Справа № 420/17239/23
03 серпня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовною заявою звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 30.06.2023 ВП № 62978669 про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн.
II. Позиція позивача, заперечення відповідача.
На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує наступне. ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” як внутрішньо переміщена особа. 04.11.2019 р. надійшло рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/4092/19 від 31.10.2019 р., яким зобов'язано виплатити не отриману суму пенсійних виплат за періоди з 01.04.2018 р. по 30.06.2018 р. та з 01.09.2016 р. по 30.03.2018 р., в загальній сумі 87 759,00 грн. На виконання вище вказаного рішення, розпорядженнями від 03.12.2019 р. ГУ ПФУ в Одеській області ОСОБА_1 нараховано неотриману суму пенсійних виплат за 01.04.2018 р. по 30.06.2018 р. та з 01.09.2016 р. по 31.03.2018 р. у загальній сумі 87 759,00 грн. Для виконання судового рішення Головним управлінням було направлено запит до Пенсійного фонду України листом від 23.10.2020 р. № 1500-0401-9/81467 з проханням надати дозвіл на виплату нарахованої пенсії в сумі 87 759,00 грн. Листом від 20.11.2020 р. № 2800-030202-9/40263 Пенсійний фонд України повідомив Головне управління, що виплата заборгованості з пенсії ОСОБА_1 має бути здійснена з урахуванням вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” від 05.11.2014 р. № 637 (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 21.08.2019 № 788) після прийняття КМУ, передбаченого вказаною нормою окремого порядку. Постановою КМУ від 14.10.2022 р. № 1167 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік, де спрямовано частину бюджетних призначень на відповідну мету за окремою програмою. Поетапна виплата зазначеного боргу, який занесено до переліку боргів, розпочалась у листопаді 2022 р., після виділення фінансування відповідно до бюджетного розпису. Отже, 22.11.2022 р. на рахунок в АТ “Ощадбанк” ОСОБА_1 зараховано 530,00 грн, а 23.12.2022 р. зараховано 2,18 грн. Залишок боргу станом на 01.01.2023 становить 87 226,82 грн. Постановою КМУ від 24.06.2023 р. № 631 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік, де спрямовано частину бюджетних призначень на відповідну мету за окремою програмою. Отже, виплата за минулий період буде проведена після спрямування частини бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 зазначеного Порядку, відповідно до бюджетного розпису. Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62978699 за виконавчим листом № 420/4092/19, виданим 16.12.2019 р.. Так, на адресу Головного управління 26.01.2021 р. надійшла вимога державного виконавця від 18.01.2021 р. у ВП № 62978669, відповідно до якої Головне управління було зобов'язано повідомити про стан виконання вимог виконавчого листа у справі № 420/4092/19. На виконання вищезазначеної вимоги Головним управлінням рекомендованим листом від 28.01.2021 р. № 1500-0402-5/9817 відділ примусового виконання рішень було повідомлено про виконання зазначеного рішення суду. Незважаючи на відповідь Головного управління, в якій було зазначено про фактичне виконання рішення суду, 04.02.2021 р. старшим державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5 100,00 грн. Окрім того, 30.06.2023 р. старшим державним виконавцем винесено Вимогу виконавця про стан виконання вимог виконавчого листа №420/4092/19, виданого 16.12.2019 р. Одеським окружним адміністративним судом. На виконання вищезазначеної вимоги Головним управлінням 11.07.2023 р. № 1500- 0502-5/92121 до відділу примусового виконання рішень було направлено звіт про виконання зазначеного рішення суду. Водночас, 30.06.2023 р. старшим державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 10 200,00 грн. Враховуючи вищевикладене, у контексті обставин даної справи не можна дійти висновку, що Головним управлінням не були виплачені означені кошти без поважних причин. Виплата за минулий період буде проведена після спрямування частини бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 зазначеного Порядку, відповідно до бюджетного розпису. Таким чином, позивачем були вжиті всі можливі заходи за для виплати нарахованої доплати та дії Головного управління свідчать, що невиплата в повному обсязі недоотриманої пенсії за рішенням суду зумовлена не бездіяльністю Головного управління чи невиконання зумовлено неповажними причинами.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на позов, витребувані ухвалою суду від 26.07.2023 р. докази не надав. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 12.07.2023 року позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків
Ухвалою суду від 26.07.2023 року відкрито провадження у справі за правилами, передбаченими статтею 287 КАС України, призначено судове засідання на 03.08.2023 року на 14 годині 30 хв. Даною ухвалою зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) протягом двох днів з моменту отримання даної ухвали надати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №62978669, у межах якого відповідачем винесено оскаржувану постанову.
В судове засідання сторони не прибули, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. При цьому, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Протокольною ухвалою суду від 03.08.2023 року вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 року у справі № 420/4092/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено.
