Справа № 127/23226/23
Провадження № 1-кс/127/9107/23
Іменем України
03 серпня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Старший слідчий слідчого відділення Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 02.08.2023 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що в провадженні слідчого відділення Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування відомості про яке внесені Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023020020000205 від 14.03.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
В межах даного кримінального провадження 01 серпня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинений за попередньою змовою групою осіб та незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- п. 1: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 , усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, тобто позбавлення волі на тривалий строк, а саме до 10 років, а тому з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у зв'язку з чим є достатні підстави вважати, що ризик, визначений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме - спроба переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є достатнім для переконання, що жоден з більш м'яких заходів в даному випадку є недоцільним і саме тримання під вартою може запобігти зазначеному ризику.
Крім того, на даний час ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, неодружений, на утриманні дітей та родичів не має, що свідчить про відсутність в останнього стійких соціальних звязків, які б утримували останього на певному місці проживання та він у будь-яку мить може змінити місце проживання з метою уникнення покарання.
- п. 3: незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі, ОСОБА_8 , матиме можливість незаконного впливу на свідків, а також інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою створення сприятливих для себе умов або ж їх залякування, оскільки йому стали відомі особи, які залучались до проведення обшуку, а також затримання останнього.
- п. 5: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні двох аналогічних корисливих злочинів, вчинених у невеликий проміжок часу, що свідчить про те, що останній не бажає ставати на шлях виправлення. Крім того, на даний час ОСОБА_4 офіційно не працює, в нього відсутнє постійне джерело доходу, що дає підстави слідству вважати, що вчинення злочинів корисливого характеру може являтися засобом для існування останнього і тому, перебуваючи на іншому - більш м'якому запобіжному заході, останній продовжить вчиняти нові кримінальні правопорушення.
За викладених обставин, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та забезпечення запобігання зазначеним ризикам, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до суду з даним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували, щодо поданого клопотання, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12023020020000205, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні слідчого відділення Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023020020000205 від 14.03.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, збергіання з метою збуту та збут наркотичних засобів, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених обставин, у невстановленому місці, у невстановлені дату та час, але не пізніше 21.04.2023 незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс та зберігав його при собі з метою збуту шляхом особистої передачі покупцеві.
В подальшому, 21.04.2023 близько 18 години 10 хвилин ОСОБА_4 , продовжуючи свою протиправну діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, домовився з особою зі зміненими даними ОСОБА_11 про продаж останньому вищевказаного наркотичного засобу за ціною 400 гривень, які покупець зарахував за допомогою терміналу самообслуговування на банківську картку АТ «Універсалбанк» № НОМЕР_1 , відкриту на ім'я ОСОБА_4 .
Після чого, ОСОБА_4 , отримавши сповіщення про зарахування грошових коштів на власну банківську картку, 21.04.2023 біля 19 годин 30 хвилин зустрівся зі ОСОБА_11 на відкритій ділянці місцевості по вул. Левка Лук'яненка, біля буд №32 у м. Вінниці, де передав останньому з рук в руки різнокольоровий паперовий згорток із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору у подрібненому стані.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/102-22/7675-НЗПРАП від 27.04.2023 вказана речовини рослинного походження зеленого кольору у подрібненому стані являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою (у перерахунку на висушену речовину) 2,64 г.
Крім того, ОСОБА_4 , попередньо вчинивши 21.04.2023 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних шляхом їх збуту, повторно вчинив нове кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених обставин, у невстановленому місці, у невстановлені дату та час але не пізніше 31.07.2023, незаконно отримав у ОСОБА_9 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, який він надалі зберігав при собі з метою його подальшого збуту шляхом особистої передачі покупцеві.
В подальшому, 31.07.2023 біля 11 години 30 хвилин, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичних засобів, домовився з особою зі зміненими даними ОСОБА_12 про продаж останньому вищевказаного наркотичного засобу за ціною 400 гривень, які покупець зарахував за допомогою терміналу самообслуговування на банківську картку АТ «Універсалбанк» № НОМЕР_1 відкриту на ім'я ОСОБА_4 .
Після чого, ОСОБА_4 отримавши сповіщення про зарахування грошових коштів на власну банківську картку, 31.07.2023 біля 18 години зустрівся зі ОСОБА_12 на відкритій ділянці місцевості по вул. Левка Лук'яненка, біля буд №16 Б у м. Вінниці, де передав останньому з рук в руки поліетиленовий згорток із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору у подрібненому стані.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-23/13749-НЗПРАП від 01.08.2023 вказана речовина являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено- канабісом, масою ( у перерахунку на висушену речовину) 4,10 г.
01 серпня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023020020000205 від 14.03.2023; протоколу про результату проведення контролю за вчиненням злочину від 21.04.2023; висновку експерта №СЕ-19/102-23/7675-НЗПРАП; протоколів допитів свідків; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.07.2023; протоколу огляду (грошових коштів) від 31.07.2023; протоколу огляду (покупця) від 31.07.2023; протоколу огляду (вилучення наркотиків) від 31.07.2023; висновку експерта №СЕ-19/102-23/13749-НЗПРАП; протоколів проведених негласних слідчих (розшукових) дій; повідомлення про підозру від 01.08.2023; інших матеріалів кримінального правопорушення та пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та проживання, неодружений, раніше не судимий.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, а тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного (інвалід 3 групи) та його матеріальний стан (непрацюючий), слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 107 360,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 18:00 год. 28 вересня 2023 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 28 вересня 2023 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107360,00 грн. (сто сім тисяч триста шістдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
1. прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2. не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
4. утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя