Справа: № 2а-6277/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.
"02" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ізмайлової Т.Л.
суддів Костюк Л.О., Шостака О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Любартранс»до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВАТ «Любартранс»звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 14.01.2009 року.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2009 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Сторони в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявній у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2009 року працівники ТУ ГДІ на автомобільному транспорті в Житомирській області провели перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів транспортним засобом марки «Лаз -695 СПГ»який належить позивачу.
За результатами перевірки складено акт № 124745 від 12.08.2008 року про порушення позивачем вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». На підставі вищезазначеного акту відповідачем було прийнято постанову про застосування фінансових санкцій № 082843 від 26.08.2009 року в розмірі 1700 гривень.
Позивач вважає дану постанову незаконною, а тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що суб'єктом владних повноважень при винесенні оскаржуваної постанови неповно були з'ясовані всі обставини по справі, оскільки фінансова санкція була застосована до особи, яка не є автомобільним перевізником. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачені документи, на підставі яких виконують пасажирські перевезення. Документами для нерегулярних пасажирських перевезень є: для автомобільного перевізника -ліцензія, документ, що засвідчує використання автобусу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія -посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що посвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до ч. 14 ст. 14 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»до ліцензій на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом додаються ліцензійні картки на кожен автомобільний транспортний засіб. Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та автомобільного транспортного засобу.
Згідно п. 4.4. Положення Міністерства транспорту та зв'язку України, від 24.11.2005, № 803 "Про затвердження Положення про ліцензійну картку, яка додається до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) та до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі", при змінах у реєстраційних документах власних або орендованих транспортних засобів оформлюються нові ліцензійні картки, а попередні втрачають чинність з унесенням до них відповідного запису.
Згідно абз.3 ч.1 ст. 60 вище вказаного Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39,48 цього Закону -штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні суду першої інстанції, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 23.12.2005 року, на автобусі ЛАЗ -695 СПГ замінено державний номерний знак старого зразка з 44-05 ЖИП на 00417 ВА, проте ліцензійна картка АВЧ № 283806 була видана ще на автобус ЛАЗ -695 СПГ державний номер 44-05 ЖИП, тобто ліцензійна картка не була переоформлена відповідно до п. 4.4 вищевказаного Положення.
Таким чином, відповідач правомірно застосував до позивача фінансові санкції передбачені ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за порушення ст. 39 цього Закону, оскільки позивачем в порушення вимог чинного законодавства та у встановлені строки не було оформлено нову ліцензійну картку, в зв'язку із змінами в реєстраційних документах автобуса.
Згідно зі ст. 198 ч. 1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 197, 198, 201, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області - задовольнити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2009 року скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Любартранс»до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді