майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
Від "01" серпня 2023 р. Справа № 906/1155/20 (906/254/22)
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Макаревича В.А.
за участю секретаря судового засідання: Підгаєцької М.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: адвокат Бондаренко Д.М. - представник ОСОБА_1, ордер серії АА №1285638 від 17.03.2023 (у режимі відеоконференцзв'язку);
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україназа участю третьої особи: адвокат Стеценко А.І., довіреність №б/н від 14.11.2022 (дійсна до 14.11.2023), свідоцтво №000560 від 15.01.2019)(у режимі відеоконференцзв'язку);
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю"Агроуспіх-1" Микитюка Анатолія Івановича №б/н від 18.02.2022 до ОСОБА_1 (м. Київ) про стягнення 1 152 000,00 грн за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 43, ідентифікаційний код 34863309) в межах справи №906/1155/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (с.Крупець Славутського району Хмельницької області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (с. Кишин Олевського району Житомирської області)
про визнання банкрутом
У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (Житомирська область, Олевський район, с. Кишин).
26.04.2022 до суду надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю"Агроуспіх-1" Микитюка А.І. б/н від 18.02.2022 до ОСОБА_1 (м. Київ) про стягнення 1 152 000,00 грн у межах справи №906/1155/20.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно статті 7 Кодексу про банкрутство, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Окремими положеннями статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Ухвалою суду від 11.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в межах справи №906/1155/20 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Слід зазначити, що господарським судом у цьому ж складі суду розглядається справа № №906/1155/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (Житомирська область, Олевський район, с. Кишин, вул. Житомирська (колишня Леніна), буд.55, ідентифікаційний код 39320297).
Як убачається з бази даних автоматизованої системи діловодства Господарського суду Житомирської області ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.11.2020, зокрема, відкрито провадження у справі №906/1155/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (Житомирська область, Олевський район, с. Кишин, вул. Житомирська (колишня Леніна), буд.55, ідентифікаційний код 39320297); введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів.
Постановою Господарського суду Житомирської області від 01.06.2021 у справі №906/1155/20, визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)) від 19.07.2013 №1335, адреса: 76009, м.Івано-Франківськ, вул.Максимовича, 15, оф.59).
У справі №906/1155/20(906/254/22) ухвалою суду від 07.11.2022, зокрема, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» у якості особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Ухвалою суду від 23.01.2023 у справі №906/1155/20(906/254/22) закрито підготовче засідання з розгляду позовної заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю"Агроуспіх-1" Микитюка Анатолія Івановича №б/н від 18.02.2022 до ОСОБА_1 про стягнення 1 152 000,00 грн за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" в межах справи №906/1155/20. Розгляд справи по суті призначено на 21.02.2023.
У судовому засіданні 21.02.2023 було оголошено перерву.
ВІдповідно до ухвали суду від 17.04.2023 з метою справедливого та неупередженого вирішення спору у справі, ефективного захисту порушених прав і законних інтересів, забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, з огляду на необхідність встановлення фактичних обставин, що мають значення та є вагомими для розгляду цієї справи, господарський суд на стадії розгляду справи по суті дійшов висновку щодо необхідності повернення до попередньої стадії судового процесу - підготовчого провадження та задовольнив клопотання представника відповідача від 10.04.2023 про долучення доказів до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 12.06.2023 закрито підготовче провадження з розгляду даної позовної заяви та призначено справу до розгляду по суті на 01.08.2023.
Судом встановлено, що всі учасники провадження у справі повідомлені належним чином про дату, час та місце даного судового засідання на відомі суду адреси.
31.07.2023 до суду від арбітражного керуючого Микитюка А.І. надійшло клопотання від 31.07.2023, у якому позивач просить провести засідання суду без його участі.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.
Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії», також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, господарський суд, з'ясувавши думку присутніх учасників провадження у справі, ураховуючи, що позивач обґрунтовує подане клопотання поважними причинами (похорон у сім'ї), суд задовольняє клопотання від 31.07.2023 позивача про проведення засідання суду без його участі та дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, який не з'явився в судове засідання.
У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Вважає, що позов слід задовольнити з підстав, які викладені, зокрема, у поданих до суду письмових поясненнях. Вважає, що позивач безпідставно на протязі 11 місяців не цікавився розглядом справи та навмисне її затягував. Звернула увагу суду, що надані відповідачем до матеріалів справи докази - копії квитанцій до прибуткових касових ордерів не спростовують несплату відповідачем відповідної суми позивачу, оскільки у них зазначено підставою договір № 4 від 20.02.2018, а не договори №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018, на які посилається позивач у позовній заяві. Звернула увагу суду, що відповідно до ст. 79 ГПК України відповідачем не доведено сплату відповідачем відповідної суми позивачу.
Представник відповідача Бондаренко Д.М. у судовому засіданні заперечив проти позовної заяви в повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у клопотанні (відзиві) від 10.04.2023 (т. 2 а.с. 92 - 100). Звернув увагу суду, що ОСОБА_1 надавалась фінансова допомога Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" як готівковими так і безготівковими коштами. При цьому у зв'язку з давністю правовідносин у відповідача не збереглись усі документи, зокрема і договори №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018 відповідно до яких проведено перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" на рахунок відповідача 1 152 000,00 грн із призначенням платежу - повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно вказаних договорів. Вважає, що обов'язок зберігати та надати зазначені докази суду покладено саме на позивача, просив відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, господарський суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" та ОСОБА_1 існували договірні відносини на підставі договорів №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018 про надання останньою Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" безвідсоткової фінансової допомоги.
Згідно з банківською випискою за період з 01.01.2018 по 08.11.2021 ОСОБА_1 перерахувала на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" 219 000,00 грн безвідсоткової фінансової допомоги, а саме: 1000,00 грн - 04.01.2018, 11000,00 грн - 19.02.2018, 9500,00 грн - 19.03.2018р, 16000,00 грн - 02.04.2018, 7500,00 грн - 18.04.2018, 1500,00 грн -25.04.2018, 15000,00 грн - 19.07.2018, 39000,00 грн - 15.08.2018, 13000,00 грн - 20.08.2018, 27500,00 грн - 11.09.2018, 25000,00 грн - 20.09.2018, 45000,00 грн - 11.10.2018, 8000,00 грн - 12.10.2018 (т.1 а.с.46-57).
Судом встановлено, що у наданій банківській виписці відсутні посилання на будь-які договори, на підставі яких ОСОБА_1 надавала безвідсоткову фінансову допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1".
Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" на рахунок ОСОБА_1 були перераховані кошти із призначенням платежу - повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №2 від 24.06.2018 та договору №4 від 20.09.2018 в сумі 1 371 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.01.2018 по 08.11.2021, з 01.01.2019 по 31.12.2019 (т.1 а.с.46-70) та платіжними дорученнями №665 від 17.10.2018 на суму 40000,00 грн, №673 від 24.10.2018 на суму 49000,00 грн, №681 від 25.10.2018 на суму 49000,00 грн, №689 від 26.10.2018 на суму 49000,00 грн, №695 від 29.10.2018 на суму 10000,00 грн, №716 від 08.11.2018 на суму 49000,00 грн, №724 від 09.11.2018 на суму 49000,00 грн, №738 від 14.11.2018 на суму 49000,00 грн, №742 від 15.11.2018 на суму 49000,00 грн, №749 від 16.11.2018 на суму 49000,00 грн, №755 від 19.11.2018 на суму 49000,00 грн, №760 від 20.11.2018 на суму 49000,00 грн, №763 від 21.11.2018 на суму 49000,00 грн, №765 від 22.11.2018 на суму 49000,00 грн, №801 від 17.12.2018 на суму 49000,00 грн, №821 від 25.01.2019 на суму 49000,00 грн, №829 від 28.01.2019 на суму 49000,00 грн, №831 від 29.01.2019 на суму 40000,00 грн, №837 від 01.02.2019 на суму 25000,00 грн, №849 від 25.02.2019 на суму 49000,00 грн, №853 від 26.02.2019 на суму 49000,00 грн, №860 від 01.03.2019 на суму 49000,00 грн, №866 від 49000,00 грн, №981 від 18.03.2019 на суму 20000,00 грн, №989 від 21.03.2019 на суму 49000,00 грн, №992 від 25.03.2019 на суму 49000,00 грн, №996 від 28.03.2019 на суму 49000,00 грн, №998 від 27.03.2019 на суму 49000,00 грн, №1008 від 02.04.2019 на суму 40000,00 грн, №1008 від 08.04.2019 на суму 20000,00 грн, №1012 від 18.04.2019 на суму 49000,00 грн (т.1 а.с.12-42).
Позивач вказує, що вищевказані договори, на підставі яких були перераховані кошти, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" відсутні.
Позивач направляв відповідачу вимогу про погашення боргу від 07.12.2021 вих. №07/12/21-4, в якій просив надіслати на адресу Микитюка Анатолія Івановича (ліквідатора ТОВ «Агроуспіх - 1») наступні документи: договір № 2 від 24.06.2018, докази надання безвідсоткової фінансової допомоги за договором № 2 від 24.06.2018, сплатити 1 152 000,00 грн на банківський рахунок ТОВ «Агроуспіх-1» (т.1 а.с. 43-45).
Відповідач на вказану вимогу відповідь не надав.
Позивач звернувся з вказаним позовом до суду, оскільки вважає, що ОСОБА_1 не надавалася безвідсоткова фінансова допомога згідно договорів №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018 на суму 1 152 000,00 грн, тому Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" на рахунок відповідача безпідставно були перераховані кошти із призначенням платежу - повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно вказаних договорів.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, заслухавши усні пояснення представників, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.11.2020, зокрема, відкрито провадження у справі №906/1155/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (Житомирська область, Олевський район, с. Кишин, вул.Житомирська (колишня Леніна), буд.55, ідентифікаційний код 39320297); введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів.
Постановою Господарського суду Житомирської області від 01.06.2021 у справі №906/1155/20, визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)) від 19.07.2013 №1335, адреса: 76009, м.Івано-Франківськ, вул.Максимовича, 15, оф.59) за згодою та зокрема, зобов'язано посадових осіб (керівника боржника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (Житомирська область, Олевський район, с. Кишин протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора банкрута передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору Микитюку А.І.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.07.2021 у справі №906/1155/20 задоволено клопотання №б/н від 02.07.2021 ліквідатора банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" арбітражного керуючого Микитюка А.І. про зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язано директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" Михайленка Петра Васильовича (РНОКПП НОМЕР_1 . АДРЕСА_1 ) передати ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" Микитюку Анатолію Івановичу (АДРЕСА_3, код НОМЕР_2 ): печатку та штамп Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1; засновницькі та установчі документи юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1"; матеріальні та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1"; бухгалтерську документацію (накладні, касові книги, прибуткові та видаткові касові ордери, податкові звіти, податкові декларації за 2016-2020 роки) та іншу документацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1"; господарські договори та додатки до них, у яких стороною є ТОВ "Агроуспіх-1" (в тому числі на реалізацію та придбання рухомого та нерухомого майна) із накладними на реалізацію та набуття товарів або послуг за 2016-2020 роки.
Як зазначає позивач, станом на даний час Михайленко Петро Васильович добровільно не виконав ухвалу господарського суду Житомирської області від 07.07.2021 у справі № 906/1155/20 та не передав документацію та майнові активи Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" ліквідатору.
Позивач повідомляє, що договори №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018, на підставі яких Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" на рахунок відповідача були перераховані кошти із призначенням платежу - повернення безвідсоткової фінансової допомоги, у нього відсутні. Також у позивача відсутні докази надання відповідачем безвідсоткової фінансової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" готівковими коштами.
Суд вважає за необхідне зазначити, що надані позивачем платіжні доручення та банківські виписки свідчать лише про те, що ОСОБА_1 була надана безвідсоткова фінансова допомога Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1", а Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" здійснювало платежі, що вказують на повернення безвідсоткової фінансової допомоги відповідачу. З наявних у матеріалах справи зазначених документів неможливо встановити обставини отримання поворотної фінансової допомоги від ОСОБА_1 та її повернення.
Жодних доказів, які б підтверджували те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" повернуло безвідсоткової фінансової допомоги відповідачу більше, ніж отримало, матеріали справи не містять, оскільки позивачем не надано до суду договори №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" та ОСОБА_1 , на які він посилається, та на підставі яких можливо було б встановити суму безповоротної фінансової допомоги, надання якої обумовили сторони договору, та інші докази, що безпосередньо підтверджують надання фінансової допомоги у меншому розмірі, ніж сума повернутої фінансової допомоги.
Відсутність у позивача доказів надання ОСОБА_1 фінансової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" у розмірі 1 152 000,00 грн та неподання таких доказів відповідачем не підтверджує і не спростовує те, що фінансова допомога у вказаній сумі не надавалася.
Суд звертає увагу також на те, що перерахування відповідачем безвідсоткової фінансової допомоги, а саме: 1000,00 грн - 04.01.2018, 11000,00 грн - 19.02.2018, 9500,00 грн - 19.03.2018р, 16000,00 грн - 02.04.2018, 7500,00 грн - 18.04.2018, 1500,00 грн - 25.04.2018 не може бути беззаперечним доказом надання безвідсоткової фінансової допомоги на виконання договорів №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018, оскільки вказані кошти надійшли на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" до укладення цих договорів.
У своїх письмових поясненнях (клопотанні) представник відповідача зазначає про те, що протягом 2016-2018 років ОСОБА_1 неодноразово надавалася зворотна фінансова допомога ТОВ "Агроуспіх-1". Грошові кошти надавалися в різні періоди як в готівковій, так і в безготівковій формі. Загалом за вказаний період ОСОБА_1 було надано такої допомоги на загальну суму 2 325 188 грн. При цьому, 1 198 188 грн було надано в безготівковій формі; 1 057 000 було надано ОСОБА_1 в готівковій формі, про що було видано відповідні квитанції до прибуткових касових ордерів, які долучені до матеріалів справи: №35 від 20.02.2018 на суму 8000 грн; №36 від 22.02.2018 на суму 49000 грн; №37 від 23.02.2018 на суму 49000 грн; №38 від 26.02.2018 на суму 49000 грн; №39 від 27.02.2018 на суму 49000 грн; №40 від 28.02.2018 на суму 49000 грн; №41 від 01.03.2018 на суму 49000 грн; №42 від 02.03.2018 на суму 49000 грн; №43 від 03.03.2018 на суму 49000 грн; №44 від 06.03.2018 на суму 49000 грн; №45 від 07.03.2018 на суму 49000 грн; №46 від 09.03.2018 на суму 49000 грн; №47 від 01.03.2018 на суму 49000 грн; №48 від 13.03.2018 на суму 49000 грн; №49 від 14.03.2018 на суму 49000 грн; №50 від 15.03.2018 на суму 20000 грн; №68 від 12.04.2018 на суму 49000 грн; №69 від 13.04.2018 на суму 49000 грн; №70 від 16.04.2018 на суму 49000 грн; №71 від 20.04.2018 на суму 49000 грн; №72 від 24.04.2018 на суму 49000 грн; №73 від 27.04.2018 на суму 49000 грн; № 74 від 03.05.2018 на суму 49000 грн (а.с. 104-111). Зазначає, що ТОВ "Агроуспіх-1" повернуло ОСОБА_1 коштів на суму 2 138 000 грн, що фактично на 117 000 грн менше від загальної суми наданої нею фінансової допомоги.
При цьому, суд не приймає до уваги надані відповідачем до матеріалів справи копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, оскільки у них зазначено підставою договір № 4 від 20.02.2018, а не договори №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018, на які посилається позивач у позовній заяві.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Згідно із ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином (таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 28.12.2021 у справі № 911/1101/21).
Разом з тим, відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що відповідач у даній справі обставин, зазначених у позовній заяві, не спростував, проте, суд зауважує, що така поведінка сторони за обставин відсутності первинних і належних доказів, підтверджуючих підстави позову, не може бути покладена в основу про визнання позовних вимог обґрунтованими. Більше того, така поведінка відповідача не свідчить про визнання ним обставин справи, тому суд не може визнавати такі не оспорюваними.
Так, Верховний Суд 23.10.2019 прийняв постанову у справі № 917/1307/18, якою розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.
За таких умов, коли відсутні докази, які мали б підтвердити, зокрема, обумовлену сторонами суму поворотної фінансової допомоги, яка підлягала наданню за договорами №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018, відсутність вказаних договорів у позивача і відповідно неможливість надання їх до матеріалів справи, суд не вважає доведеною безпідставність перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" на рахунок відповідача 1 152 000,00 грн із призначенням платежу - повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно вказаних договорів.
Як було зазначено вище господарським судом у цьому ж складі суду розглядається справа №906/1155/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (Житомирська область, Олевський район, с. Кишин)
Як убачається з бази даних автоматизованої системи діловодства Господарського суду Житомирської області ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.11.2020, зокрема, відкрито провадження у справі №906/1155/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (Житомирська область, Олевський район, с. Кишин, вул. Житомирська (колишня Леніна), буд.55, ідентифікаційний код 39320297); введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів.
Постановою Господарського суду Житомирської області від 01.06.2021 у справі №906/1155/20, визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)) від 19.07.2013 №1335, адреса: 76009, м.Івано-Франківськ, вул.Максимовича, 15, оф.59) за згодою та зокрема, зобов'язано посадових осіб (керівника боржника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (Житомирська область, Олевський район, с. Кишин протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора банкрута передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору Микитюку А.І.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.07.2021 у справі №906/1155/20 було задоволено клопотання №б/н від 02.07.2021 ліквідатора банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" арбітражного керуючого Микитюка А.І. про зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язано директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" Михайленка Петра Васильовича (РНОКПП НОМЕР_1 . АДРЕСА_1 ) передати ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" Микитюку Анатолію Івановичу (АДРЕСА_3, код НОМЕР_2 ): печатку та штамп Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1; засновницькі та установчі документи юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1"; матеріальні та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1"; бухгалтерську документацію (накладні, касові книги, прибуткові та видаткові касові ордери, податкові звіти, податкові декларації за 2016-2020 роки) та іншу документацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1"; господарські договори та додатки до них, у яких стороною є ТОВ "Агроуспіх-1" (в тому числі на реалізацію та придбання рухомого та нерухомого майна) із накладними на реалізацію та набуття товарів або послуг за 2016-2020 роки.
Як повідомляє позивач, станом на даний час Михайленко Петро Васильович добровільно не виконав ухвалу господарського суду Житомирської області від 07.07.2021 у справі № 906/1155/20 та не передав документацію та майнові активи Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" ліквідатору.
Позивач зазначає, що договори, на підставі яких Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" на рахунок відповідача були перераховані кошти із призначенням платежу - повернення безвідсоткової фінансової допомоги, у нього відсутні. Також у позивача відсутні докази надання відповідачем безвідсоткової фінансової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" готівковими коштами.
Відтак для належного підтвердження або спростування перерахування відповідних коштів у загальній сумі 1 152 000,00 грн позивачем не надано до матеріалів справи належні докази, які в сукупності можуть свідчити про реальність проведених операцій з коштами Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1".
З наявних у матеріалах справи платіжних доручень та банківських виписок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" неможливо встановити обставини отримання поворотної фінансової допомоги від ОСОБА_1 та її повернення.
