Справа: № 2/621-2/622-2/626(2-а-13720/08) Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
"04" серпня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Суддів:
Вівдиченко Т.Р.,
Цвіркуна Ю.І.
Федорової Г.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2009 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дії та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачі 05.12.2008 року звернулися до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дії та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2009 року позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва перерахувати та сплатити позивачам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у повному обсязі невиплачену їм як дітям війни щомісячну державну соціальну 30% надбавку, в порядку ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей», починаючи з 09.07.2007 року по 01.01.2008р. та з 22.05.2008року по 31.12.2008року.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що позивачі є дітьми війни, що підтверджується відповідними посвідченнями які міститься в матеріалах справи.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»в цій частині на відповідність Конституції та законів України не переглядався, а тому відповідачем була проведена виплата вказаної допомоги у повному обсязі.
Крім того, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції, що позивачами було пропущено річний строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення надбавки як дитині війни за 2006 рік, оскільки до суду звернулися за захистом своїх порушених прав 05.12.2008 року, а саме з порушенням річного строку позовної давності.
Докази поважності пропуску строку позовної давності в матеріалах справи відсутні. Таким чином, підстав для поновлення пропущеного строку позовної давності немає. Отже, суд першої інстанції в цій частині виніс рішення яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.
З приводу вимог позивачів про стягнення надбавки до пенсії як дитині війни за 2007 рік, колегія суддів вважає за можливе зазначити наступне.
Пунктом 12 ст. 71 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.
Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Оскільки, предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України підкреслив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
З урахуванням зазначеного, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 9 липня 2007 року втратили чинність.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі звернулися до суду 05 грудня 2008 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 99 КАС України - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивачів за 2007 рік підлягають задоволенню з 05 грудня 2007 року, тобто з урахуванням річного строку позовної давності.
Щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати недоплачену державну соціальну допомогу як дитині війни за 2008 рік то колегія суддів вважає за можливе зазначити наступне.
Пунктом 41 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Між тим, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказане положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»було визнано неконституційним з 22 травня 2008 року.
Відповідно до ст. 58 Конституції України - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дітям війни допомога, у розмірі передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за 2008 рік підлягає виплаті з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Крім того, судовою колегією не приймаються до уваги посилання відповідача на положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання надбавки до пенсії як дитині війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 202 КАС України -підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва -задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2009 року - скасувати.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва -неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва провести перерахунок пенсій ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як дітям війни в розмірі 30% надбавки, в порядку ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей», починаючи з 05.12.2007 року по 31.12.2008 року та з 22.05.2008року по 31.12.2008 року.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
Головуючий: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Цвіркун Ю.І.
Федорова Г.Г.