04 серпня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/5119/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Науменка В.В. при секретарі судового засідання Гловацькій М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Дворцова, б. 32/29, м. Кропивницький, 25025, ЄДРПОУ 34977781)
про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця, -
Позивач через представника ОСОБА_3 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.05.2023 року ВП №71746604, винесену старшим державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Полудень Кариною Анатоліївною.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що оспорюване рішення державного виконавця є протиправним через те, що воно винесено передчасно, без вчинення відповідних дій боржником.
Зазначає, що 31.03.2023 року боржником - КЗ «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради» не було повторно розглянуто питання про встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_4 з його професійним захворюванням з урахуванням висновків суду, відповідно до рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі 340/220/21.
У вказану дату боржником лише вирішено направити відповідні матеріали до вищестоящої установи для прийняття рішення або надання роз'яснень, водночас, рішення по суті спірного питання прийнято не було.
Отже, за твердженням позивача, на момент ухвалення оскаржуваної постанови державного виконавця - 26.05.2023, боржником спірне питання розглянуто не було, жодного рішення по суті такого питання не приймалось.
Лише 07.06.2023, тобто вже після винесення оскаржуваної постанови державного виконавця, боржником прийнято рішення про невстановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_4 з його професійним захворюванням, при чому жодних посилань на врахування висновків суду у справі 340/220/21 не надано.
Вказане, на думку позивача, свідчить про протиправність оскаржуваної постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження.
Ухвалою судді від 11.07.2023 року було залишено без руху позовну заяву.
24.07.2023 від позивача до суду надійшли матеріали на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 26.07.2023 відкрито провадження у справі з особливостями, передбаченими статтею 287 КАС України, встановлено порядок та строки вчинення процесуальних дій, призначено судове засідання на 04.08.2023 року (а.с. 72).
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача (а.с. 33).
Відповідач участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки свого представника не повідомив.
Суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
Представник позивача Похила І.А. у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина 1 статті 287 КАС України).
Згідно ч.4 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
З матеріалів справи вбачається, що 09.05.2023 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження №71746604 за виконавчим листом, виданим 28.04.2023 у справі 340/220/21 про зобов'язання Комунального закладу «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради» (далі - Боржник) повторно розглянути питання про встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_4 з його професійним захворюванням з урахуванням висновків суду (а.с. 5).
Водночас, постановою старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Полудень Кариною Анатоліївною від 26.05.2023 (ВП 71746604) закінчено виконавче провадження (а.с. 4).
Підставою прийняття зазначеного рішення вказано: «вимоги виконавчого листа виконано боржником в повному обсязі до пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання, згідно з протоколом засідання МСЕК від 31.03.2023».
Таке рішення було оскаржено позивачем до керівника органу ДВС у позасудовому порядку, проте листом від 21.06.2023 №51944/30-19-29 позивачу повідомлено про відсутність підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження (а.с. 6-7).
Не погоджуючись з такими рішеннями органу ДВС, позивач ініціював розгляд даної справи.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 гарантує право на справедливий суд, яке передбачає як прийняття судом остаточного рішення, так і його виконання, яке забезпечується державою.
ЄСПЛ вказує, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції"). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення ЄСПЛ від 15 жовтня 2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України").
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Частиною четвертою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При цьому, пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавцю під час здійснення виконавчого провадження надано право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження послугував витяг з протоколу засідання МСЕК від 31.03.2023.
Дослідивши копію такого документу (а.с. 8-11) судом встановлено, що на вказаному засіданні боржником вирішено, що справа підлягає направленню до ЦМСЕК для розгляду питання встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_4 з профзахворюванням.
Також, відповідно до листа Комунального закладу «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради» №225 від 03.04.2023 вбачається, що боржником позивачу повідомлено про те, що медико-експертна справа ОСОБА_4 направлена для розгляду питання встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням до ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України», яким і буде вирішено зазначене питання, про що позивача буде повідомлено додатково (а.с. 82-84).
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо фактичного направлення матеріалів до ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» та відомості щодо прийнятого зазначеною установою рішення.
Водночас, в матеріалах справи міститься довідка Боржника про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом серії 10 ААА №001708 від 07.06.2023, згідно змісту якої не встановлено причинного зв'язку смерті ОСОБА_4 з професійним захворюванням (а.с. 85).
Суд зазначає, що вказаний документ складено 07.06.2023 - пізніше прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця, тобто такий документ не міг бути підставою для її винесення.
Крім цього, суд наголошує, що вказана довідка від 07.06.2023 жодним чином не відображає, яким чином боржником були враховані висновки суду у справі 340/220/21 та чи взагалі такі висновки враховувались боржником під час розгляду відповідного питання та прийняття такого рішення. Протоколу відповідного засідання МСЕК від 07.06.2023 матеріали справи не містять, а отже встановити повноту виконання судового рішення у справі 340/220/21 навіть після закриття виконавчого провадження у ВП 71746604 неможливо.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на засіданні МСЕК від 31.03.2023 боржником не було повторно розглянуте питання про встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_4 з його професійним захворюванням з урахуванням висновків суду, як того вимагає резолютивна частина рішення суду у справі 340/220/21 та відповідний виконавчий лист, що перебував на виконанні, а пересвідчитись у повноті виконання судового рішення у справі 340/220/21 боржником 07.06.2023 чи станом на час розгляду даної справи з наявних матеріалів неможливо.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 26.05.2023 року ВП №71746604, винесена старшим державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Полудень К.А. винесена передчасно, без належного встановлення фактичних обставин справи, належності та повноти виконання судового рішення, відтак порушує права стягувача, є такою, що не відповідає вимогам закону, а отже є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду цієї справи, суд вважає, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності своїх дій, які є предметом оскарження у цій адміністративній справі, що свідчить про те, що відповідач під час їх вчинення діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, що у свою чергу є підставою для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судові витрати сторонами не понесені, підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Дворцова, б. 32/29, м. Кропивницький, 25025, ЄДРПОУ 34977781) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.05.2023 року ВП №71746604, винесену старшим державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Полудень Кариною Анатоліївною.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його оголошення за правилами, встановленими ст.ст. 287, 293, 296, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО