79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.08.2023 cправа № 914/346/20(914/1279/23)
Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства “Захід-Агроінвест” в особі ліквідатора, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна 2001”, смт. Теофіполь, Теофіпольський район, Хмельницька область
про: стягнення 484255,26 грн.
у межах справи про банкрутство № 914/346/20
за заявою: Приватного підприємства “Лан-Оіл Трейд”, м. Львів
про: банкрутство Приватного підприємства “Захід-Агроінвест” (вул. Богданівська, буд. 15А, м. Львів, 79067, ідентифікаційний код 32865702)
Суддя Артимович В.М.,
секретар судового засідання Лабай Х.А.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від ліквідатора: не з'явився.
На адресу Господарського суду Львівської області 21.04.2023 надійшла позовна заява Приватного підприємства “Захід-Агроінвест” в особі арбітражного керуючого Пурія Р.П. до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна 2001” про стягнення 484255,26 грн.
Постановою суду від 24.07.2020 Приватне підприємство “Захід-Агроінвест” (ідентифікаційний код 32865702) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Приватного підприємства “Захід-Агроінвест” арбітражного керуючого Пурія Р.П.
Ухвалою суду від 25.04.2023 справу № 914/346/20(914/1279/23) за позовом Приватного підприємства “Захід-Агроінвест” в особі арбітражного керуючого Пурія Р.П. до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна 2001” про стягнення 484255,26 грн. прийнято до розгляду в межах провадження справи № 914/346/20 про банкрутство ПП «Захід-Агроінвест» та відкрито провадження у справі, справу призначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 29.05.2023.
10.05.2023 від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності до вимог позивача.
15.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
29.05.2023 від позивача поступила відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 29.05.2023 задоволено клопотання ТзОВ «Україна-2001» про витребування доказів від 15.05.2023; постановлено витребувати від Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» в особі арбітражного керуючого Пурія Р.П. для огляду оригінали договору поставки №27/03-о від 27.03.2019 та видаткових накладних; задоволено клопотання ліквідатора Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» в особі арбітражного керуючого Пурія Р.П. від 29.05.2023 про витребування від Центрального Міжрегіонального Управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформації про включення до податкового кредиту операцій з придбання з податком за додану вартість платника ТзОВ «Україна-2001» по взаємовідносинах з контрагентом (постачальником) Приватним підприємством «Захід-Агроінвест» в розрізі звітних податкових періодів 2019-2022 року та копій податкових декларацій ТОВ «Україна-2001» включно з додатком № 5 за періоди 2019-2022 року; постановлено витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна 2001» оригінал Договору поставки №27/03-о від 27.03.2019, оригінали видаткових накладних та копії податкових декларацій включно з додатком №5 за періоди 2019-2022 року; відкладено розгляд справи на 12.06.2023.
08.06.2023 від представника ТзОВ «Україна 2001» надійшли заперечення на відповідь на відзив.
12.06.2023 відповідачем на розгляд суду подано клопотання про призначення експертизи, у якому просить призначити у цій справі № 914/346/20 (914/1279/23) комплексну (технічну та почеркознавчу) експертизу.
Ухвалою суду від 12.06.2023 відкладено розгляд справи на 21.06.2023, зобов'язано сторін та Центральне Міжрегіональне Управління ДПС по роботі з великими платниками податків виконати вимоги попередньої ухвали суду від 29.05.2023 у цій справі щодо надання витребуваних документів.
20.06.2023 від ТзОВ «Україна 2001» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 21.06.2023 сторони участі уповноважених предстаників не забезпечили, вимог попередніх ухвал суду не виконали. Судове засідання 21.06.2023 у справі № 914/346/20(914/1279/23) відбулося без участі представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, у зв'язку з технічною неможливістю.
Ухвалою суду від 21.06.2023 підготовче судове засідання було відкладено на 17.07.2023 та повторно зобов'язано сторін виконати вимоги попередніх ухвал суду щодо витребування документів та надання інформації.
29.06.2023 від Центрального Міжрегіонального Управління ДПС по роботі з великими платниками податків, на виконання ухвали суду від 29.05.2023 надійшла інформація про включення до податкового кредиту операцій з придбання з податком за додану вартість платника ТзОВ «Україна-2001» по взаємовідносинах з контрагентом (постачальником) Приватним підприємством «Захід-Агроінвест» в розрізі звітних податкових періодів 2019-2022 року та копії податкових декларацій ТОВ «Україна-2001» включно з додатком № 5 за періоди 2019-2022 року.
