Справа: № 2-а-11433/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"07" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С,
суддів: Горяйнова А.М., Безименної Н.В.
розглянувши в порядку ст. ст. 41, 197 КАС України апеляційну скаргу позивача -ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Новгород-Сіверського районного управління юстиції про визнання дій незаконними, -
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Новгород-Сіверського районного управління юстиції про визнання дій незаконними.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року у задоволенні позову - відмовлено.
На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів зважає на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, позивач дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів 18.02.08р., отримавши відповідь начальника ДВС в Новгород -Сіверському районі № 1495, про що зазначено в позовній заяві від 03.04.08р.
Крім того, позивачем було визнано факт пропущення строку звернення до суду, що підтверджується заявою про збільшення позовних вимог від 10 квітня 2008 року щодо поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, вищевказаною статтею, з метою дисциплінування учасників публічно-правових відносин визначено негативні наслідки у разі звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з пропущенням встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення.
Частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Так, відповідач наполягав на відмові у задоволенні адміністративного позову, зокрема, у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду та наполягав на застосуванні ч. 1 ст. 100 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, позивач пропустив строк звернення з позовом до адміністративного суду і не довів поважності причин, які можуть бути підставою для його поновлення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
Апеляційну скаргу позивача -ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий -суддя: Я.С. Мамчур
Судді: А.М. Горяйнов
Н.В. Безименна
Ухвалу складено у повному обсязі 10.09.2010.