ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.08.2023Справа № 910/7718/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиш П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Шкірсировинний завод" до Приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" про стягнення 1 982 140,82 грн., за участю представників позивача - Ларіонової О.О., відповідача - Погорільця Р.В.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 500 214,46 грн. оплати за майно, 247 432,56 грн. пені, 26 264,03 грн. 3% річних та 208 229,77 грн. інфляційних втрат за договором купівлі-продажу № 37984150.ОЗ.2 від 15.11.2021 року на підставі ст.ст.525,526,612,625, 629, 655, 692 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 193, 230, 231, 263 ГК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 року відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.2023 року.
29.03.2023 року позивач подав до суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 року суд перейшов зі стадії розгляду справи по суті у справі № 910/7718/23 до стадії підготовчого провадження.
У судовому засіданні 29.03.2023 року оголошено перерву до 19.04.2023 року.
13.04.2023 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що позивач не передавав майно у відповідності до договору купівлі-продажу № 37984150.ОЗ.2 від 15.11.2021 року, фактичного виконання цього договору сторонами не відбулося, а отже у відповідача відсутні правові підстави для оплати.
Відповідач зокрема зазначив, що позивачем за результатом здійснення господарської операції (продажу майна) не надано доказів реєстрації податкової накладної у ЄРПН, не надано до матеріалів справи доказів передачі майна, як то видаткових накладних, актів, товарно-транспортних накладних, які були б оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств. Акт приймання-передачі від 28.12.2021 року, на який посилається позивач як на доказ передачі майна, був підписаний позивачем одноособово, а отже, на думку відповідача, не може вважатись доказом приймання-передачі майна.
14.04.2023 року відповідач подав до суду клопотання про витребування доказів, в якому він просить суд витребувати у Головного Управління ДПС у Одеській області: копію податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "ДП Шкірсировинний завод"; копію додатку № 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних /розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "ДП Шкірсировинний завод" за грудень 2021; копії податкових накладних з податку на додану вартість, складених ТОВ "ДП Шкірсировинний завод" на адресу ПрАТ "Солді і Ко" в податкових періодах: з грудня 2021 до серпня 2022.
Зазначене клопотання судом не розглядалось, оскільки було відкликано відповідачем.
18.04.2023 року позивач подав до суду клопотання про поновлення строку для надання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, яке судом було задоволено.
19.04.2023 року позивач подав до суду клопотання про витребування доказів, в якому він просить суд витребувати у АТ «ДТЕК «Одеські електромережі» копії документів, що підтверджують споживання електричної енергії ЦМК, що належить ПрАТ "Солді і Ко", розташованому за адресою: м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги, буд. 38.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 клопотання позивача про витребування доказів задоволено.
21.04.2023 року позивач подав до суду відповідь на відзив.
23.05.2023 року відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив.
23.05.2023 року відповідач подав до суду клопотання про витребування доказів у ТОВ "ДП Шкірсировинний завод" та визнання причин невчасного подання клопотання на його подання поважними і поновлення строку на його подання.
Суд визнає причини невчасного подання вищевказаного клопотання відповідача про витребування доказів поважними, вважає за необхідне поновити строк на його подання та прийняти його до розгляду.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Відповідачем в клопотанні в частині витребування доказів у ТОВ "ДП Шкірсировинний завод" у відповідності до вимог п.2 ч.2 ст. 81 ГПК України не зазначено обставини, які може підтвердити або аргументи, які може спростувати кожний доказ, зазначений відповідачем, а також у відповідності до вимог п.4 ч.2 ст. 81 ГПК України не зазначено жодних причин неможливості самостійного надання цих доказів відповідачем, а тому підстави для задоволення клопотання відповідача в частині витребування доказів у позивача відсутні.
Також, 23.05.2023 року відповідач подав до суду клопотання про витребування доказів у АТ «ДТЕК «Одеські електромережі» та визнання причин невчасного подання клопотання на його подання поважними і поновлення строку на його подання.
Суд визнав причини невчасного подання вищевказаного клопотання відповідача про витребування доказів поважними, вважає за необхідне поновити строк на його подання та прийняти його до розгляду.
Відповідачем в клопотанні про витребування доказів у відповідності до вимог п.2 ч.2 ст. 81 ГПК України не зазначено обставини, які може підтвердити або аргументи, які може спростувати кожний окремий доказ, зазначений відповідачем у поданому клопотанні, а тому підстави для задоволення клопотання відповідача про витребування доказів відсутні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.07.2023 року.
26.06.2023 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив з метою забезпечення позову до набрання рішенням суду законної сили накласти арешт в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 1 982 140,82 грн. на грошові кошти, що належать Приватному акціонерному товариству "Солді і Ко", і які знаходяться (обліковуються) на його банківських рахунках або інших кредитно-фінансових установах на території України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
У судовому засіданні 05.07.2023 року оголошено перерву до 02.08.2023 року.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.11.2021 року між ТОВ "ДП Шкірсировинний завод" та ПАТ "Солді і Ко" був укладений Договір купівлі - продажу №37984150.ОЗ.2., відповідно до якого позивач передає у власність (повне господарське відання) відповідачу майно, найменування та загальна кількість якого зазначені в додатку до Договору, а відповідач зобов'язується прийняти це майно та сплати за нього обумовлену суму.
Пунктом 3.4. Договору визначено, що строк передачі майна за договором - до 28.12.2021 року.
В підписаному обома сторонами Додатку до Договору купівлі-продажу від 15.11.2021 року вказаний повний перелік майна, яке передається ПАТ "Солді і Ко", а також його вартість, а саме: газопровід, електроконвектор, електромонтажний ящик, залізобетонний резервуар, зовнішнє електроосвітлення, кабельна підземна електролінія, кран балка, огорожа бетонна, позапроммайданчикові мережі каналізації, розподільний щиток, силові шафи, слабкострумові пристрої, фідерні мережі, шафа закрита, ячейки загальною вартістю 1 500 214,46 грн.
В пунктах 3.1. та 3.1.1. Договору визначено, що продаж майна вчиняється за суму в розмірі 1 500 214 (один мільйон п'ятсот тисяч двісті чотирнадцять) грн. 46 коп., в тому числі ПДВ 20% - 250 035 грн., яку покупець зобов'язується сплатити до 28.12.2021 року.
Оплата проводиться шляхом безготівкового розрахунку у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, який зазначений у Договорі.
Пунктом 4.1. Договору визначений обов'язок продавця передати покупцю майно за Актом приймання-передачі при умові повного виконання Покупцем п. 3.1. Договору щодо його оплати.
Відповідно до п. 4.2. Договору продавець має право вимагати від покупця сплати встановленої ціни за майно відповідно до умов цього Договору.
Умовами п. 4.3. Договору встановлений обов'язок відповідача прийняти майно у стані, що оговорений умовами цього договору; сплатити встановлену ціну за майно відповідно до умов цього договору.
У пункті 5.2. Договору визначено, що в разі порушення строків оплати товару (п.3.1.1.) покупець сплачує продавцю пеню за кожен день прострочення оплати. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов'язань з оплати товару та відшкодування продавцю збитків в повному обсязі.
Сторони домовились, що до нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за цим договором не застосовується шестимісячний термін (п. 5.3. договору).
28.12.2021 року ТОВ "ДП Шкірсировинний завод" було підписано та передано на підпис відповідачу Акт приймання-передачі від 28.12.2021 року.
Оскільки зазначений Акт приймання-передачі не був повернутий з підписом покупця, 21.03.2022 року позивач листом від 01.03.2022 року повторно направив акт приймання-передачі від 28.12.2021 року на підпис відповідачу, а також листом від 24.03.2022 року звернувся до відповідача з претензією про сплату пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, що підтверджується доказами надсилання, копії яких наявні у матеріалах справи.
04.04.2023 року позивачем разом з супровідним листом було в черговий раз направлено Акт приймання-передачі від 28.12.2021 року цінним листом та кур'єрською службою доставки КДС від 05.04.2023 року. Відповідачем 06.04.2023 року отримано Акт приймання-передачі надісланий через кур'єрську службу доставки, що також підтверджується доказами надсилання.
Втім, відповідач Акт приймання-передачі не підписав та не виконав свої договірні зобов'язання щодо оплати майна, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому він просив стягнути з відповідача на свою користь 1 500 214,46 грн. оплати за майно, 247 432,56 грн. пені, 26 264,03 грн. 3% річних та 208 229,77 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За загальним правилом, згідно із приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як вже було зазначено вище, сторонами у договорі передбачений наступний порядок продажу майна: покупець зобов'язується сплатити за майно до 28.12.2021 року. (3.1. Договору), а продавець передати майно до 28.12.2021 року за Актом приймання-передачі при умові повного виконання Покупцем п. 3.1. Договору щодо його оплати.
Доказів здійснення відповідачем (покупцем) оплати майна до 28.12.2021 року матеріали справи не містять.
За приписами ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № 37984150.ОЗ.2 від 15.11.2021 року.
Стосовно тверджень відповідача, що позивач не передавав йому майно у відповідності до договору купівлі-продажу № 37984150.ОЗ.2 від 15.11.2021 року, суд зазначає наступне.
Листом № 20/01-1 від 20.01.2023 року позивач звернувся до ДТЕК «Одеські електромережі» за демонтажем та знеструмленням електричного обладнання. Проте, ДТЕК «Одеські електромережі» відмовило позивачу в цьому, з тих підстав що ПАТ "Солді і Ко" використовує дані електромережі.
Разом з тим, з листа ПАТ «Шкірсировинний завод» № 13-03/1 від 13.03.2023 року, надісланого на адресу позивача, вбачається відсутність інших електромереж, які забезпечують діяльність підприємства відповідача.
Крім того, листом № 10.04.2023 року № 60 01.5-2338/60 19 ТУ ДСНС України в Одеській області підтвердило знаходження на території за адресою м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги, 38, ПАТ "Солді і Ко" штучного пожежного водоймища (залізобетонного резервуара), що обліковувалось за ТОВ "ДП Шкірсировинний завод".
Відповідач, отримавши Акт приймання-передачі, підписаний акт не повернув, вмотивованої відмови від прийняття майна не надав.
Таким чином, відповідач прийняв та використовує автономні інженерні комунікації, систему енергопостачання та інше обладнання/устаткування, які належали позивачу, і є предметом спірного договору.
Судом визнаються безпідставними твердження відповідача, що майно, яке є предметом договору купівлі-продажу № 37984150.ОЗ.2 від 15.11.2021 року, насправді входить до цілісного майнового комплексу раніше придбаного відповідачем у ПАТ «Шкірсировинний завод».
У Додатку до договору купівлі-продажу № 37984150.ОЗ.2 від 15.11.2021 року, зазначене наступне майно: газопровід, електроконвектор, електромонтажний ящик, залізобетонний резервуар, зовнішнє електроосвітлення, кабельна підземна електролінія, кран балка, огорожа бетонна, позапроммайданчикові мережі каналізації, розподільний щиток, силові шафи, слабкострумові пристрої, фідерні мережі, шафа закрита, ячейки загальною вартістю 1 500 214,46 грн.
10.11.2021 року це майно/обладнання було продано ПАТ «Шкірсировинний завод» на користь ТОВ «ДП Шкірсировинний завод» за Договором купівлі-продажу № 1011/1.
У той же час, відповідно до договору купівлі-продажу від 15.11.2021 року, який укладений між відповідачем та ПАТ «Шкірсировинний завод», копія якого наявна у матеріалах справи, відповідач придбав нерухоме майно: цілісний майновий комплекс, в цілому загальною площею 14498,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, Старокиївської дороги 21км, 38, та складається з: виробничого корпусу під літ. А; приміщення охорони під літ. Б; будівлі дезінфекції під літ. Г; будівлі автовагової під літ. Д; навісу літ. д; будівлі котельні під літ. Е; блоку складів під літ. Ж; будівлі котельні під літ. 3; складу ПММ під літ. К; навісу під літ. М; трансформаторної підстанції під літ. Н; брукування -1; огорожі 1-4; будівлі санпропускника під літ. В; будівлі складу під літ. П., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 150586151227.
У статті 191 ЦК України визначено, що підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.
До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.
З умов вказаного Договору купівлі-продажу вбачається, що відповідачу передано саме нерухоме майно, а не підприємство, як єдиний майновий комплекс в розумінні ЦК України.
Із зазначеного переліку переданого майна не вбачається, що передане майно відповідає визначенню цілісного майнового комплексу відповідно до ст. 191 ЦК України, оскільки в зазначений перелік не включені усі види майна, які призначені для його діяльності.
Тому твердження відповідача, що відповідно до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.11.2021 року ПАТ «Солді і Ко» було придбано цілісний майновий комплекс, включно із автономними інженерними комунікаціями та системою енергопостачання та іншим обладнанням/устаткуванням, а тому відповідач володіє усім майном, що колись належало ПАТ «Шкірсировинний завод», як складовою ЦМК, є безпідставним.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, враховуючи те, що позивачем доведено виконання свого договірного зобов'язання з передачі майна, а доказів оплати такого майна відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 500 214,46 грн. оплати за майно обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Інші доводи відповідача досліджені судом, проте не спростовують вказаний висновок.
У зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати майна позивачем нараховано 26 264,03 грн. 3% річних та 208 229,77 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 26 264,03 грн. 3% річних та 208 229,77 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який здійснено у відповідності до умов договору та вимог закону.
Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 247 432,56 грн., передбаченої умовами п. 5.2 договору.
Відповідно до ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Позовні вимоги в частині стягнення пені також підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.
Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, код 23162981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Шкірсировинний завод"(65025, Одеська обл., м. Одеса, 21-Й Км Старокиївської Дороги, 38, код 37984150) 1 500 214 (один мільйон п'ятсот тисяч двісті чотирнадцять) грн. 46 коп. основної заборгованості, 247 432 (двісті сорок сім тисяч чотириста тридцять дві) грн. 56 коп. пені, 26 264 (двадцять шість тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 3% річних, 208 229 (двісті вісім тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. інфляційних втрат, 29 732 (двадцять дев'ять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 12 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення підписано: 04.08.2023 року.
Суддя С.О. Чебикіна