про залишення позовної заяви без руху
04 серпня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/834/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Жердєва Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування наказів, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
31 липня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Жердєва Сергія Миколайовича (далі - представник позиача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач І), НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) (далі - відповідач ІІ), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної прикордонної служби № 306-ОС від 01.04.2022, яким солдат ОСОБА_1 зарахований в розпорядження начальника НОМЕР_1 прикордонного загону;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника НОМЕР_1 прикордонного загону № 119-ос від 05.04.2022, яким призначено Солдата ОСОБА_1 на посаду молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії кухар групи логістики відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип «В») відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип «Б») ВЧ № 2161;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордоної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо незадоволення рапорту ОСОБА_1 та клопотання представника позивача про звільнення з військової служби та виключення із списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ (ВЧ НОМЕР_2 );
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордоної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) звільнити з військової служби та виключити зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ (ВЧ НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 .
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Суд наголошує, що зміст позовних вимог - це певна форма захисту, права, свободи чи інтересу, яку просить позивач від суду. По суті, це повинно бути відображено в прохальній частині позовної заяви. Зокрема, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Відповідно позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Оглядом позовної заяви встановлено, що представник позивача просить суд визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордоної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо незадоволення рапорту ОСОБА_1 та клопотання представника позивача про звільнення з військової служби та виключення із списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ (ВЧ НОМЕР_2 ).
Проте, зміст позовних вимог викладений формально, представник позивача не зазначає дату, номер рапорту та клопотання, а також не зазначає дату з якої просить звільнити позивача з військової служби.
З огляду на вище викладене вбачається, що виклад позовних вимог не відповідає критеріям та вимогам КАС України щодо змісту позовних вимог, тобто формулювання їх максимально чітко і зрозуміло, тобто позовні вимоги викладені не коректно.
Таким чином, представнику позивачу для усунення зазначеного недоліку слід надати уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, сформулювавши позовні вимоги максимально чітко і зрозуміло відповідно до критеріїв та вимог КАС України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суд зазначає, згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.
За характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні “Плахтєєв та Плахтєєва проти України” зазначив, що право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності (параграф 35).
У параграфі 41 рішення “Пономарьов проти України” ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Вирішуючи питання про порушення позивачем строків звернення до адміністративного суду, необхідно встановити, яким є предмет позову та які норми КАС України у цій справі підлягають застосуванню.
Судом встановлено, що предметом позову є скасування наказів про зарахування позивача в розпорядження начальника НОМЕР_1 прикордонного загону, призначення позивача на посаду та визнання протиправною бездіяльності щодо не звільнення позивача з військової служби.
Таким чином, суть спірних відносин у цій справі полягає у проходженні публічної служби.
Так, при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. Якщо ці закони зазначених питань не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити зі строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 9901/82/19, від 05 лютого 2020 року справі № 9901/425/19, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19 та інших.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20.
Отже, представнику позивача необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти
Вивченням позовної заяви встановлено, що відповідачем в позовній заяві визначено НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ).
Згідно з інформацією, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, такої юридичної особи як НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) не існує.
Суд звертає увагу позивача, що згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі зареєстрована юридична особа - Військова частина НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер юридичної особи 14321378.
Отже, представником позивача як відповідач визначена юридична особа, яка не існує.
Таким чином, у розумінні вимог статей 9, 43, 47 КАС України, представнику позивача необхідно визначити належного відповідача у справі.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Адміністративний позов адвоката Жердєва Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою;
- уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяС.В. Борзаниця