Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
04 серпня 2023 року м. ХарківСправа № 922/2276/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
без виклику представників сторін
розглянувши клопотання про призначення експертизи по справі
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС Плюс" (03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, 27, код ЄДРПОУ 36264680)
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Баскет 11" (62456, Харківська область, смт Буди, вул. Щаслива, 1А, кож ЄДРПОУ 41997380)
про стягнення коштів
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС Плюс" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства обмеженою відповідальністю "Баскет 11" (відповідач) 4 842,48 грн заборгованості за договором №195 від 06.11.2020, 870,74 грн пені, 196,06 грн 3% річних, 1 324,06 грн інфляційних.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2023, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.05.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги ціну позову, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
14.06.2023 відповідачем було подано до суду клопотання про призначення судової експертизи (вх. №15209).
06.07.2023 позивачем подані до суду оригінали документів та письмові пояснення (вх. №17494), які долучені до матеріалів справи.
Заперечень на пояснення позивача відповідачем надано не було.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває на теперішній час.
Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого режиму роботи господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі господарського суду з міркувань безпеки, та постійними повітряними тривогами, розгляд клопотання здійснений судом у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи клопотання відповідача про призначення судової експертизи (вх. №15209) суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.228 ГПК України, призначення судом експертизи є підставою для зупинення провадження у справі.
Верховний Суд неодноразово вказував, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі 927/110/18, від 18.04.2023 у справі № 904/7626/21, тощо).
Отже, експертиза може бути призначена судом виключно для з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Втім із запропонованих відповідачем питань, які він просить поставити на вирішення експерту вбачається, що обставини, які мають бути встановлені в ході експертизи не матимуть значення для даної справи.
Так, договором, який було подано до матеріалів справи, не встановлено заборон щодо використання факсемиліного підпису при отриманні товару, а з оригіналів накладних, які були в подальшому подані до суду позивачем, вбачається, що їх підписано без використанні аналога власноручного підпису (факсиміле).
Отже, запропоноване відповідачем питання "А" не має значення для вирішення спору. До того ж, суд зауважує, що підписи на наданих позивачем оригіналах накладних додатково скріплені печаткою відповідача.
Щодо питання "Б" слід зазначити, що Договір поставки №123 від 11.07.2019 не містить умови, що саме директор має право приймати товар та підписувати накладні, а тому для даної справи не має значення хто підписав відповідну накладну від імені відповідача - директор чи інша уповноважена особа.
З приводу встановлення обставини, чи є відтиск печатки з написом ТОВ "Баскет 11" на видаткових накладних, долучених до позовної заяви, ідентичним відтиску печатки з написом ТОВ "Баскет 11" на договорі, долученому до позовної заяви (питання "В"), слід зауважити, що печатка на договорі виконана із зазначенням найменування відповідача в центральній частині та має напис "Товариство з обмеженою відповідальністю "Баскет 11", а печатки, які проставлені на накладних, мають напис "Для накладних" в центральній частині. Отже, той факт, що ці печатки є різними - є очевидним та не потребує спеціальних знань.
В той же час, умови Договору також не містять застереження щодо того, якою саме печаткою мають скріплюватися підписи уповноважених представників відповідача на накладних. Відповідач не обґрунтував неможливості проставлення на накладній печатки з написом "Для накладних".
Стосовно зауважень відповідача про те, що він не підписував також і Договір поставки №195 від 06.11.2020, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У даному випадку позивачем надано суду оригінальні примірники Договору поставки, Протоколу розбіжностей до нього, низки видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, які містять підписи (у тому числі факсиміле) та печатки сторін. Надані позивачем видаткові та товарно-транспортні накладні містять посилання на Договір №195 від 06.11.2020.
Крім того, позивачем надано суду банківські виписки, які підтверджують часткове здійснення відповідачем оплат за доданими до позову видатковими накладними.
Всі ці документи в сукупності свідчать про існування господарських правовідносин між сторонами щодо виконання умов Договору поставки №195 від 06.11.2020.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.
Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В той же час, доводи відповідача зводяться до простого заперечення факту підписання вищевказаних документів без надання будь-яких доказів, які б підтверджували відсутність господарських операцій за Договором.
Зокрема, відповідачем не надано документи бухгалтерської та/або податкової звітності, які б підтверджували відсутність відображення господарських операцій за доданими до позову первинними бухгалтерськими документами. Не надає відповідач і банківські виписки щодо руху коштів по своїх рахунках, з яких суду можливо було б встановити відсутність відповідних оплат за видатковими накладними, які позивач вважає оплаченими.
Таким чином судом не вбачається, в чому саме полягає невідповідність та взаємна суперечливість наданих сторонами доказів. Також в своєму клопотанні відповідач не навів обґрунтування, яким чином фактичні дані, що будуть встановлені за результатами експертизи, пов'язані з предметом доказування в даній справі та чому ці обставини не можуть бути встановлені судом без проведення експертизи.
Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність в необхідності в застосуванні спеціальних знань для правильного вирішення спору. В той час як безпідставність задоволення клопотання відповідача та призначення у справі судової експертизи зумовлює й відсутність правомірної у розумінні п.2 ч.1 ст.228 ГПК України підстави для зупинення провадження у справі.
Суд також зазначає, що згідно ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
За таких обставин, враховуючи відсутність переконливих доводів в обґрунтування необхідності призначення відповідної судової експертизи, матиме наслідком затягування судового процесу і суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, тоді як роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Керуючись ст. ст. 99, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи (вх. №15209 від 14.06.2023).
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Ця ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Ухвалу підписано 04.08.2023
Суддя С.А. Прохоров