14.07.2023 від відповідача надійшла заява із повідомленням про неможливість виконання вимог ухвал суду про витребування оригіналів документів у зв'язку з їх відсутністю. Крім того, до поданої заяви відповідач долучив наявні в нього копії звітних податкових декларацій.
14.07.2023 від ліквідатора поступили додаткові письмові пояснення та заперечення на клопотання про призначення експертизи у справі.
В судове засідання 17.07.2023 з'явилися представники позивача. Відповідач явку свого уповноваженого представника не забезпечив.
Ухвалою суду від 17.07.2023 було відмовлено в задоволенні клопотання про призначення експертизи та призначено розгляд справи по суті на 31.07.2023.
В судове засідання 31.07.2023 сторони явку своїх уповноважених представників не забезпечили. Процесуальних заяв та клопотань щодо ходу розгляду справи по суті не подавали.
Враховуючи належне повідомлення сторін про призначене судове засідання з розгляду справи, господарський суд дійшов висновку розпочати розгляд справи по суті, внаслідок чого було встановлено наступне.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.02.2020 року відкрито провадження у справі №914/346/20 про банкрутство ПП «Захід-Агроінвест».
Постановою Господарського суду Львівської області від 24.07.2020 року у згаданій справі №914/346/20 ПП «Захід-Агроінвест» визнано банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Пурія Р.П.
У відповідності до ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута і заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.
Як зазначив ліквідатор, в процесі виконання своїх повноважень, йому стало відомо про те, що у ТОВ «Україна 2001» утворилася заборгованість перед ПП «Захід-Агроінвест» у розмірі 239070,69 грн. за договором поставки №2703-о від 27.03.20149.
Так, 27.03.2019 між ТОВ «Україна 2001» (покупець) та ПП «Захід-Агроінвест» (постачальник) укладено договір поставки №27/03-о, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця олію соняшникову, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити його вартість на умовах цього договору.
Відповідно до п.3.2. договору, перехід права власності на товар відбувається у момент отримання товару покупцем, що підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками обох сторін.
Як стверджує ліквідатор, на виконання умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 239070,96 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:
- видаткова накладна №240 від 28.03.2019 на суму 86 955,12 грн;
- видаткова накладна №241 від 29.03.2019 на суму 86 955,12 грн;
- видаткова накладна №257 від 04.04.2019 на суму 61 650,72 грн;
- видаткова накладна №290 від 25.04.2019 на суму 3 510,00 грн.
Згідно з п. 2.3. договору розрахунок здійснюється у національній валюті України, в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у вигляді 100% оплати вартості товару (партії товару) протягом трьох банківських днів з моменту отримання товару (партії товару).
Однак, ліквідатор зазначив, що всупереч взятим на себе договірним зобов'язанням, ТОВ «Україна 2001» не було здійснено оплатити вартості поставленого товару на загальну суму 239070,96 грн.
Відповідно до п. 5.3. договору за несвоєчасну або неповну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Згідно п. 5.4. договору у випадку прострочення оплати товару більш як на 10 (десять) календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 20% вартості невчасно оплаченого товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищенаведеного, позивач здійснив нарахування відповідачу на суму основного боргу в розмірі 239070,96 грн. - пеню в сумі 41595,62 грн., 47814,18 грн. штрафу, 126822,28 грн. інфляційних втрат та 28952,22 грн. 3% річних, які в загальному розмірі 484255,26 грн. просить стягнути в судовому порядку.
Позиція відповідача.
Заперечуючи позовні вимоги, відповідач зазначив, що в нього відсутній оригінал договору та чотири видаткові накладні згідно договору, на які позивач покликається в обгрунтування позовних вимог. Крім того, копії спірного договору та накладних не містять засвідчення ліквідатором Пурієм Р.П. щодо відповідності їх оригіналам, а тому відповідач висловлював сумнів у реальності таких господарських операцій за договором.
Також відповідач звертав увагу на те, що копія видаткової накладної № 290 від 25.04.2019 підписана від імені ТОВ «Україна 2001» Коломійчуком В.І. До позовної заяви не додано доказів, про те що ТОВ «Україна 2001» уповноважило Коломійчука В.І. на отримання товару за видатковою накладною № 290 від 25.04.2019. та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей за спірними накладними, в тому числі видатковою накладною № 290 від 25.04.2019.
Крім того, за твердженням відповідача, з копій спірного договору та копій трьох спірних накладних (№ 240 від 28.03.2019, № 241 від 29.03.2019, № 257 від 04.04.2019) можливо зробити висновок, що підписи від імені виконавчого директора ТОВ «Україна 2001» Камінського О.П. виконані ним не власноручно, а з використанням факсиміле. При цьому, умовами спірного договору поставки № 27/03-О від 27.03.2019, копія якого додана до позовної заяви, не встановлено право сторін використовувати не власноручний підпис особи, яка засвідчує документ своїм підписом, а використовувати факсимільний підпис.
Разом з тим, відповідач також подав заяву про пропущення позивачем строку позовної давності для подання даного позову, а тому просив суд при ухваленні рішення застосувати до вимог позивача строк позовної давності та відмовити в задоволенні позовної заяви.
Розглянувши доводи позовних вимог, обставини справи та подані ними докази, при ухваленні рішення суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як передбачено ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №27/03 від 27.03.2019.
Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 239070,96 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи:
- видаткова накладна №240 від 28.03.2019 на суму 86 955,12 грн;
- видаткова накладна №241 від 29.03.2019 на суму 86 955,12 грн;
- видаткова накладна №257 від 04.04.2019 на суму 61 650,72 грн;
- видаткова накладна №290 від 25.04.2019 на суму 3 510,00 грн.
Згідно з п.2.3. договору розрахунок здійснюється у національній валюті України, в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у вигляді 100% оплати вартості товару (партії товару) протягом трьох банківських днів з моменту отримання товару (партії товару).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач поставленої продукції згідно видаткових накладних не оплатив.
Водночас, у своїх запереченнях проти позовних вимог, відповідач зазначив, що в нього відсутні будь-які документи, в тому числі й оригінал договору поставки та видаткові накладні, що підтверджують поставку товару позивачем, а тому таку господарську операцію між сторонами відповідач заперечував. Крім того, відповідач заперечував повноваження підписантів видаткових накладних з боку ТОВ «Україна 2001».
В той же час, суд дослідивши спірний договір, видаткові накладні та первинні бухгалтерські документи в підтвердження здійснення поставки, прийшов до наступних висновків.
Згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час, коли складалися відповідні накладні, а саме, березень-квітень 2019 року):
- підставою для бухгалтерського обліку господарських .операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9);
- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9).
Як встановлено судом, відповідно до вимог вищевказаного абз.9 ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" долучені позивачем видаткові накладні містять такі обов'язкові реквізити, як дату їх складання; назву підприємства, від імені якого складено документи і якому здійснюється поставка за цими накладними; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; підписи в графі "відвантажив" та "отримав", та засвідчені ці дані відтиском печаток сторін.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 29 січня 2020 року у справі № 916/922/19, встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа. З'ясування відповідних питань і оцінка пов'язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи співпадає така особа з відповідачем у даній справі, чи ні).
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05 грудня 2018 року у справі № 915/878/16.
При цьому, у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку про таке: «відсутність у видатковій накладній назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними. Відсутність реквізитів довіреності (на підставі якої діяли уповноважені особи відповідача при прийнятті товару) в накладній також не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки, їх відсутність за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не маже заперечувати таку господарську операцію».
З огляду на це, суд констатує, що на видаткових накладних міститься оригінальний відтиск печатки відповідача, доказів втрати печатки відповідач не надав. А тому, зазначене також свідчить про участь ТОВ «Україна 2001» у здійсненні господарських операцій за договором поставки №27/03-о від 27.03.2019, зокрема, за долученими до позову видатковими накладними.
Крім того, в межах підготовчого провадження у даній справі, суд, задовольняючи клопотання сторін про витребування доказів, витребував у Центрального Міжрегіонального Управління ДПС по роботі з великими платниками податків: - інформацію про включення до податкового кредиту операцій з придбання з податком за додану вартість платника ТОВ "Україна-2001" (код ЄДРПОУ 35080933, ІПН 350809322176) по взаємовідносинах з контрагентом (постачальником) Приватним підприємством "Захід-Агроінвест" (код ЄДРПОУ 32865702, ІПН 328657019180) в розрізі звітних податкових періодів 2019-2022 року із зазначенням періодів складання, обсягів постачання (без податку на додану вартість) та податку на додану вартість за податковими накладними, складеними Приватним підприємством "Захід-Агроінвест"; - копії податкових декларацій ТОВ "Україна-2001" (код ЄДРПОУ 35080933 ІПН 350809322176) включно з додатком №5 за періоди 2019-2022 року.
