Справа № 2 - 445 /2010
і м е н е м УКРАЇНИ
14 вересня 2010 року місто Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого судді Лебедь О.Д., при секретарі Боровікової І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом та за уточненим позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тією обставиною, що йому на праві власності належать квартири № 8 та № 9, розташовані за адресою АДРЕСА_2 \АДРЕСА_1. У вказаних квартирах розташований магазин, переобладнання було здійснено на законних підставах. Його квартири систематично заливає каналізаційними водами, залиття проводиться з санвузла квартири АДРЕСА_2 \ АДРЕСА_1 в м. Сімферополь, що належить на праві власності відповідачки. В подальшому уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідачки заподіяну матеріальну шкоду, яка складає 3268 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн., розходи на юридичну допомогу у розмірі 6000 грн., розходи по оплаті послуг ЖЄО щодо складення актів про залиття, розходи за проведення експертизи в розмірі 1000 грн., судові витрати в розмірі 171 грн. Моральну шкоду обґрунтовує зміною життєвого укладу, відповідачка відмовляється провести ремонт в своєму санвузлі, реагує на вказані пропозиції скандалами, крім того вказує на ту обставину, що він втратив впевненість в себе, не в повній мірі користується магазином із-за постійного залиття магазину, що негативно відображається на його доході.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, надав суду заяву щодо слухання справи в його відсутність.
Представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, належним чином оформленої, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.
Представник позивача ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності, належним чином оформленої, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та суду пояснила, що залиття магазину здійснилося не з її вини, на її думку позивач у разі перебудови своїх квартир порушив конструктивні елементи будинку, та з його вини труби прийшли в негідність. Її вини в залитті квартири позивача не має.
Представник відповідача ОСОБА_5, який діє на підставі угоди про надання юридичної допомоги, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що вини відповідачки в залитті квартири не має, позивач у разі перебудови своїх квартир сам порушив конструктивні елементи будинку, підстав для задоволення вимог щодо моральної шкоди не має, позивачем не доведений факт спричинення моральної шкоди.
Експерт ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що висновки експертизи підтримує в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши експерта, дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивачу на праві власності належать квартири № 9 та № 8 в будинку АДРЕСА_1 \ АДРЕСА_3.
Судом встановлено, що кв. АДРЕСА_2 / АДРЕСА_1 в м. Сімферополі належить на праві власності відповідачці.
На теперішній час власником квартир № 8 та 9 в будинку АДРЕСА_1 \ АДРЕСА_3 здійснені переобладнання вказаних квартир в магазин, про що є відповідний акт державної технічної комісії щодо відповідності закінченого будівництвом об'єкту к експлуатації від 02.02.2000 р.
Судом встановлено, що відповідно до акту ЖЄО - 5 від 17.06.2009 р. відбулося залиття магазину, розташованого в квартирах 8 та 9, залиття відбулося з квартири № 3, 21.05.2009 р. був складений акт комісією з ЖЄО -5, відповідно до якого відбулося залиття магазину, при цьому залиття велося з квартири № 3, заявок в ЖЄО на ремонт сантехніки не надходило.
Відповідно до акту від 28.07.2009 р. , складеного комісією, відбулося залиття магазину, залиття велося з квартири № 3, в квартирі № 3 в санвузлі встановлена течія в місці з'єднання унітазу з раструбом, течія не ліквідована з-за відмови відповідачки.
Відповідно до висновку експертизи № 35 від 22.05.2010 р. встановити причини залиття магазину (квартири № 8 та № 9) , який розташований за адресою АДРЕСА_2 \ АДРЕСА_1 не є можливим, але на підставі акті ЖЄО слідує, що залиття магазину відбулося із вище розташованої квартири № 3, в санвузлі якої встановлена течія в місці з'єднання унітазу з раструбом.
В судовому засіданні відповідачка не заперечувала, що іноді в неї протікає вода, але це відбувається тому, що позивач у разі перебудови належних йому двох квартир порушив конструктивні елементи будинку, крім того з квартири 2 усі каналізаційні води стікають в її трубу, а лише потім в центральну трубу, яку замурував позивач та не дає можливості її перевірити, вона зверталася в ЖЄО с письмовою заявою та в усному порядку, однак ніякої допомоги з боку працівників ЖЄО надано не було, з актами ЖЄО вона не згодна, оскільки при їх складенні присутня не була, її взагалі дома не було.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доведенню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення по справі і щодо яких у сторін і інших осіб, які беруть у справі, виникає спір.
Відповідачка не надала суду жодних доказів, яки б свідчили про те, що з вини позивача здійснюється течія води з її унітаза у разі його протиправних діянь з реконструкції квартир, при цьому позивачем суду надані усі документи, яки свідчать про те, що реконструкція квартир проводилася на підставі відповідних дозволів, також суду не надано даних з боку відповідачки щодо її звернення в ЖЄО з метою ліквідування виявленої течії, проведення ремонту труб в санвузлі.
Ставити під сумнів акти, складені працівниками ЖЄО - 5, у суду не має підстав.
Згідно з вимогами ст.1166 ЦК України майнова шкода, яка заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, що спричинила її.
П ід час вирішення питання про відшкодування матеріальної шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Оскільки в судовому засіданні встановлений факт залиття магазину ( квартири № 8 та №9), що належить на праві власності позивачу, встановлена бездіяльність з боку відповідачки щодо ліквідування течії води, вказана бездіяльність потягнула за собою спричинення матеріальної шкоди у вигляді необхідності відновлювального ремонту вказаного магазину, то суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідачки на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 3248 грн. ( без НДС) при виконанні ремонту підрядним засобом.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на стягнення моральної шкоди, яка заподіяна йому внаслідок порушення його прав.
Відповідно до пункту 3 статті 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації , ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування , а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Згідно з пунктами 4, 5 Постанови Пленуму Верховного суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4 від час вирішення питання про відшкодування моральної шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд оцінює заподіяну позивачу моральну шкоду в розмірі 1000 грн., виходячи з тих моральних страждань, яки він переніс у разі неодноразового залиття його магазину (квартир № 8 та №9), де він здійснює підприємницьку діяльність, з вини відповідачки.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки на його користь витрат, пов'язаних з правовою допомогою у розмірі 6000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_4 представляла інтереси позивача за довіреністю, а не як адвокат, що відповідно до ст. 84 ЦПК України не відноситься до витрат на правову допомогу.
Також не підлягають стягненню з відповідача витрати, пов'язані зі складенням актів працівниками ЖЄО, оскільки вказані витрати не відносяться до судових витрат відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 88 ч.1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, таким чином стягненню підлягають витрати, пов'язані з проведенням експертизи, витрати на оплату судового збору та інформаційне - технічний розгляд справи ( 1000 грн. + 51 грн. + 120 грн.).
Керуючись ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10,11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 3248 (три тисячі двісті сорок вісім) грн..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду у розмірі 1000 ( одна тисяча) грн..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1171 грн.
ОСОБА_1 в решті заявлених вимог - відмовити.
З повним рішенням сторони можуть ознайомитися 17.09.2010 р.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Криму через Центральний районний суд м . Сімферополя шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: