Справа: № 2-а-30/09 Головуючий у 1-й інстанції: Остапенко О.М.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
"10" серпня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.,
Суддів: Літвіної Н.М.,
Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі: Демченко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 27 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Голови Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії,
Позивачі звернулись до суду з позовом до Голови Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання рішення від 20.01.2007 року № 171-Г-3481/2 про відмову у прийнятті до експлуатації квартири АДРЕСА_1 після ремонту і самовільного перепланування неправомірним та зобов'язання прийняти дану квартиру до експлуатації.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2009 року позов задоволено частково, зобов'язано Шевченківську районну у м. Києві державну адміністрацію прийняти в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт, а саме АДРЕСА_1.
Стягнуто з Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_3 500 грн.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та письмових заперечень проти неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Так, у 2005 році вони, під час капітального ремонту своєї квартири, розібрали легку дерев'яну перегородку, яка відокремлювала її від лоджії, приєднавши площу існуючої лоджії до площі квартири.
Зважаючи на те, що вказане перепланування квартири виконано без відповідного дозволу на його проведення, позивачі звернулись до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації з проханням про реєстрацію і прийняття до експлуатації квартири.
Однак, своїм листом за № 171-Г-3481/2 від 20.01.2007 року відповідач відмовив у реєстрації та прийнятті до експлуатації квартири, при цьому відмову мотивував тим, що в процесі капітального ремонту житлового приміщення допущено самовільне перепланування квартири без відповідного дозволу.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції посилався на висновки проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи за № 13837 від 10.06.2008 року, якими зафіксовано, що в кімнаті 9,1 кв.м. квартири АДРЕСА_1 проводились ремонтно-будівельні роботи з перепланування та переобладнання квартири, за наслідками проведених робіт невідповідностей вимогам нормативної документації не встановлено; проведеним переплануванням кімнати не порушено протипожежні та санітарно-технічні вимоги; перепланування та переобладнання квартири НОМЕР_1 не призвело до негативних змін об'ємно-планувального та конструктивного рішень квартир, розташованих поруч з квартирою позивачів та будинку взагалі; при виконанні перепланування та переобладнання квартири НОМЕР_1 не виявлено втручання в несучі конструктивні елементи житлового будинку.
Аналізуючи вказані обставини справи та застосовуючи відповідні норми матеріального права, суд першої інстанції вважав за необхідне визнати, що внаслідок проведеного перепланування і переобладнання квартири позивачі не порушили прав інших власників квартир у будинку АДРЕСА_1 та не порушили санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку, тому судом першої інстанції був зроблений висновок, що відповідач неправомірно відмовив позивачам в реєстрації і прийнятті до експлуатації квартири АДРЕСА_1, а відтак суд першої інстанції прийшов до остаточного висновку про можливість частково задовольнити позовні вимоги.
При цьому, суд перщої інстанції вважав можливим відновити порушені права позивачів шляхом зобов'язання відповідача прийняти в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт, а саме: квартиру НОМЕР_1 в АДРЕСА_1, разом з тим, суд не знайшов підстав для визнання неправомірним оспорюваного рішення відповідача за № 171-Г-3481/2 від 20.01.2007 року, тому відмовив в задоволенні цієї частини позовних вимог, а розподіляючи судові витрати, суд першої інстанції стягнув з Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_3 суму понесених ним витрат, пов'язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 500,00 грн.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів в повній мірі погодитись не може, виходячи з наступного.
Положенням ч. 2 ст. 383 ЦК України визначено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції в своєму рішенні правильно посилався на вказану норму матеріального права, однак, в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання відповідача прийняти в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт, суд першої інстанції не врахував слідуючого.
Так, вимогами пункту 10.3 «Про правила забудови міста Києва», затвердженого рішенням Київської міської ради за № 11/2587 від 27.01.2005 року (із змінами та доповненнями, в редакції чинній на час спірних відносин), передбачено, що дозвіл на перепланування квартир та нежилих приміщень без влаштування окремого власного входу з вулиці, а також на встановлення додаткового обладнання, не визначеного проектом (антен стільникового зв'язку, побутових, фасадних кондиціонерів, витяжок), на об'єктах, не віднесених до переліку пам'яток культурної спадщини, на території адміністративних районів м. Києва надається розпорядженням відповідної районної в м. Києві державної адміністрації в термін, що не перевищує одного місяця з дня надання всіх необхідних документів.
Проектна документація на перепланування квартир та нежилих приміщень виконується на підставі такого дозволу і погоджується спеціально уповноваженим місцевим органом містобудування та архітектури відповідної районної у м. Києві державної адміністрації в установленому порядку в термін, що не перевищує одного місяця після надання документів, зазначених у п. 10.1 цих Правил.
Також, проектна документація на перепланування квартир та нежилих приміщень в багатоквартирних житлових будинках (нежитлових будинках) за умови дотримання існуючих архітектурно-планувальних вимог та норм, без втручання в несучі конструкції, без додаткового навантаження на перекриття, стіни, фундаменти, внутрішні джерела енергопостачання, за умови погодження в установленому законодавством порядку з відповідним місцевим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, не підлягає комплексній державній експертизі, відповідно до вимог п. 2.4 Переліку об'єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи (додаткова інформація до Правил).
Таким чином, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що зобов'язуючи відповідача прийняти в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт, а саме АДРЕСА_1, суд першої інстанції безпідставно проігнорував зазначені вимоги матеріального права, якими визначено певний порядок прийняття в експлуатацію об'єкта закінченим будівництвом, тому висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для прийняття Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт, а саме АДРЕСА_1, колегією суддів визнаються такими, що не відповідають встановленим обставинам справи.
З наявних доказів у матеріалах адміністративної справи слідує, що внаслідок проведеного ремонту (перепланування та перебудови) квартири АДРЕСА_1, яка перебуває у позивачів у приватній власності, не було порушено права інших власників квартир у будинку АДРЕСА_1, а також не було порушено санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку. Крім того, зі змісту наявного в матеріалах справи висновку № 13837 судової будівельно-технічної експертизи від 20.06.2008 року вбачається, що проведені ремонтно-будівельні роботи у квартирі АДРЕСА_1 відносяться до терміну «поточний ремонт», а ремонтно-будівельні роботи з перепланування та переобладнання проводились лише в кімнаті 9,1 кв.м. квартири АДРЕСА_1, за фактом проведення яких, експертизою невідповідностей вимогам нормативної документації виявлено не було.
Проаналізувавши норми чинного законодавства та вказані обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач безпідставно не вжив всіх заходів для з'ясування всіх обставин необхідних для повного, об'єктивного та всебічного розгляду поставленого питання в заяві позивачів про реєстрацію та прийняття до експлуатації їх квартири, а посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність у позивачів відповідного дозволу на проведення перепланування та перебудови квартири не грунтуються на вимогах законодавства та спростовуються наявними доказами в матеріалах справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, Шевченківську районну у м. Києві державну адміністрацію слід зобов'язати розглянути питання щодо введення в експлуатацію закінченим будівництвом об'єкт, а саме: квартиру АДРЕСА_1.
Розподіляючи судові витрати, колегія суддів керується вимогами ч. 3 ст. 94 КАС України, згідно з якою, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Вимогами ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають встановленим обставинам справи, оскаржуване рішення суду в частині зобов'язання відповідача прийняти в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт, а саме: квартиру АДРЕСА_1, не можна визнати законним і обґрунтованим, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи в цій частині, тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, оскаржувана постанова суду підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України -
Апеляційну скаргу Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації -задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2009 року -скасувати в частині зобов'язання Шевченківську районну у м. Києві державну адміністрацію прийняти в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт, а саме АДРЕСА_1.
Винести в цій частині нову постанову, якою зобов'язати Шевченківську районну у м. Києві державну адміністрацію розглянути питання щодо введення в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт, а саме: квартиру АДРЕСА_1.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий суддя: _____________ Т.Р. Вівдиченко
Судді: _____________ Н.М. Літвіна
_____________ Ю.І. Цвіркун
Повний текст рішення виготовлений 16 серпня 2010 року