Справа: № 2-а-9299/08 Головуючий у 1-й інстанції: Хаюк С.М.
Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.
Іменем України
"02" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ізмайлової Т.Л.
суддів Костюк Л.О., Шостака О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.10.2009 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області про скасування рішення, -
ФОП ОСОБА_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області про скасування рішення від 24.04.2008 року № 0000702320 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2321,25 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.10.2009 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ у Житомирському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Сторони в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявній у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Житомирському районі Житомирської області було здійснено перевірку господарської одиниці (магазину за адресою: Житомирська обл., Житомирський район, с. Буки) щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. За результатами перевірки складено акт № 06300369/2320 від 10.04.2009 року. На підставі вищезазначеного акту відповідачем було прийняте рішення № 0000702320 від 24.04.2008 року про застосування до відповідача фінансових санкцій відповідно до ст. 22 Закону України № 256 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»( далі -Закон № 265) на суму 2321,25 грн. за порушення п. 1,2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме реалізація товарів без застосування реєстратора розрахункових операцій; сума готівкових коштів разом із сумою виручки не була проведена через РРО.
Не погоджуючись з даним рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідач безпідставно зробив висновок про реалізацію товарів без застосування реєстратора розрахункових операцій, оскільки позивач являється платником єдиного податку та відповідно п. 6. ст. 9 Закону може не застосовувати реєстратор розрахункових операцій. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Згідно п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби в установленому порядку мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Як зазначено в акті перевірки від 10.04.2008 року на місці відбулась реалізація товарів продовольчої групи, а саме 1-ї пляшки пива та промислової групи: 13 карток поповнення рахунку «Київстар», 17-ти пачок прального порошку «Гала»без застосування реєстратора розрахункових операцій, розрахунковий документ не роздруковувався та не видавався.
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Згідно ст. 10 Закону, перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.
Для реалізації ст. 10 Закону постановою Кабінету Міністрів України № 1336 від 23.08.2000 року було затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі -Перелік).
Згідно п. 1 вище зазначеного Переліку, роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань обкладення прибутковим податком з громадян.
Як встановлено в судовому засіданні суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_2 як суб'єкт підприємницької діяльності, здійснює оподаткування за спрощеною системою оподаткування шляхом сплати єдиного податку і відповідно до п. 6 ст. 9, ст.. 10 Закону № 265, та п. 1 Переліку позивачем було виконано вимоги чинного законодавства, оскільки промислові товари не є підакцизним товаром і їх реалізація не потребує застосування РРО, а продаж пива в пляшках відповідно до п. 1 Переліку дозволяється також без застосування РРО.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що відповідачем неправомірно винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 24.04.2008 року № 0000702320, так як позивачем продаж підакцизних товарів не здійснювалась, а розрахункові операції проводились з використанням розрахункових книжок та книг обліку.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.10.2009 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області про скасування рішення -необхідно залишити без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області - залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.10.2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді