Справа: № 2а-11437/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"07" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С.,
суддів: Горяйнова А.М., Безименної Н.В.
при секретарі: Ільницькій В.Б.,
розглянувши апеляційну скаргу позивача -товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель України»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель України»до Територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області про скасування припису , -
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області про скасування припису № 25-01-040/1110-1041 від 22.09.2009р., який складено заступником начальника відділу контролю державним інспектором праці територіальної державної інспекції праці в Чернігівській області Крошкою В.О.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року у задоволенні позову - відмовлено.
На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів зважає на наступне.
На підставі акту перевірки заступником начальника відділу - державним інспектором праці Крошкою В.О. відносно позивача винесено припис від 22.09.2009 року № 25-01-040/1110-1041, яким позивачу приписано:
Оплату праці працівників основного виробництва привести у відповідність до вимогп.2.8 розділу II Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008- 2009 роки в строк до 18.10.2009 року.
При прийнятті на роботу працівників дотримуватись вимог ст. 21 КЗпП України.
Розрахунок компенсації за невикористану щорічну відпустку ОСОБА_3 привести у відповідність до вимог розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.
Так, повноваження державної інспекції праці зазначені у Положенні про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 року № 50, та Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної України від 21.03.2003р. №72.
Відповідно до п. 3 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 року № 50, основними завданнями Держнаглядпраці є: забезпечення захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю; надання працівникам і роботодавцям рекомендацій та пропозицій з питань застосування законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 4.1, п. 4.3 Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики № 72 від 21.03.2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.06.2003 року за № 432/7753, за результатами кожної перевірки обов'язково складається акт перевірки, а в разі виявлення порушень законодавства про працю чи загальнообов'язкове державне соціальне страхування - припис щодо їх усунення. Припис - документ органів Держнаглядпраці про усунення виявлених порушень, що можуть призвести до шкідливих наслідків.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці»форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.
Згідно до п. 2.8. розділу II Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організації роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками профоб'єднаннями на 2008 - 2009 роки після запровадження мінімальної заробітної плати в розмірі прожиткового мінімуму на працездатну особу мінімальний розмір тарифної ставки робітника І розряду (за винятком бюджетних установ) встановлювати вище за вартісну величину прожиткового мінімуму для працездатної особи, а конкретний розмір визначати у галузевих угодах з урахуванням мінімальних галузевих стандартів оплати праці працівників, умов праці, потреб працівника та витрат на утримання непрацездатних членів його сім'ї.
Отже, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, позивачем не було дотримано вимоги п. 2.8 розділу II Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємств та всеукраїнськими профспілками профоб'єднаннями на 2008-2009 р.р., чим порушено ст. 15 Закону України «Про оплату праці».
Крім того, при укладенні трудового договору з ОСОБА_3, не визначено розмір заробітної плати останнього.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України власник, або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату передбачену законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Отже, вищезазначене призвело до порушення позивачем ст. 21 КЗпП України.
Відповідно до вимог розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995р. № 100 обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплаті компенсації за невикористані відпустки. Час, протягом якого працівник згідно з чинного законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Так, в табелях обліку робочого часу за період з квітня 2009р. по червень 2009р., наданих для перевірки, відомості про роботу обпресувальника кабеля ОСОБА_3 відсутні.
Тобто, в порушення вимог розділу II зазначеного Порядку в розрахунковий період розрахунку компенсації за невикористану відпусткуОСОБА_3. включено період з 01.04.2009р. по 21.07.2009р.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем дотримано процедуру проведення перевірки, а ТОВ «ТФ Кабель України»вчинено порушення законодавства, що призвело до винесення припису від 22.09.2009 року № 25-01-040/1110-1041, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
Апеляційну скаргу позивача -товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель України»- залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий -суддя: Я.С. Мамчур
Судді: А.М. Горяйнов
Н.В. Безименна
Ухвалу складено у повному обсязі 10.09.2010.