином сам ОСОБА_5 не чинить. Мама ОСОБА_1 постійно спілкується з сином. Проте останнім часом сам син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовляється зустрічатись з мамою ОСОБА_1
19.04.2021р. ОСОБА_1 звернулась із заявою до Чернівецького РУП, в якій повідомила, що її колишній чоловік ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 забрав дитину сторін ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не повертає. Зв'язатись з ОСОБА_5 заяник ОСОБА_1 не може. Місце проживання та перебування дитини заявнику не відоме. Аналогічна інформація викладена в заяві ОСОБА_1 від 23.04.2021р.
З письмових пояснень ОСОБА_5 від 28.04.2021р. вбачається, що дійсно дитина сторін ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком в АДРЕСА_5 .. 27.08.2020р. він зателефонував дружині ОСОБА_1 з приводу того, щоб забрати сина до себе. З того часу дитина проживає разом з батьком. Дружина ОСОБА_26 знає де знаходиться дитина. Дружина періодично приходить до сина, спілкується з ним, часом бере його на прогулянку до парку. Батько ОСОБА_5 не забороняє їй у спілкуванні.
З письмових пояснень малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взятого 28.04.2021р. інспектором Оленою Кав?юк вбачається, що дитина дійсно проживає з батьком ОСОБА_5 в АДРЕСА_4 .Батьком ОСОБА_31 сину НЕ забороняє бачитись з мамою. Мама знає де проживає дитина, і також мама ОСОБА_1 неодноразво приходилпа на дитячий майданчик, де зустрічалась з сином. Також ОСОБА_24 вказує, що він надає перевагу проживати з батьком, оскільки батько постійно вдома. А мама перебуває на роботі, тому дитину буде сумно. З мамою син спілкується по телефону. Останній раз спілкувалвся 26.04.2021р. (тобто за 2 дні до дачі пояснень).
З довідки від 30.04.2021р. Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 19.04.2021р. та від 23.04.2021р. вбачається, що в ній зафіксовані зазначені письмові пояснення. Та за результатами перевірки було встановлено відсутність в діях ОСОБА_5 ознак кримінальних правопорушень.
Рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 22.06.2021р. по справі №726/689/21 надано дозвіл ОСОБА_5 на тимчасовий виїзд ОСОБА_8 без згоди та супроводу мами ОСОБА_1 за межі України з 14.08.2021р. по 30.08.2021р. Вказане рішення набуло законної сили на підставі постанови Чернівецького апеляційного суду від 15.09.2021р.
З висновку про результати психологічної діагностики ОСОБА_8 від 10.08.2021р., складеного психологом ІІ категорії ЧМЦСС Поліщук В.О. вбачається, що ОСОБА_8 прихильно ставиться до обох батьків, проте найбільш психологічно значимим членом сім?ї дитина вважає батька. Ставлення до мами позитивне, він за нею сумує тьа прагне зустрічей, проте виявляє бажання житини разом з батьком.
З висновку психологічного дослідження від 09.08.2021р. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що для збереження психоемоційного стану дитину, запобіганню психотравмуючих ситуацій, слід дозволити ОСОБА_24 проживати з батьком (враховуючи думку дитини.
З договору оренди від 21.11.2018р. вбачається, що ОСОБА_5 орендує квартиру АДРЕСА_7 .
З довідки №92 від 2021р. вбачається, що ОСОБА_28 відвідує МСКЄ «Централ». З довідки від 30.04.2021р. №1/350 вбачається, що ОСОБА_28 відвідує заняття у гуртку «Молодість».
З виписки з ЄДРПОУ вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрований приватним підприємцем.
З податкової декларації вбачається, що за 3 квартали 2021р. ОСОБА_5 отримав прибутки 123000 грн.
ОСОБА_5 по місцю проживання характеризується позитивно, що підтверджується довідкою- характеристикою.
З довідки від ВМС вбачається, що станом на 11.08.2021р. ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має.
Станом на 09.08.2021р. у ОСОБА_5 відсутні ознаки наркопатології, на д-Обліку у психіатра не перебуває. Вказане підтверджується Сертифікатом та Медичною довідкою.
З Висновку органу опіки та піклування Чернівецької міської ради від 30.12.2021р. №01/02-24/3444 «Про доцільність визначення місця проживання дитини», вбачається, що виконком Чернівецької міської ради як орган опіки та піклування, враховуючи рівні права батька та матері на проживання з дитиною, та її виховання, виконання батьківських обов'язків, вік дитини, прихильність дитини до кожного з батьків, стан здоров'я дитини та інші чинники, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з договором між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення режиму відвідин дитини від 08.01.2019р.