Визнано бездіяльність Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не виплати суми пенсійних виплат за періоди з 01.04.2018 по 30.06.2018 року та з 01.09.2016 по 30.03.2018 року, в загальній сумі 87 759,00 грн. - протиправними.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 не отриману суму пенсійних виплат за періоди з 01.04.2018 по 30.06.2018 року та з 01.09.2016 по 30.03.2018 року, в загальній сумі 87 759,00 грн.
Рішення суду набрало законної сили 03.12.2019 р.
16.12.2019 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 420/4092/19 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 не отриману суму пенсійних виплат за періоди з 01.04.2018 по 30.06.2018 року та з 01.09.2016 по 30.03.2018 року, в загальній сумі 87 759,00 грн.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62978669 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.
18.01.2021 р. Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) була винесена та направлена на адресу ГУ ПФУ в Одеській області вимога державного виконавця (а.с. 13, зворотній бік-14).
28.01.2021 р. ГУ ПФУ в Одеській області направило на адресу відповідача лист за вих № 1500-0402-5/9817, яким повідомило наступне. На виконання рішення суду від 31.10.2019 р. за №420/4092/19 розпорядженнями від 03.12.2019 р. ГУ ПФУ в Одеській області ОСОБА_1 нараховано неотриману суму пенсійних виплат за 01.04.2018 р. по 30.06.2018 р. та з 01.09.2016 р. по 31.03.2018 р. у загальній сумі 87 759,00 грн. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 788) суми пенсій, які не виплачено за період з місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. З наведеного вбачається, що відсутність постанови КМУ, якою було б визначено порядок та умови реалізації пенсійним органом покладених на нього обов'язків, не дає підстав пенсійному органу вчиняти будь-які дії. Для виконання судового рішення Головним управлінням було направлено запит до Пенсійного фонду України листом від 23.10.2020 № 1500-0401-9/81467 з проханням надати дозвіл на виплату нарахованої пенсії в сумі 87759,00 грн. Листом від 20.11.2020 № 2800-030202-9/40263 Пенсійний фонд України повідомив Головне управління, що виплата заборгованості з пенсії ОСОБА_1 має бути здійснена з урахуванням вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” від 05.11.2014 № 637 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 788) після прийняття Кабінетом Міністрів України, передбаченого вказаною нормою окремого порядку. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на ГУ ПФУ в Одеській області. Виплата нарахованої пенсії за період з 01.04.2018 р. по 30.06.2018 р. та з 01.09.2016 р. по 31.03.2018 р. у загальній сумі 87 759,00 грн. буде здійснена за умови затвердження окремого порядку КМУ та виділення ГУ ПФУ відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (а.с. 14, зворотній бік-15).
04.02.2021 року старшим державним виконавцем винесено постанову про накладення на ГУ ПФУ в Одеській області штрафу у сумі 5100 грн. за невиконання рішення суду, оскільки рішення суду в частині виплати нарахованої пенсії за період з 01.04.2018 р. по 30.06.2018 р. та з 01.09.2016 р. по 31.03.2018 р. у загальній сумі 87 759,00 грн. не виконано без поважних причин (а.с.17, зворотній бік-18).
30.06.2023 р. Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) була винесена та направлена на адресу ГУ ПФУ в Одеській області вимога державного виконавця (а.с. 11, зворотній бік-12).
30.06.2023 р. старшим державним виконавцем винесено постанову про накладення на ГУ ПФУ в Одеській області штрафу у сумі 10200 грн. за невиконання рішення суду, оскільки рішення суду в частині виплати нарахованої пенсії за період з 01.04.2018 р. по 30.06.2018 р. та з 01.09.2016 р. по 31.03.2018 р. у загальній сумі 87 759,00 грн. не виконано без поважних причин (а.с.17, зворотній бік-18).
11.07.2023 р. ГУ ПФУ в Одеській області на адресу відповідача було направлено звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 р. у справі №420/4092/19, згідно з якого вбачається наступне. На виконання рішення суду від 31.10.2019 р. за №420/4092/19 розпорядженнями від 03.12.2019 р. ГУ ПФУ в Одеській області ОСОБА_1 нараховано неотриману суму пенсійних виплат за 01.04.2018 р. по 30.06.2018 р. та з 01.09.2016 р. по 31.03.2018 р. у загальній сумі 87 759,00 грн. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 788) суми пенсій, які не виплачено за період з місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Для виконання судового рішення Головним управлінням було направлено запит до Пенсійного фонду України листом від 23.10.2020 № 1500-0401-9/81467 з проханням надати дозвіл на виплату нарахованої пенсії в сумі 87759,00 грн. Листом від 20.11.2020 № 2800-030202-9/40263 Пенсійний фонд України повідомив Головне управління, що виплата заборгованості з пенсії ОСОБА_1 має бути здійснена з урахуванням вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” від 05.11.2014 № 637 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 788) після прийняття Кабінетом Міністрів України, передбаченого вказаною нормою окремого порядку. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території (далі - Порядок № 1165). Постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 1167 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік, де спрямовано частину бюджетних призначень на відповідну мету за окремою програмою. Поетапна виплата зазначеного боргу, який занесено до переліку боргів, розпочалась у листопаді 2022 року, після виділення фінансування відповідно до бюджетного розпису. Отже, 22.11.2022 на рахунок в АТ “Ощадбанк” ОСОБА_1 зараховано 530,00 грн, а 23.12.2022 зараховано 2,18 грн. Залишок боргу станом на 01.01.2023 становить 87226,82 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 631 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік, де спрямовано частину бюджетних призначень на відповідну мету за окремою програмою. Отже, виплата за минулий період буде проведена після спрямування частини бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 зазначеного Порядку, відповідно до бюджетного розпису (а.с. 9, зворотній бік-10).
Вважаючи, що у відповідача відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення штрафу за повторне невиконання судового рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Статтею 129-1 Основного Закону України передбачено, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) (в редакції, яка була чинною на момент прийняття спірних постанов), зокрема
- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню ( стаття 1 цього Закону);
- підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. ( пункт 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону);
- виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. ( частина 1 статті 18 цього Закону);
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. ( пункт 1 частини 1 ст. 26 цього Закону);
- за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. ( частина 1 статті 63 цього Закону);
- у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. ( частина 2 ст. 63 цього Закону);
- виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. ( частина 3 ст. 63 цього Закону);
- у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. ( частина 1 статті 75 цього Закону).
- у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. ( частина 2 статті 75 цього Закону).
VI. Оцінка суду
З системного аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
При цьому, законодавцем визначено, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення).
Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.
Державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.
Надаючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Відтак, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн., є не повторне виконання боржником Головним управлінням ПФУ в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 р. по справі № 420/4092/19, яке набрало законної сили 03.12.2019, в частині не виплати стягувачу ОСОБА_1 за результатами перерахунку його пенсії за період з 01.04.2018 р. по 30.06.2018 р. та з 01.09.2016 р. по 31.03.2018 р. у загальній сумі 87 759,00 грн. (а.с. 16).
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України здійснює виплати винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Слід зазначити, що можливість реалізації даного обов'язку органом ПФУ перебуває у залежності від його фінансового забезпечення, яке згідно наданих ним до органу ДВС пояснень є обмеженим.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що причиною повторного невиконання судового рішення слугували обставини відсутності відповідного фінансового забезпечення.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Як вбачається зі змісту позову, позивач зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 1167 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік, де спрямовано частину бюджетних призначень на відповідну мету за окремою програмою. Поетапна виплата зазначеного боргу, який занесено до переліку боргів, розпочалась у листопаді 2022 року, після виділення фінансування відповідно до бюджетного розпису. Отже, 22.11.2022 на рахунок в АТ “Ощадбанк” ОСОБА_1 зараховано 530,00 грн, а 23.12.2022 зараховано 2,18 грн. Залишок боргу станом на 01.01.2023 становить 87226,82 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 631 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік, де спрямовано частину бюджетних призначень на відповідну мету за окремою програмою. Отже, виплата за минулий період буде проведена після спрямування частини бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 зазначеного Порядку, відповідно до бюджетного розпису.
Зазначене свідчить, що виплата заборгованості, яка виникла на підставі рішення суду, здійснюється позивачем в межах чітко визначених бюджетних асигнувань, які він використовував для поетапного погашення такої заборгованості.
За таких умов невиконання позивачем судового рішення у справі № 420/4092/19, яке набрало законної сили 03.12.2019 р., станом на дату винесення оскаржуваної постанови органу ДВС зумовлено відсутністю відповідного та належного фінансового забезпечення та фактичною відсутністю коштів, що не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 року у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 року у справі №757/29541/14-а та від 21.08.2019 року у справі №754/3105/17) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що під час прийняття оскаржуваної постанови відповідачем помилково не враховано наявність поважних причин невиконання позивачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 по справі № 420/4092/19, яке набрало законної сили 03.12.2019, в частині не виплати стягувачу ОСОБА_1 за результатами перерахунку його пенсії за період з 01.04.2018 р. по 30.06.2018 р. та з 01.09.2016 р. по 31.03.2018 р. у загальній сумі 87 759,00 грн., що свідчить про відсутність підстав для накладення на нього штрафу за оскаржуваною постановою.
VII. Висновок суду.
Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази відповідача на підтвердження правомірності свого рішення, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позов підлягає задоволенню.
VIIІ. Розподіл судових витрат
Розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська обл., 65012, код ЄДРПОУ: 20987385) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Разумовська, буд. 37, м. Одеса, Одеська обл., 65091, код ЄДРПОУ: 43315529) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 30.06.2023 ВП № 62978669 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна