ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.07.2023Справа № 916/3376/22
за позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»
до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
про стягнення 4 136 278,62 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Токарєва К.К.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про стягнення 4 136 278,62 грн шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.01.2023 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про стягнення 4 136 278,62 грн передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 задоволено самовідвід судді Алєєвої І.В. від розгляду даної справи та передано матеріали справи на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023, позов передано на розгляд судді Підченка Ю.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 06.04.2023.
06.04.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 задоволено самовідвід судді Підченка Ю.О. від розгляду даної справи та передано матеріали справи на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Зеленіній Н.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання на 17.05.2023.
09.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Протокольною ухвалою суду від 17.05.2023 відкладено підготовче засідання на 31.05.2023.
26.05.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення по суті спору.
Протокольною ухвалою суду від 31.05.2023 відкладено підготовче засідання на 14.06.2023.
Протокольною ухвалою суду від 14.06.2023 відкладено підготовче засідання на 27.06.2023.
Протокольною ухвалою суду від 27.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.07.2023.
У судовому засіданні 26.07.2023 суд заслухав вступні слова представників сторін, дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.
У судовому засіданні 26.07.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Основним видом діяльності Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» є надання транспортних послуг на річці Дунай.
Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 09.12.2019 №93-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»:
визнано, що ДП «АМПУ» протягом 2017 та 2018 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринках послуг, які надаються та оплачуються у складі корабельного збору, у межах: території та акваторії Білгород-Дністровського морського порту; території та акваторії Бердянського морського порту; території та акваторії Ізмаїльського морського порту; території та акваторії Чорноморського морського порту; території та акваторії Маріупольського морського порту; території та акваторії Миколаївського морського порту; території та акваторії Одеського морського порту; території та акваторії Ренійського морського порту; території та акваторії Скадовського морського порту; території та акваторії Херсонського морського порту; території та акваторії Усть-Дунайського морського порту; території та акваторії спеціалізованого морського порту Ольвія; території та акваторії морського порту «Южний» (на цей час - морський порт «Південний») (далі - морські порти) як таке, що не має жодного конкурента на цих ринках;
визнано дії ДП «АМПУ», які полягали в нарахуванні та стягненні із судновласників протягом 2017 та 2018 років додаткових коштів за послуги з оформлення приходу суден у порт, які вже оплачені судновласниками у складі корабельного збору, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках послуг, які надаються та оплачуються у складі корабельного збору, у межах морських портів, що могли призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;
визнано дії ДП «АМПУ», які полягали в нарахуванні та стягненні із судновласників протягом 2017 та 2018 років додаткових коштів за послуги з оформлення виходу суден із порту, які вже оплачені судновласниками у складі корабельного збору, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках послуг, які надаються та оплачуються у складі корабельного збору, у межах морських портів, що могли призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;
визнано дії ДП «АМПУ», які полягали в нарахуванні та стягненні із судновласників: протягом 2017 року додаткових коштів за послуги з перевірки суден на відповідність вимогам Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів, які вже оплачені судновласниками у складі корабельного збору, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках послуг, які надаються та оплачуються у складі корабельного збору, у межах морських портів; протягом 2018 року додаткових коштів за послуги з перевірки суден на відповідність вимогам Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів, які вже оплачені судновласниками у складі корабельного збору, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках послуг, які надаються та оплачуються у складі корабельного збору, у межах морських портів, що могли призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
За вказані порушення на ДП «АМПУ» накладено штраф.
Вказаним рішенням встановлено, що на території морських портів України як постійні представники судновласника діють морські агенти, які від імені судновласника/фрахтувальника і за його рахунок укладають з ДП «АМПУ» договори «Про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України».
Предметом таких договорів є, у тому числі, надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки, порядок надання (виконання) адміністрацією порту суднозаходу за плату послуг (робіт) при обслуговуванні суден Морським агентом в морських портах України, а також врегулювання порядку нарахування та оплати портових зборів та інших послуг (робіт), наданих (виконаних) адміністрацією порту суднозаходу та організація інформаційного забезпечення під час приходу, перебування та виходу судна з морського порту.
Невід'ємною частиною зазначених договорів є додатки до договору щодо переліку послуг, які надаються ДП «АМПУ» на території морських портів України відповідно до затверджених вільних цін (тарифів). Вартість таких послуг розраховується щодо кожної Філії окремо та затверджується начальником кожної філії ДП «АМПУ».
Рахунки за послуги ДП «АМПУ», які надаються в портах України, сплачуються морським агентом згідно із затвердженими вільними цінами стосовно кожної філії ДП «АМПУ» у відповідному порту суднозаходу. Про виконання зазначених послуг ДП «АМПУ» складає акт виконаних робіт, який надається морському агенту.
За укладеними з морськими агентами договорами ДП «АМПУ» у морських портах України, крім портових зборів, стягується з судновласників шляхом виставлення рахунків морським агентам такі плати за вільними тарифами: за оформлення приходу суден у порт та оформлення виходу суден із порту; за послуги з перевірки суден на відповідність вимогам Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів.
Комітетом встановлено, що дії ДП «АМПУ», які полягали в нарахуванні та стягненні протягом 2017 - 2018 років із судновласників додаткових коштів за послуги з оформлення приходу суден у порт та оформлення виходу судна з порту, які вже оплачені судновласниками у складі корабельного збору, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг, які надаються та оплачуються у складі корабельного збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та відповідачем було укладено договір №354КФО/276-П-АМПУ-15 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України. Протягом 2017-2018 років позивач сплатив на користь відповідача рахунки за послуги з оформлення приходу суден в порт та оформлення виходу суде із порту, та рахунки зі сплати корабельного збору. Посилаючись на обставини, встановлені рішенням Комітету, позивач просить стягнути з відповідача шкоду в розмірі 4 136 278,62 грн, керуючись положеннями ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Заперечуючи проти позову відповідач указує на відсутність підстав для відшкодування шкоди та недоведеність позивачем факту завдання йому шкоди та розмір такої шкоди.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.
Пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
При цьому, згідно з ч. 1-2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Зазначені норми підлягають застосуванню разом із відповідними положеннями Закону України «Про захист економічної конкуренції», який не містить окремих (спеціальних по відношенню до Цивільного кодексу України) норм щодо визначення поняття шкоди та збитків.
Судом було встановлено, що законність рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 09.12.2019 №93-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 та постановою Верховного Суду від 18.02.2021, у справі №910/1106/20.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Судом встановлено, що при розгляді справи №27-01/2017 Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України було встановлено наступні обставини.
Відповідно до п. 32 рішення АМКУ, об'єктом аналізу щодо визначення монопольного становища були послуги з оформлення приходу суден в порт та оформлення виходу суден із порту; послуги, пов'язані з перевіркою суден на відповідність вимогам Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів, які надаються та оплачуються судновласниками у складі корабельного збору.
На території морських портів України, як постійні представники судновласника, діють морські агенти, які від імені судновласника/фрахтувальника і за його рахунок укладають з Підприємством договори «Про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України» (п. 47 рішення).
Згідно п. 48 рішення, предметом таких договорів є у тому числі надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки, порядок надання (виконання) адміністрацією порту суднозаходу за плату послуг (робіт) при обслуговуванні суден Морським агентом в морських портах України, а також врегулювання порядку нарахування та оплати портових зборів та інших послуг (робіт), наданих (виконаних) адміністрацією порту суднозаходу та організація інформаційного забезпечення під час приходу, перебування та виходу судна з морського порту.
За отримані судновласником від підприємства послуги сплачує морський агент від імені та в інтересах судновласника (п. 49 рішення).
Відповідно до п. 50 рішення, невід'ємною частиною зазначених договорів є додатки до договору щодо переліку послуг, які надаються підприємством на території морських портів України відповідно до затверджених вільних цін (тарифів). Вартість таких послуг розраховується щодо кожної філії окремо та затверджується начальником кожної філії підприємства.
Комітетом встановлено, що ДП «АМПУ» нараховувало та стягувало із судновласників плати за послуги з оформлення приходу суден у порт та оформлення виходу суден із порту; за послуги з перевірки суден на відповідність вимогам МК ОСПЗ, при сплаті у повному обсязі зазначеними судновласниками корабельного збору.
Пунктами 81, 87 рішення встановлено, що заходи, пов'язані із забезпеченням безпеки судноплавства на судноплавних шляхах включають в себе заходи з оформлення приходу суден у морський порт і виходу суден із морського порту та оплачуються коштами від корабельного збору. Послуги, пов'язані з перевіркою суден на відповідність вимогам МК ОСПЗ, спрямовані на забезпечення безпеки судноноплавства, входять до складу та оплачуються коштами від корабельного збору.
Антимонопольним комітетом України встановлено, що підприємство нараховувало та стягувало з судновласників плату: за послуги з оформлення приходу суден у порт та оформлення виходу суден із порту; за послуги з перевірки суден на відповідність вимогам МК ОСПЗ, при сплаті у повному обсязі зазначеними судновласниками корабельного збору.
Сплативши корабельний збір судновласники мали право на отримання послуг, які оплачуються у складі корабельного збору, а саме: послуг з оформлення приходу судна в порт та оформлення виходу судна з порту; за послуги з перевірки судна на відповідність вимогам МК ОСПЗ, та не сплачувати повторно за ці послуги.
Через відсутність альтернативних джерел отримання послуг, які входять та оплачуються у складі портових зборів, підприємство є для судновласників єдиним партнером на території портів України, стосунків з яким неможливо уникнути.
Загальні висновки щодо зловживання відповідачем монопольним становищем зроблені Комітетом в пунктах 97-98, 124-126 рішення, відповідно до яких дії ДП «АМПУ», які полягали в нарахуванні та стягненні із судновласників протягом 2017-2018 років додаткових коштів за послуги з оформлення приходу суден у порт, які вже оплачені судновласниками у складі корабельного збору, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках послуг, які надаються та оплачуються у складі корабельного збору, у межах морських портів, що могли призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; дії ДП «АМПУ», які полягали в нарахуванні та стягненні із судновласників протягом 2017 року додаткових коштів за послуги з перевірки суден на відповідність вимогам МК ОСПЗ, які вже оплачені судновласниками у складі корабельного збору, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках послуг, які надаються та оплачуються у складі корабельного збору, у межах морських портів, що могли призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; дії ДП «АМПУ», які полягали в нарахуванні та стягненні із судновласників протягом 2018 року додаткових коштів за послуги з перевірки суден на відповідність вимогам МК ОСПЗ, які вже оплачені судновласниками у складі корабельного збору, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках послуг, які надаються та оплачуються у складі корабельного збору, у межах морських портів, що могли призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач є власником суден, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про право власності на судно (додаток №1, а.с. 7-249).
Протягом 2017-2018 років відповідач виставляв позивачу рахунки на оплату послуг з оформлення проходу суден у порт та виходу суден із порту, та рахунки на оплату корабельного збору. Копії рахунків на оплату та актів виконаних робіт наявні у матеріалах справи (додаток 2, а.с. 190-295; додаток 3, а.с. 1-197; додаток 3, а.с. 1-173; додаток 5, а.с. 1-209; додаток 6, а.с. 1-107; додаток 7, а.с. 1-181; додаток 8, а.с. 1-209; додаток 9, а.с. 1-174; додаток 10, а.с. 1-140; додаток 11, а.с. 1-207; додаток 12, а.с. 1-282; додаток 13, а.с. 1-193; додаток 14, а.с. 1-260; а.с. 262-317; додаток 15, а.с. 1-229; додаток 16, а.с. 1-249; додаток 17, а.с. 1-196; додаток 18, а.с. 1-231; додаток 19, а.с. 1-183; додаток 20, а.с. 1-217; додаток 21, а.с. 1-254; додаток 22, а.с. 1-197; додаток 23, а.с. 1-188; додаток 24, а.с. 12-327; додаток 25, а.с. 1-409; додаток 26, а.с. 15-372; додаток 27, а.с. 1-430; додаток 28, а.с. 1-155; додаток 30, а.с. 1-184).
Позивач оплатив виставлені рахунки на оплату послуг з оформлення проходу суден у порт та виходу суден із порту протягом 2017-2018 років на загальну суму 2 068 139,31 грн. Платіжні доручення наявні в матеріалах справи (додаток 29, а.с. 1-386).
Таким чином, суду доведено факт завдання позивачу шкоди та наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме:
- протиправна поведінка заподіювана шкоди (займання монопольного (домінуючого) становища та порушення Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» законодавства про захист економічної конкуренції, що встановлено рішенням АМКУ від 09.12.2019 №93-р/тк);
- наявність шкоди (безпідставне справлення з позивача 2 068 139,31 грн плати за послуги з оформлення проходу суден у порт та виходу суден із порту);
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою (незаконне справляння з позивача плати за послуги має прямий причинно-наслідковий зв'язок із витратами, які понесені позивачем);
- вина заподіювача шкоди (презумпція вини особи, яка допустила порушення).
Так, статтею 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.
Отже, в результаті вчинення відповідачем порушення, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суду доведено, та матеріалами справи підтверджено, що позивачу було завдано шкоди, яка полягає у тому, що за період 2017-2018 років відповідачем було справлено з позивача плату в розмірі 2 068 139,31 грн за послуги з оформлення проходу суден у порт та виходу суден із порту.
На підставі ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» відповідач повинен відшкодувати позивачу завдану останньому шкоду у подвійному розмірі, тобто у сумі 4 136 278,62 грн.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються викладеними вище обставинами справи.
При цьому, судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №910/1265/17, де зазначено, що саме на позивачеві лежить процесуальний тягар доведення суду першої інстанції підстав, розміру, строку обчислення боргу шляхом надання суду деталізованого розрахунку усіх заявлених позивачем сум. Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоби суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» - задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр-т Перемоги , буд. 14, код ЄДРПОУ - 38727770) на користь Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пароходна, буд. 28, код ЄДРПОУ - 01125821) 4 136 278 (чотири мільйони сто тридцять шість тисяч двісті сімдесят вісім) грн 62 коп. - суми збитків та 62 044 (шістдесят дві тисячі сорок чотири) грн 18 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 04.08.2023.
Суддя Н.І. Зеленіна