Справа № 2-4039/10
16.09.2010 року Центральний районний суд м. Сімферополя в складі:
головуючого судді Гулевича Ю.Г.
при секретарі Кушнеренко Ю.М
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції», ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та відміні договору поруки від 5.10.2007 року
Позивач ОСОБА_1 просить визнати неправомірним і незаконним дії відповідача ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції, відмінити договір поруки № 014\0070\82\065748 від 05.10.2007 р. укладеного між відповідачем ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції и ОСОБА_3, посилаючись на те, що між відповідачем ОАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції і ОСОБА_3 укладений договір поруки за № 014\0070\82\065748 від 05.10.2007 р.
ОСОБА_3 є законним чоловіком позивача і правовідношення між подружжям регулюються ст.65 Сімейного Кодексу України.
При укладенні договору-поруки відповідач (банк; кредитна установа) зобов'язаний попередити про відповідальність поручителя, а так само мати згоду законної дружини поручителя на укладення договору-поруки. Згоди своєму чоловікові ОСОБА_3 на укладення договору-поруки позивач не давала.
Представник відповідача проти позову заперечував, вважає його необгрунтованим.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 05.10.2007 року між ОСОБА_4 та АТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту.
В забезпечення вказаного договору 05.10.2007 р. був укладений договір-поруки між ОСОБА_3 та АТ «Райффайзен Банк Аваль». ОСОБА_3 був ознайомлений з умовами договору, обов'язками та відповідальністю, яка виникає відповідно до кредитного договору.
Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель зобов'язуєтьс перед кредитором боржника за виконання ким свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодуванні збитки якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно вимог ст.ст. 547, 548 ЦК України договір поруки укладається у письмовій формі і має бути спрямований на забезпечення дійсного зобов'язання. Зміст договору поруки повинен відповідати ст.ст. 553, 554 ЦК України та іншим вимогам параграфу 3 глави 49 ЦК України.
У договорі-поруки в п.1.6 фактичні сімейні відносини, підписаному власноруч поручителем, поручитель засвідчив той факт, що його дружина, з якою він проживає однією сім'єю, згодна з укладанням цього договору. У п. 2.5.2 договору поруки засвідчено, що для укладання цього договору поручитель отримав усі необхідні погодження та згоди, передбачені чинним законодавством, а у п. 2.5.5. договору зазначено, що зміст ст.ст. З, 21, 65, 74 Сімейного кодексу України поручителю роз'яснено. Відповідно до п. 2.5.3. договору поруки поручитель не знаходився під впливом омани, насильства, погрози, зловмисної угоди або збігу важких для нього обставин. Поручитель спроможний здійснити цей договір та виконання зобов'язань за ним, оскільки він не має обмежень у право та дієздатності. Поручитель не є жодним чином обмеженим законом, іншим нормативним актом, судовим рушенням або іншим, передбаченим чинним законодавством, способом в своєму праві укладати цей договір та виконувати усі умови, визначені у ньому.
Таким чином, ОСОБА_3 підписав вищезазначений договір, взяв на себе зобов'язання повідомити свою дружину. У відсутність вищезазначених обставин Банк би не укладав Кредитного договору із ОСОБА_4І та не видавав би кредитних коштів.
Відповідно ст. 65 п.3 СК України згода одного із подружжя має бути обов'язково надана письмово для укладення договорів, які потребують нотаріального посвідчення або державної реєстрації. Договір поруки не відноситься до договорів цінного майна. Форми обов'язкового надання чи відібрання згоди іншого із подружжя на укладання договору поруки, який наданий у забезпечення договору кредиту законодавством не передбачено.
Згідно положень ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В роз'ясненнях, наданих в и. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочииів недійсними" від 6 листопада" 2009 року зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання на момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити ньому Кодексу, іншим актам цивільного, законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Також, не має правового значення для вирішення спору відсутність згоди дружнії на укладення договору поруки, оскільки порука, зокрема і спірний договір, не є угодою щодо розпорядження майном та не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін договору, отже суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст.204, 525,526,553,554 ЦК України, ст.ст. 10,11,209, 212-215 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції», ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та відміні договору поруки від 5.10.2007 року залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Гулевич Ю.Г.