Постанова
Іменем України
2 березня 2010 року Справа № 2-31/3927.1-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ткаченка М.І.,
суддів Антонової І.В.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився (ТОВ „Айра”);
позивача - не з'явився (ТОВ „Ратибор”);
позивача не з'явився (ТОВ „Маріна і К”);
відповідача - не з'явився (Ялтинська міська рада);
третіх осіб -
не з'явився (ТОВ „Компанія „РИФ”);
не з'явився (Виконавчий комітет Ялтинської міської ради);
не з'явився (Управління головного архітектора Ялтинської міської ради);
не з'явився (Ялтинське міське управління земельних ресурсів);
не з'явився (ТОВ „Земельні ресурси-кадастр”);
не з'явився (Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України);
розглянувши апеляційну скаргу представника позивачів: Товариства з обмеженою відповідальністю „Айра”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Ратибор”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Марина і К” на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 9 листопада 2009 року по справі № 2-31/3927.1-2009
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Айра”
(вулиця Тімірязєва, 43, кв. 32, місто Ялта, АР Крим, 98600)
Товариства з обмеженою відповідальністю „Ратибор”
(Набережна імені Леніна, 11, місто Ялта, АР Крим, 98600)
Товариства з обмеженою відповідальністю „Марина і К”
(вулиця Архітектора Краснова, 1 „б”, місто Ялта, АР Крим, 98600)
до Ялтинської міської ради
(площа Радянська, 1, місто Ялта, АР Крим, 98600)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „РИФ”
(вулиця Набережна, 4, місто Миколаїв, 54001)
Виконавчого комітету Ялтинської міської ради
(площа Радянська, 1, місто Ялта, АР Крим, 98600)
Управління головного архітектора Ялтинської міської ради
(вулиця Свердлова, 21, місто Ялта, АР Крим, 98600)
Ялтинського міського управління земельних ресурсів
(вулиця Руданського, 7, місто Ялта, АР Крим, 98600)
Товариства з обмеженою відповідальністю „Земельні ресурси-кадастр”
(вулиця Партизанська, 4 „а”, офіс 35, місто Севастополь, 99011)
Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України
(вулиця Шеряєва, 5, місто Ялта, АР Крим, 98612)
Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини
(вулиця Гоголя, 14, місто Сімферополь, АР Крим, 95011)
про визнання недійсними рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю „Айра” (далі- ТОВ „Айра”), Товариство з обмеженою відповідальністю „Ратібор”(далі- ТОВ „Ратібор”) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Марина і К” (далі- ТОВ „Марина і К”) звернулись до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Ялтинської міської ради, за участю третьої особи-Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „РИФ”(далі- ТОВ „Компанія „РИФ”), в якій просив визння недійсними та скасування наступних рішень Ялтинської міської ради:
- № 283 від 21 березня 2008 року „Про надання дозволу ТОВ „Компанія „РИФ” на розробку проекту землеустрою по відведенню та зміні цільового призначення земельної ділянки для відновлення будівель та споруд під готельний комплекс, орієнтовною площею 0,0668 га розташованої за адресою: місто Ялта, Набережна імені Леніна, 11 „б”, з подальшою передачею в оренду, на землях Ялтинської міської ради";
- № 282 від 21 березня 2008 року „Про надання дозволу ТОВ „Компанія „РИФ” на розробку проекту землеустрою по відведенню та зміні цільового призначення земельної ділянки для відновлення будівель та споруд під готельний комплекс, орієнтовною площею 0,1016 га розташованою за адресою: місто Ялта, Набережна імені Леніна, 11„в”, з подальшою передачею в оренду, на землях Ялтинської міської ради”.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі разом з іншими юридичними і фізичними особами являються співвласниками нерухомого майна будинку № 11 по Набережній імені Леніна у місті Ялта, у зв'язку з чим мають право на отримання в користування земельної ділянки як під самим об'єктом нерухомості, так і для його обслуговування. В той же час зазначається, що спірні земельні ділянки примикають до будинку № 11 Набережній імені Леніна у місті Ялта, у зв'язку з чим, передача їх в оренду саме відповідачеві порушує права позивачів як власників об'єкту нерухомості.
Рішенням господарського суду АР Крим від 19 грудня 2008 року по справі № 2-26/9754-2008 у задоволенні позову ТОВ „Айра”, ТОВ „Ратібор” та ТОВ „Марина і К” до Ялтинської міської ради про визнання недійсним та скасування рішень відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 березня 2009 року рішення господарського суду АР Крим від 19 грудня 2008 року по справі № 2-26/9754-2008 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 7 липня 2009 року рішення господарського суду АР Крим від 19 грудня 2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 березня 2009 року по справі № 2-26/9754-2008 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду АР Крим.
Справу була прийнята до провадження суддею Приваловою А.В., з привласненням їй номеру № 2-31/3927.1-2009.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 24 липня 2009 року відповідно до вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 7 липня 2009 року по даній справі, залучено до участі у справі, у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Ялтинської міської ради, Управління головного архітектора Ялтинської міської ради, Ялтинське міське управління земельних ресурсів, Товариство з обмеженою відповідальністю „Земельні ресурси-кадастр”, Державну Азово-Чорноморська екологічну інспекцію Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Республіканський комітет АР Крим з охорони культурної спадщини.
Відповідач проти позову заперечує, вважаючи, що оспорювані рішення Ялтинської міської ради приняти в межах наданих їй повноважень та відповідно до закону, а також посилається на те, що права позивачів прийнятими рішеннями порушені не були.
Виконавчий комітет Ялтинської міської ради проти позову заперечує, просив у задоволенні позову відмовити з огляду на законність рішень виконкому про виділення будівель із складу домоволодіння № 11 по вулиці Набережна імені Леніна в місті Ялта з привласненням цим будівлям, що належать ТОВ „Компанія „РИФ”, окремих адресів.
21 жовтня 2009 року за вхідним № 12197 до суду першої інстанції від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції надійшли письмові пояснення, в яких інспекція повідомила, що позивачам та ТОВ „Компанія „РИФ” надавався висновок про можливість цільового використання земельної ділянки за адресою: місто Ялта, Набережна імені Леніна, 11 (земельна ділянка площею 0,2217 га), а також зазначено, що вказана земельна ділянка входить до 100 метрової охоронної зони Чорного моря. Додатково 6 листопада 2009 року надіслала копії висновків від 6 серпня 2008 року № 11/1802 та від 6 серпня 2008 року № 11/1803 та пояснення щодо погодження Державною Азово-Чорноморською інспекцією матеріалів проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,1016 га, розташованої за адресою: місто Ялта, Набережна імені Леніна, 11 „в” та земельної ділянки площею 0,0668 га, розташованої за адресою: місто Ялта, Набережна імені Леніна, 11 „б”.
22 жовтня 2009 року за вхідним № 16685 до суду першої інстанції від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Ялтинського міського управління земельних ресурсів надійшов відзив, згідно якого проти позову заперечує та просить у задоволені позову відмовити. Вказує, що об'єкти нерухомості по Набережній імені Леніна в місті Ялта будинки №11, № 11 „в”, № 11 „б” є самостійними будівлями, мають три різних адреси та розташовані на різних самостійних земельних ділянках, оскільки позивачі не є співвласниками будівель № 11„б” та № 11 „в”, то й відсутнє право на земельні ділянки, на яких ці будівлі розташовані.
22 жовтня 2009 року за вхідним № 16638 до суду першої інстанції від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини надійшли письмові пояснення, згідно яких ТОВ „Компанія „РИФ” висновок про можливість цільового використання спірних земельних ділянок комітетом не надавався, оскільки комітет не наділений такими повноваженнями. Також повідомив, що листами № 5071-п та 5072-п від 13 червня 2008 року ТОВ „Компанія „РИФ” рекомендували звернутися до Державної служби з питань національної культурної спадщини, у повноваження якої входить видача висновків по проектам відводів земельних ділянок розташованих у межах історичних ареалів.
Рішенням господарського суду АР Крим від 9 листопада 2009 року по справі № 2-31/3927.1-2009 у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, представник позивачів звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2009 року апеляційна скарга прийнята до провадження у складі колегії: головуючого судді Ткаченка М.І., судді Антонової І.В., судді Котлярової О.Л. та призначена до розгляду на 19 січня 2010 року.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 січня 2010 року розгляд справи відкладався до 2 лютого 2010 року.
Розпорядженням керівництва суду від 2 лютого 2010 року у зв'язку з відпискою судді Котлярової О.Л. було здійснено її заміну на суддю Заплаву О.Л.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 2 лютого 2010 року розгляд справи відкладався до 16 лютого 2010 року.
Розпорядженням керівництва суду від 16 лютого 2010 року у зв'язку з знаходженням на лікарняному судді Антонової І.В. було здійснено її заміну на суддю Котлярову О.Л.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2010 року розгляд справи відкладався до 2 березня 2010 року.
Розпорядженням керівництва суду від 2 березня 2010 року у зв' язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Заплави Л.М. була здійснена її заміна на суддю Антонову І.В.
У судове засідання призначене на 2 березня 2010 року представники сторін та третіх осіб не з'явились, хоча про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін та третіх осіб.
Розглянувши справу, в порядку статті 101 Господарського процесуального одексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, договорів купівлі-продажу від 5 листопада 2007 року та від 6 листопада 2007 року, витягів з Державного реєстру правочинів за № 4901663 від 5 листопада 2007 року та № 4904231 від 6 листопада 2007 року, а також витягів про реєстрацію права власності, ТОВ „Компанія „РИФ” є власником нежитлової будівлі літера „А”, розташованої у місті Ялта по Набережній імені Леніна, 1в та нежитлової будівлі № 11„б” за вказаною адресою.
Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Рішеннями Ялтинської міської ради № 282 та № 283 від 21 березня 2008 року ТОВ „Компанія „РИФ” було надано дозвіл на розробку проектів землеустрою по відведенню та зміні цільового призначення земельних ділянок для відновлення будівель та споруд під готельний комплекс, орієнтовною площею 0,0668 га та 0,1016 га за адресою: місто Ялта, Набережна імені Леніна, № 11„б” та № 11„в”, з подальшою передачею в оренду, на землях Ялтинської міської ради.
Вислухавши пояснення присутніх у попередніх судових засіданнях представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до статті 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є земля, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста. Від імені і на користь територіальних громад право суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтею 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що рішення ради ухвалюється на пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.
Згідно зі статтю 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Частиною 3 статті 124 Земельного кодексу України (станом на момент винесення Ялтинською міською радою оскаржуваних рішень) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2-6 статті 123 Земельного кодексу України, юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.
До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.
Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Позивачі посилаються на те, що оскаржуваними рішеннями Ялтинської міської ради порушується їхнє право на отримання в користування земельної ділянки, необхідної для обслуговування домоволодіння № 11, Набережна імені Леніна в місті Ялта.
ТОВ „Айра”, ТОВ „Ратібор” та ТОВ „Марина і К” є співласникми домоволодіннярозташованого за адресою: місто Ялта Набережна імені Леніна 11.
Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
При переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Відповідно до статті 30 Закону України „Про курорти” округ санітарної
охорони поділяється на три зони: перша зона (зона суворого режиму); друга зона (зона обмежень); третя зона (зона спостережень).
Встановлення меж зон санітарної охорони здійснюється в порядку розроблення проектів землеустрою.
Згідно статті 31акону України „Про курорти” перша зона (зона суворого
режиму) охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, території, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, мінеральні озера, лимани, вода яких використовується для лікування, пляжі, а також прибережну смугу моря і прилеглу до пляжів територію шириною не менш як 100 метрів.
На території першої зони (зони суворого режиму) забороняється:
- користування надрами, не пов'язане з використанням природних лікувальних ресурсів, розорювання земель, провадження будь-якої господарської діяльності, а також інші дії, що впливають або можуть вплинути на розвиток небезпечних геологічних процесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс;
- прокладення кабелів, у тому числі підземних кабелів високої напруги, трубопроводів, інших комунікацій;
- спорудження будь-яких будівель та інших об'єктів, не пов'язаних з експлуатаційним режимом та охороною природних і лікувальних факторів курорту;
- скидання дренажно-скидних та стічних вод;
- влаштування стоянок автомобілів, пунктів їх обслуговування (ремонт, миття тощо);
- влаштування вигребів (накопичувачів) стічних вод, полігонів рідких і твердих відходів, полів фільтрації та інших споруд для приймання та знешкодження стічних вод і рідких відходів, а також кладовищ і скотомогильників;
- проїзд автотранспорту, не пов'язаний з обслуговуванням цієї території, використанням родовищ лікувальних ресурсів або природоохоронною діяльністю;
- постійне і тимчасове проживання громадян (крім осіб, які безпосередньо забезпечують використання лікувальних факторів).
На території першої зони (зони суворого режиму) дозволяється провадити діяльність, пов'язану з використанням природних лікувальних факторів, на підставі науково обгрунтованих висновків і результатів державної санітарно-гігієнічної та екологічної експертиз виконувати берегоукріплювальні, протизсувні, протиобвальні, протикарстові та протиерозійні роботи, будувати хвилерізи, буни та інші гідротехнічні споруди, а також влаштовувати причали.
Забудова цієї території (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та упорядкування об'єктів містобудування) здійснюється відповідно до законодавства, державних стандартів і норм, затвердженої містобудівної документації.
Вказані положення є імперативними і вказівок на те що можливі відступи від вказаних норм підставі висновків Державної Азово-Чорноморської інспекції відсутні.
На думку колегії суд першої інстанції не міг прийняти в якості доказу вищевказаний висновок Державної Азово-Чорноморської інспекції.
Відповідно до пункту 18 висновку Державна Азово-Чорноморська інспекція погоджала проект відводу земельної ділянки при умові проведення державної екологічної експертизи. На момент розгляду справи висновок державної екологічної експертизи був відсутній.
З урахуванням викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення у справі прийнято при неповному з'ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим вимоги ТОВ „Айра”, ТОВ „Ратибор” та ТОВ „Марина і К”, викладені в апеляційній скарзі, підлягають задоволенню, а рішення господарського суду АР Крим скасуванню та прийняттю нового рішення.
При прийнятті нового рішення по господарській справі судова колегія задовольняє позовні вимоги ТОВ „Айра”, ТОВ „Ратибор” та ТОВ „Марина і К” у повному обсязі.
Керуючись статтями 46, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 чатсини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Айра”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Ратибор” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Марина і К” задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 9 листопада 2009 року по справі № 2-31/3927.1-2009 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити
Визнати недійсними та скасувати рішення Ялтинської міської ради:
- № 283 від 21 березня 2008 року „Про надання дозволу ТОВ „Компанія „РИФ” на розробку проекту землеустрою по відведенню та зміні цільового призначення земельної ділянки для відновлення будівель та споруд під готельний комплекс, орієнтовною площею 0,0668 га розташованої за адресою: місто Ялта, Набережна імені Леніна, 11„б”, з подальшою передачею в оренду, на землях Ялтинської міської ради”;
- № 282 від 21 березня 2008 року „Про надання дозволу ТОВ „Компанія „РИФ” на розробку проекту землеустрою по відведенню та зміні цільового призначення земельної ділянки для відновлення будівель та споруд під готельний комплекс, орієнтовною площею 0,1016 га розташованою за адресою: місто Ялта, Набережна імені Леніна, 11„в”, з подальшою передачею в оренду, на землях Ялтинської міської ради”.
Головуючий суддя М.І. Ткаченко
Судді І.В. Антонова
О.Л. Котлярова