З висновку експерта від 09.03.2022 №3475/21-26 (т.2 а.с.106-118) вбачається, що Даніель емоційно віддалений від мами ОСОБА_1 в їх почуттях присутня дистанція. Дитина емоційно позитивно сприймає батька ОСОБА_5 . Дитина виявляє бажання та твердо відстоює позицію щодо спільного проживання з батьком. Ід час обстеження НЕ виявлено примусових обмежень в зустрічах чи спілкуванні дитини з мамою. Витіснення мами з підсвідомості - не виявлено.
З висновку експерта від 28.12.2021 №3143/3649/3650/21-26 (т.2 а.с.173-184) вбачається, що для ОСОБА_5 характерна висока емоційна близькість з сином. Під час експертизи виявлена прихильність дитини проживати з батьком ОСОБА_5 . Витіснення мами за результатами діагностики не виявлено. Окремо з мамою без тата ОСОБА_24 проживати не хоче.
Рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 23.11.2022 по справі №726/224/21 розірвано договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення режиму відвідин дитини, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 08.01.2019р. Рішення набуло законної сили 23.12.2022 (т.2 а.с. 236-238).
З довідки від 18.04.2023 Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вбачається, що ОСОБА_1 в період часу з 01.01.2022 по 29.03.2023 перетинала кордон України вбачається, що ОСОБА_1 , 02.08.2022 р виїхала з території України через Ужгород та станом на 29.03.2023 вона на територію України не повернулась.
Отже, підсумовуючи викладене, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 являються батьками малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу батьки уклали між собою договір щодо участі батьків у вихованні дитини та місця проживання дитини.
Разом з тим під час розгляду даної справи договір між батьками розірвано рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці.
При цьому з доказів, доданих до матеріалів справи вбачається, що дитина ОСОБА_8 проживає з батьком ОСОБА_5 з серпня 2020р., він виявляє схильність до батька та проявляє бажання проживати разом з батьком, який піклується про нього, забезпечує всім необхідним, водить до школи, на гуртки, та не забороняє спілкуватись з мамою ОСОБА_1 . При цьому дитина спілкується з мамою кожен раз, коли мама дзвонить або коли сам має бажання. Але мама ОСОБА_1 активну участь у вихованні дитини не приймає, дзвонить дитині 1 раз на місяць. Виходячи з цього ОСОБА_24 не хоче проживати з мамою окремо від тата, та не хоче їхати з мамою на відпочинок без тата.
Крім того, ОСОБА_24 вказав, що хотів би проживати з батьком ОСОБА_5 , оскільки мама постійно перебуває на роботі та дитині «сумно». Батько, внаслідок гнучкого графіку та специфіки роботи, працює вдома та може приділити дитині більше часу. Разом з тим батько не обмежує маму у спілкуванні з дитиною. З висновку психолога вбачається, що дитину слід залишити проживати з батьком, оскільки дитина виявляє більшу схильність до батька.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно ч.ч1,2,3 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ч.2 ст.159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Відповідно до ч.2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення . Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Згідно ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ч.1 ст.9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, дитині законом і іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволяли б їй розвиватися фізично, розумово, етично, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи і гідності. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть її батьки.
Враховуючи все вищенаведене, суд знаходить, що при вирішенні даного спору слід першочергово виходити з інтересів самої дитини, та вже після цього враховувати права та обов'язки батьків щодо своїх дітей.
Виходячи з викладеного, суд знаходить, щодо оскільки з одного боку - у батьків виник спір щодо місця проживання дитини ОСОБА_8 , і батьки його не можуть його між собою вирішити, з іншого боку - син сторін ОСОБА_8 з серпня 2020 року, тобто впродовж 3 років,- проживає з батьком ОСОБА_5 , і бажає надалі проживати з батьком, при цьому мама не приймає активну участь у вихованні дитини, дуже рідко спілкується з сином по телефону, хоча має можливість спілкуватись - суд знаходить, що в найвищих інтересах дитини буде залишити дитину з батьком.
За таких обставин первісний уточнений позов ОСОБА_25 до ОСОБА_30 слід залишити без задоволення, та зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з батьком - слід задовольнити.
При цьому така позиція суду обгрунтовується ще й тим, що батько НЕ забороняє сину бачитись з мамою, яка відвідує дитину по місцю проживання з батьком. Вказане означає, що батько ОСОБА_5 виконує свій обов'язок щодо забезпечення матері ОСОБА_1 виконання нею своїх батьків прав та обов'язків.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з огляду на задоволення позовних вимог за зустрічним позовом, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача за зустрічним позовом слід стягнути на користь позивача за зустрічним позовом сплачений при зверненні до суду судовий збір.
Керуючись ст.ст.3,4,5,12,13,19, 23,76,81, 141, 206, 263-265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини з матір'ю, відібрання дитини та повернення її матері, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради - залишити без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з батьком - задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , 1988 р.н., РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_8 , проживає АДРЕСА_4
Повний текст рішення суду складено 04.08.2023р.
Суддя Андрій ОСОКІН