ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"04" серпня 2023 р. Справа № 903/378/23
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Філіпова Т.Л. перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 15.06.2023 р. у справі №903/378/23, ухвалене суддею Слободян О.Г., повний текст рішення складено 16.06.2023 р.
за позовом Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації
до відповідача 1 Ковельської районної державної (військової) адміністрації Волинської області
до відповідача 2 Головного управління Держгеокадастру у Волинській області
до відповідача 3 Рівненської сільської ради Ковельського району Волинської області
про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку
Рішенням Господарського суду Волинської області від 15.06.2023 р. у справі №903/378/23 позов задоволено частково.
Провадження у справі в частині позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування розпорядження Любомльської районної державної адміністрації від 19.12.2013 №246 “Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності” в частині затвердження такої документації щодо спірно земельної ділянки з кадастровим номером 0723381500:05:003:0994, площею 4,8959 га., закрито.
Усунуто перешкоди державі в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0723381500:05:003:0994, площею 4,8959 га, цільове призначення (16.00) землі запасу сільськогосподарського призначення в Державному земельному кадастрі.
Зобов'язано Рівненську сільську раду (вул. Шкільна, 2, с.Рівне, Ковельський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 04332621) повернути Волинській обласній державній (військовій) адміністрації (Майдан Київський ,9, м.Луцьк, 43027, код ЄДРПОУ 13366926) земельну ділянку з кадастровим номером 07233815900:05:003:0994, площею 4,8959 га.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Головне управління Держгеокадастру у Волинській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Волинську обласну прокуратуру.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 р. апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 15.06.2023 р. у справі №903/378/23 - залишено без руху. Запропоновано Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 9662,40 грн.; подати до суду докази надсилання Заступнику керівника Волинської обласної прокуратури, Волинській обласній державній адміністрації, Ковельській районній військовій адміністрації та Рівненської сільської ради Ковельського району Волинської області копії апеляційної скарги з додатками (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Водночас, від Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі №903/378/23. У разі відмови у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору просить продовжити термін на усунення недоліків при поданні апеляційної скарги.
В обгрунтування поданого клопотання посилається на відсутність коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, додатково долучаючи до клопотання виписку з рахунку Головного управління Держгеокадастру у Волинській області станом на 04.08.2023, в якому зазначено, що сплата податків і зборів до бюджетів відповідно до законодавства здійснюється згідно Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету за КЕВК 2800 "Інші видатки" і станом на 04.08.2023 відсутні кошти для сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Також посилається на введення з 24.02.2022 на всій території України воєнного стану у зв'язку з агресією російської федерації проти України.
Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні.
Так, порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначається статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Зокрема, частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).
З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, доводи, наведені у клопотанні про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, судом відхиляються.
При цьому суд звертає увагу апелянта, що діючим законом, що регулює питання сплати судового збору, не унормовано право суду на відстрочення сплати судового збору в період воєнного стану.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Зокрема, такими обмеженнями є сплата судового збору при зверненні особи до суду.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до ст. 129 Конституції України господарські суди, здійснюючи свої конституційні обов'язки, повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи положення ст. 129 Конституції України та ст. 5 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі і у питанні звільнення або відстрочення судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, що узгоджується із ст. 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов'язані з труднощами фінансування, відсутністю коштів на рахунку, особливості здійснення розрахунково-касового обслуговування бюджетних коштів та запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 №64 не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
Вказаної позиції притримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалах від 09.11.2022 року у справі №910/929/21, від 09.11.2022 року у справі №910/479/21.
Таким чином, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків встановлених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" призведене до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Оцінивши доводи, наведені апелянтом в обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд не вбачає обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов, а тому відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги і в задоволенні даного клопотання слід відмовити.
Щодо клопотання скаржника про продовження терміну на усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарським процесуальним кодексом України встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З метою забезпечення Конституційного права особи на доступ до суду та беручи до уваги обставини, викладені в заяві апелянтв, суд апеляційної інстанції вважає за можливе одноразово частково задовольнити заяву апелянта та продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги для виконання ухвали щодо сплати судового збору на 30 днів, а саме до 04.09.2023 р. включно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 119, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі №903/378/23 або продовження терміну на усунення недоліків при подачі апеляційної скарги задовольнити частково.
2. Продовжити Головному управлінню Держегеокадастру у Волинській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 15.06.2023 травня року по справі №903/378/23 та надати суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 9662,40 грн до 04.09.2023 р..
3. В решті заяви Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про відстрочення строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
4. Роз'яснити Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
5. Копію ухвали направити Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.