Справа: № 2-а-471/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
"10" серпня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Літвіної Н.М.
Цвіркуна Ю.І.
при секретарі Демченко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта господарської діяльності-фізична особа ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом суб'єкта господарської діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в м. Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0010801720/0 та № 0010811720/0 від 25 липня 2007 року
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3, як фізична особа-підприємець, був зареєстрований рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської Ради від 20.10.2005 року. Зареєстрований у ДПІ м. Чернігова як платник податків від 25.10.2005 року за №20442.
ДПІ в м. Чернігові була проведена перевірка суб'єкта господарської діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 25.10.2005 року по 31.03.2007 року. За результатами перевірки, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем пп. 7.4.1. пп.7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкового кредиту в розмірі 169 762,00 грн. (в тому числі у 2005 році -на 40 629 грн., у 2006 році -на 129 133грн.) та ст. 13 і 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року, що призвело до заниження чистого доходу за 4 квартал 2005 року -на 203 147 грн., за 1-4 квартали 2006 року -на 645 669 грн. Усього донараховано податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період -110 346,08 грн.
За результатами перевірки складено Акт від 18.07.2007 року №3892/17-219/2204504736, на підставі якого прийняті податкове повідомлення-рішення від 25.07.2007 року №0010811720/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 254 643,00 грн., з яких 169 762,00 грн. основного платежу та 84 881,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення від 25.07.2007 року №0010801720/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 110 346,08 грн.
З матеріалів справи вбачається, що вищезазначені повідомлення-рішення були отримані позивачем 26.07.2007 року, а тому є узгодженими.
Відповідно до підпункту пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Підпункт 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 цього Закону передбачає, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Вказані повідомлення-рішення позивачем не оскаржувалися в адміністративному порядку.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягав на пропущенні строку звернення до суду позивачем.
Позивач звернувся до суду 14 січня 2009 року і не довів суду поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
Відповідно до ст. 99 КАС України (чинного на той час), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України (чинного на той час), пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Таким чином, від дня отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень до дня подання позову минуло більше року, внаслідок чого строк звернення до адміністративного суду пропущений.
Посилання апелянта на те, що підприємницькою діяльністю замість нього займався ОСОБА_4, колегія суддів вважає недоведеними, так як Начальником ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 19.03.2009 року прийнята постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо шахрайських дій з боку ОСОБА_5
Відповідно до положень статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропущенням позивачем строку на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування чи зміни - немає.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу суб'єкта господарської діяльності-фізична особа ОСОБА_3 -залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Літвіна Н.М.
Цвіркун Ю.І.
Повний текст ухвали виготовлений 16 серпня 2010 року