Так, на виконання вимог ухвали суду, Центральне Міжрегіональне Управління ДПС по роботі з великими платниками податків надало суду відомості, зокрема, про включення до податкового кредиту операцій з придбання з податком на додану вартість платника ТОВ "Україна-2001" по взаємовідносинах з контрагентом (постачальником) ПП "Захід-Агроінвест" за податковими накладними, складеними ПП "Захід-Агроінвест"; а також надало копії податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Україна-2001", включно з додатком 5 за період декларування взаємовідносин з контрагентом (постачальником) ПП «Захід-Агроінвест» за звітний (податковий) період січень-листопад 2019 року та витяг з Єдиного реєстру податкових накладних щодо складених та зареєстрованих податкових накладних Приватним підприємством «Захід-Агроінвест» на адресу ТОВ «Україна 2001».
З наведених вище податкових документів вбачається, що між сторонами у спірному періоді здійснювалися господарські операції з поставки товару згідно договору №27/03 від 27.03.2019.
Як вбачається із податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Україна 2001» за березень 2019 року, наданої у відповіді ДПС, а саме, з додатку 5, у березні 2019 року Відповідач включив до податкового кредиту операції з придбання у ПП «Захід-Агроінвест» товарів на загальну суму 302981,52 грн з ПДВ (252 484,60 грн без ПДВ) (розділ ІІ таблиця 2 рядок 93 додатку 5).
Зокрема, сума 302981,52 грн з ПДВ включає операції із придбання відповідачем товарів у позивача:
- за договором поставки №27/03-о від 27.03.2019 (видаткова накладна №240 від 28.03.2019 на суму 86955,12 грн з ПДВ, видаткова накладна №241 від 29.03.2019 на суму 86955,12 грн з ПДВ), які є предметом спору;
- за договором поставки №06/02-мс від 06.02.2019 на суму 129 071, 28 грн з ПДВ (що підтверджується податковою накладною позивача, яку позивачем надано суду).
Тобто, загальна сума 302 981,52 грн з ПДВ складається з таких сум: 86955,12 + 86955,12 + 129071,28 = 302981,52.
Згідно даних податкової декларації на додану вартість ТОВ «Україна 2001» за квітень 2019 року, а саме, з додатку № 5, у квітні 2019 року відповідач включив до податкового кредиту операції з придбання у ПП «Захід-Агроінвест» товарів на загальну суму 3176974,59 грн з ПДВ (2647478, 83 грн без ПДВ) (розділ ІІ таблиця 2 рядок 71, рядок 72 додатку 5).
Сума 3176974,59 грн з ПДВ включає операції із придбання відповідачем товарів у позивача:
- за договором поставки №27/03-о від 27.03.2019 (видаткова накладна №257 від 04.04.2019 на суму 61650,72 грн з ПДВ), яка є предметом спору;
- за договором поставки №06/02-мс від 06.02.2019 на суму 191 855,52 грн з ПДВ;
- за договором поставки №06/02-мс від 06.02.2019 на суму 184 422,24 грн з ПДВ;
- за договором поставки №06/02-мс від 06.02.2019 на суму 177 680,88 грн з ПДВ;
- за договором поставки №06/02-мс від 06.02.2019 на суму 180 878,88 грн з ПДВ;
- за договором поставки №06/02-мс від 06.02.2019 на суму 235 429,92 грн з ПДВ;
- за договором поставки №06/02-мс від 06.02.2019 на суму 171 862,56 грн з ПДВ;
- за договором поставки №11/03-псс від 11.03.2019 на суму 97 977,60 грн з ПДВ;
- за договором поставки №11/03-псс від 11.03.2019 на суму 200 000,00 грн з ПДВ;
- за договором поставки №11/03-псс від 11.03.2019 на суму 509 522,40 грн з ПДВ;
- за договором поставки №11/03-псс від 11.03.2019 на суму 924 942,67 грн з ПДВ;
- за договором поставки №11/03-псс від 11.03.2019 на суму 240 751,20 грн з ПДВ.
Згідно даних податкової декларації на додану вартість ТОВ «Україна 2001» за травень 2019 року, а саме, з додатку 5, операція з придбання у ПП «Захід-Агроінвест» товару на суму 3 510,00 грн з ПДВ (2 925, 00 грн без ПДВ), згідно видаткової накладної №290 від 25.04.2019, була включена Відповідачем до податкового кредиту у травні 2019 року (розділ ІІ таблиця 2 рядок 76 додатку 5 декларації за травень 2019р.).
