Справа: № 2-а-10424/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Сорочко Є.О.
Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.
Іменем України
"02" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ізмайлової Т.Л.
суддів Костюк Л.О., Шостака О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.09.2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Північного територіального відділу пожежної безпеки про визнання неправомірними дій,-
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного територіального відділу пожежної безпеки про визнання неправомірними дій.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.09.2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.
Сторони в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявній у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 проходив військову службу у Північному територіальному управлінні пожежної безпеки.
Згідно наказу начальника управління пожежної безпеки Збройних Сил України від 31.1.0.2008 року № 39 Північне територіальне управління пожежної безпеки розформовано та визначено його правонаступником Північний територіальний відділ пожежної безпеки.
Позивач вважає дії відповідача неправомірними так як на протязі всього періоду служби ним порушувалась Конституція України, трудове законодавство та ст. 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки тривалість робочого часу за тиждень перевищувала понад сорок годин, а тому він вимушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що відповідач діяв правомірно та в межах покладених на нього обов'язків. Колегія суддів погоджується з такою правовою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1-2 ст. 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», загальна тривалість службового часу військовослужбовців на тиждень не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу за відповідний період, визначеної законодавством України, за винятком випадків, передбачених пунктом 5 цієї статті.
Розподіл службового часу військовослужбовців протягом доби і протягом тижня у військових частинах здійснюється таким чином, щоб забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і проведення занять з бойової підготовки та створити умови для підтримання порядку, військової дисципліни та виховання військовослужбовців, підвищення їх культурного рівня, всебічного побутового обслуговування, відпочинку і харчування.
Частиною 5 ст. 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»передбачено, що військові навчання, походи кораблів, бойові стрільби та бойове чергування, несення служби в добовому наряді та інші заходи, пов'язані із забезпеченням боєготовності військових частин, здійснюються без обмеження загальної тривалості службового часу.
Відповідно до Положення «Про пожежну безпеку в Збройних Силах України», затвердженого наказом МОУ від 10.04.2006 року № 185 до органів пожежної безпеки Збройних Сил України відносяться територіальні управління пожежної безпеки.
Згідно ч. 2 ст. 17 Конституції України, оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, наказом начальника Територіального управління пожежної безпеки від 22.12.2006 року № 175 встановлено режим роботи управління, зокрема пунктом 1 передбачено розпорядок дня роботи управління: вівторок, середа, четвер -з 09-00 год. до 18-00 год., понеділок -з 08-00 год. до 18-00 год., п'ятниця - з 09-00 год. до 17-00 год., перерва на обід -з 13-00 год. до 14-00 год.; пунктом 6 передбачено, що для підтримання управління в постійній бойовій готовності, своєчасного прийому та передачі повідомлень про пожежі та запалювання, що виникли в зоні діяльності управління, доведення сигналів бойового управління, наказів, розпоряджень та повідомлень призначено чергових по управлінню згідно графіку та відповідно до інструкції чергового по управлінню і визначені особи, які залучені до чергування по управлінню щоденно з 06-00 год. до 20-00 год., а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки Територіальне управління пожежної безпеки є структурним підрозділом Збройних Сил України, відповідно чергування, які здійснювались в управлінні офіцерами, є заходами із забезпечення боєготовності управління, а тому правомірно проводились без обмеження загальної тривалості службового часу. Розподіл службового часу здійснювався з врахуванням Конституції України, ст. 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
За ст. 200 КАС України, підставами для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін є правильно встановлені обставини справи та ухвалення судового рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.09.2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Північного територіального відділу пожежної безпеки про визнання неправомірними дій -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.09.2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
.
Головуючий суддя
Судді