Жодних доказів, які б підтверджували ті обставини, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" повернуло безвідсоткову фінансову допомогу відповідачу більше, ніж отримало, матеріали справи не містять, оскільки позивачем не надано до матеріалів справи належним чином оформлені докази - договори №2 від 24.06.2018 та №4 від 20.09.2018, які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" та ОСОБА_1 , на які позивач посилається як на підставу заявлених вимог, та на підставі яких можливо було б встановити суму безповоротної фінансової допомоги, надання якої обумовили сторони договорів, та інші можливі докази - документи первинного обліку готівкових коштів: витяги з журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги підприємства тощо, які в сукупності безпосередньо підтверджують надання фінансової допомоги у меншому розмірі, ніж сума поверненої фінансової допомоги.
Як зазначалося вище постановою Господарського суду Житомирської області від 01.06.2021 у справі №906/1155/20 судом визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (Житомирська область, Олевський район, с. Кишин, вул. Житомирська (колишня Леніна), буд.55, ідентифікаційний код 39320297). Відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1". Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (Житомирська область, Олевський район, с. Кишин) арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича. Постановою від 01.06.2021 зазначено, що припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Відповідно до п.13. постанови від 01.06.2021 Господарського суду Житомирської області ліквідатору банкрута Микитюку А.І. належить, зокрема: виявити документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, зокрема, згідно переліку видів документів, пов'язаних із забезпеченням соціального захисту громадян, що мають надходити до архівних установ у разі ліквідації підприємств, установ, організацій, які не належать до джерел формування Національного архівного фонду, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 14.03.2013 №430/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.03.2013 за №428/22960; здійснити інвентаризацію майнових активів та заборгованості банкрута, в тому числі, перед найманими працівниками; оцінку майна боржника; результати проведеної інвентаризації та оцінки надати суду; вжити відповідні дії по фактичному встановленню наявності рухомого та нерухомого майна зареєстрованого за боржником; виявити додаткові докази про наявність/відсутність у банкрута майна на праві власності/користування, підтверджуючі документи подати суду; надати письмову інформацію з документальним підтвердженням про дебіторську заборгованість боржника тощо.
Відтак, саме на ліквідатора арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича (який є позивачем у даній справі №906/1155/20(906/254/22)) відповідно до ч.1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства та постанови Господарського суду Житомирської області від 01.06.2021 у справі №906/1155/20 покладаються обов'язки виконувати повноваження керівника (органів управління) банкрута, у тому числі стосовно виявлення документів та доказів про наявність/відсутність у банкрута активів.
З огляду на таке, позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами отримання ОСОБА_1 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" коштів у розмірі 1 152 000,00 грн в рахунок повернення безвідсоткової фінансової допомоги без достатніх правових підстав та відповідно наявність у відповідача обов'язку повернути вказані грошові кошти.
Відсутність у позивача документів на підтвердження заявлених позовних вимог, неотримання вказаних документів від посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" не скасовує обов'язок позивача зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права та доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги документально та нормативно необґрунтовані, тому задоволенню не підлягають.
Стосовно заявленого клопотання представника відповідача щодо застосування строків позовної давності, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц та від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).
Отже, враховуючи не встановлення судом порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідно відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про застосування до вимог позивача строків позовної давності.
Судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 257 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд
Відмовити у задоволенні позову.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: //court.gov.ua/fair/sud5007/.
Повне рішення складено: 04.08.2023
Суддя Макаревич В.А.
Список розсилки:
1 - в справу
2 - ТОВ "Суффле Агро Україна" - електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_3; ІНФОРМАЦІЯ_4- (30068, Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 43 - рек.
3- ТОВ "Агроуспіх-1" - 11040, Житомирська обл., Олевський район, с. Кишин, вул. Житомирська (колишня Леніна), буд. 55 - прост.
4 - арбітражному керуючому Микитюк А. І. - АДРЕСА_4, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту
5- Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області zt.official@tax.gov.ua - на електронну пошту
6 - ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 (рек.)
7- адвокату Бондаренко Д.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2 -на ел. пошту
8 - представнику ТОВ "Суффле Агро Україна" Стеценко А.І. - електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 - на електр.адр.