На підтвердження вищевказаних сум, ПП «Захід-Агроінвест» надано суду податкові накладні, які зареєстровані підприємством за зазначеними господарськими операціями.
Як визначив Верховний Суд у постанові від 29 січня 2020 року у справі №916/922/19 підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст. Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов'язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Зважаючи на вищевикладене, податкова інформація, надана ДПС відповідно до супровідного листа №1237/5/31-00-04-02-01-05 від 23.06.2023, і яка міститься в матеріалах справи однозначно свідчить про фактичне постачання товару ПП «Захід-Агроінвест» на користь ТОВ «Україна 2001», реальність здійснення таких господарських операцій та як наслідок - реєстрацію ТОВ «Україна 2001» податкового кредиту від ПП «Захід-Агроінвест» за господарськими операціями поставки товарів, зокрема, згідно з договором поставки №27/03-о від 27.03.2019р.
А тому заперечення відповідача, що стосуються відсутності первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факт поставки товару позивачем є необгрунтованими та безпідставними.
З огляду на наведене, на підставі сукупно зібраних та досліджених доказів, суд прийшов до висновку про обгрутованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 239070,96 грн.
Що стосується нарахованих позивачем відповідачу пені, 3% річних, штрафу, інфляційних втрат, суд зазначає таке.
Відповідно до п.5.3. договору, за несвоєчасну або неповну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Згідно п.5.4. договору, у випадку прострочення оплати товару більш як на 10 (десять) календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 20% вартості невчасно оплаченого товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищенаведеного, позивач здійснив нарахування відповідачу на суму основного боргу в розмірі 239070,96 грн. - пеню в сумі 41595,62 грн., 47814,18 грн. штрафу, 126822,28 грн. інфляційних втрат та 28952,22 грн. 3% річних.
Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що такі є правильними, обгрунтованими, а тому в цій частині позову вимоги підлягають до задоволення в заявлених сумах.
Щодо заяви відповідача про застосування до вимог позивача строку позовної давності, суд зазначає таке:
В обгрунтування поданої заяви відповідач покликався на пропущення позивачем трирічного строку позовної давності для звернення до суду щодо стягнення заборгованості за договором на підставі складених видаткових накладних.
Зокрема, відповідач вважає, що по видатковій накладні №240 від 28.03.2019 на суму 86 955,12 грн. позовна давність пропущена на 1 рік і 16 днів; по видатковій накладні №241 від 29.03.2019 на суму 86 955,12 грн. - 1 рік і 15 днів; по видатковій накладні №257 від 04.04.2019 на суму 61 650,72 грн. - на 1 рік і 10 днів; по видатковій накладні №290 від 25.04.2019 на суму 3 510,00 грн. - на 353 дні.
Однак, суд не погоджується з такими твердженнями відповідача.
Дійсно, відповідно до ст.257 ЦК України встановлено строк загальної позовної давності тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Проте, згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким було доповнено Цивільний кодекс України, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у точу числі статтями 257, 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою КМУ від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу (COVID-19) встановлено карантин з 12 березня 2020 року по всій території України.
Постановою КМУ №383 від 25 квітня 2023 року дію карантину продовжено до 30 червня 2023 року.
Отже, як вбачається із вищевказаних постанов КМУ, з 12 березня 2020 до 30.06.2023 в Україні встановлено карантин. Відтак, строки, визначені, у тому числі статтями 257, 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Крім того, відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені, зокрема, статтями 257-259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що ПП «Захід-Агроінвест» звернулося до Господарського суду Львівської області із позовом до ТОВ «Україна 2001» в межах строків позовної давності.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, повно та всебічно дослідивши сукупність поданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення повністю.
В силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений за подання позову покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 86, 74-79, 123, 129, 180, 231, 236, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного підприємства “Захід-Агроінвест” в особі ліквідатора задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна 2001» (730600, Хмельницька область, Теофіпольський район, смт. Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 37Б, ідентифікаційний номер 35080933) на користь Приватного підприємства “Захід-Агроінвест” (79067, м. Львів, вул. Богданівська, 15А, ідентифікаційний номер 32865702) суму основного боргу в розмірі 239070,96 грн., пеню в сумі 41595,62 грн., 47814,18 грн. штрафу, 126822,28 грн. інфляційних втрат, 28952,22 грн. 3% річних та 7263,83 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.327 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені в ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.08.2023.
Суддя Артимович В.М.