копія 1-53/10
5 липня 2010 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого - судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Мухоїд Г.В.,
за участю прокурора
представника-потерпілого
захисника-адвоката Гризуна С.В.,
ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальну справу щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, не одруженого, освіта неповна середня, не працюючого, судимого:
18 березня 2004 року цим же судом за ч. 3 ст. 187 КК України на підставі ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі, 26 червня 2006 року Указом Президента України про помилування на 3 роки позбавлення волі, й звільненого 27 липня 2006 року умовно-достроково на 3 місяці 20 днів;
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 і ч. 2 ст. 185 КК України,
встановив:
24 червня 2009 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зустрілися в с. Хотянівка Вишгородського району й, оскільки потребували грошових коштів, домовилися про викрадення в темну пору доби рибальського човна.
З цією метою, близько 20 год. прийшли до місяця проживання ОСОБА_6 по АДРЕСА_1, де останній взяв близько 300 г спирту та саморобний ніж. Після цього прийшли до кафе «На перехресті» в с. Хотянівка де до 23 год. вживали алкогольні напої.
В подальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішли в напрямку обвідного каналу Київського водосховища, де між садовим товариством «Десна-4» та полем між ними виникла сварка з приводу того, що ОСОБА_7 відмовився вчиняти крадіжку човна.
ОСОБА_6, будучи в стані алкогольного сп'яніння, близько 23 год. 20 хв. під час сварки, яка переросла в бійку з потерпілим ОСОБА_7, умисно завдав останньому саморобним ножем удар у живіт та два удари рукою в шию, від яких той впав на землю.
Після падіння потерпілого на землю ОСОБА_6 умисно завдав ножем три удари в ліву частину тіла потерпілого.
Внаслідок застосованого насильства ОСОБА_6 заподіяв потерпілому ОСОБА_7 три проникаючі колото-різані поранення передньої поверхні грудної клітки зліва і правої частини живота з наскрізним ушкодженням по ходу ранових каналів 3 ребра зліва, серцевої сорочки і лівої легені в ділянці кореня, що супроводжувалось гострою крововтратою, та одне непроникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки зліва, і таким чином умисно вбив потерпілого.
Після вбивства потерпілого ОСОБА_6 таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_7: мобільний телефон «Бенклі-Сіменс» вартістю 380 грн., з сім-картою абонента МТС (НОМЕР_1) вартістю 25 грн., мобільний телефон «Нокіа 1100» вартістю 420 грн., з сім-картою абонента МТС (НОМЕР_2) вартістю 25 грн., золотий ланцюжок 585 проби вагою 9,4 г вартістю 2 000 грн. та золоту обручку вагою 3 г. 585 проби вартістю 645 грн., а всього майна на суму 3 945 грн.
В подальшому ОСОБА_6 у полі біля садового товариства «Десна-4» присипав ґрунтом труп потерпілого ОСОБА_7 і з місця події зник, викраденим розпорядився на свій розсуд.
У судовому засіданні підсудний свою вину не визнав.
Ствердив, що 24 червня 2009 року зустрівся з ОСОБА_7 в кафе «На перехресті» в с. Хотянівка з яким домовилися викрасти човен, продати і поділити гроші. Оскільки ОСОБА_7 з'ясував, що автомобіля за допомогою якого слід було викрасти човен не буде, вирішили це зробити наступного разу.
Після вживання алкогольних напоїв близько 22 год. вийшли з ОСОБА_7 з кафе і він відразу пішов додому. Потерпілого більше не бачив і його не вбивав, майно не викрадав.
Золоті ланцюжок та каблучку, які він здав у ломбард 25 червня 2009 року належать йому.
У той же час на досудовому слідстві ОСОБА_6 частково визнав свою вину і зазначив, що 24 червня 2009 року після зустрічі з потерпілим прийшли до нього додому в с. Хотянівка, де він переодягнувся і взяв з собою саморобний ніж. На той час домовилися з потерпілим викрасти рибальський човен, щоб заробити грошей. В кафе «На перехресті» у с. Хотянівка вживали алкогольні напої. Після 23 год. разом пішли вчиняти крадіжку човна. Біля садового товариства «Десна-4» на польовій дорозі ОСОБА_7 відмовився від крадіжки. Оскільки він наполягав на крадіжці човна, між ними виникла сварка та бійка, в ході якої ОСОБА_7 наштовхнувся на ніж, який він тримав у руці. Тоді він завдав йому два удари рукою в шию та грудну клітку, від яких той впав на землю. Коли потерпілий впав, він вирішив його вбити і завдав ножем три удари в ліву частину тіла потерпілого. Від завданих ударів потерпілий помер, а тому він відтягнув його тіло в поле й засипав ґрунтом на краю заглибини. Коли тягнув труп, босоніжки потерпілого викинув у кущі та траву, а також зняв з шиї потерпілого золотий ланцюжок, обручку з правої руки та два мобільні телефони потерпілого.
Після цього повернувся додому, де в каналізаційну яму викинув ніж, одяг, який був у крові, спалив на вогнищі на галявині біля сусідського будинку. До ранку знаходився в своїй кімнаті.
25 червня 2009 року близько 7 год. пішов на автобусну зупинку і по дорозі викинув мобільні телефони в копанку. Золотий ланцюжок і каблучку потерпілого здав у ломбард на вул. Героїв Дніпра у м. Києві, за що отримав 1 000 грн. після цього поїхав у м. Біла Церква до ОСОБА_8 (а.с. 5-7, 52-53, 86-88, 98-100, 204-206)
При проведені відтворення обстановки та обставин події підсудний детально підтвердив свої показання дані на досудовому слідстві, показав місце сварки та бійки з потерпілим, механізм завданих ним ударів потерпілому ножем під час бійки з останнім на місці події, місце де він засипав труп потерпілого ґрунтом, місце де знаходилося багаття і спалений одяг підсудного біля буд АДРЕСА_2 та водоймище біля буд АДРЕСА_1, куди підсудний викинув мобільні телефони (а.с. 89-91).
У судовому засіданні ОСОБА_6 показання дані ним на досудовому слідстві заперечив, і ствердив, що обмовив себе у вчиненні злочинів унаслідок застосування до нього недозволених методів ведення слідства - фізичного і психологічного насильства з боку працівників міліції.
Разом з тим, дані твердження суд вважає необґрунтованими, які на сукупності зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах не ґрунтуються.
Показання підсудного на досудовому слідстві є послідовними, логічними й узгоджуються з сукупністю здобутих по справі доказів, а тому суд вважає їх достовірними.
Відтак, твердження підсудного в судовому засіданні про неправильність цих показань є безпідставними.
Зазначене підтверджується наступними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_9 у судовому засіданні підтвердила показання дані нею на досудовому слідстві. Зазначила, що 24 червня 2009 року близько 22 год. 17 хв. розмовляла з чоловіком по телефону і дізналася, що він скоро буде їхати додому.
З оголошених показань потерпілої ОСОБА_9 убачається, що загиблий ОСОБА_7 є її чоловіком, з яким у них є двоє дітей 1999 та 2007 років народження.
24 червня 2009 року близько 19 год. 30 хв. чоловік зустрічався в с. Хотянівка з підсудним подивитись якийсь човен. Чоловік додому не повернувся, а тому наступного дня вона телефонувала підсудному, який сказав, що близько 24 год. потерпілий на попутному автомобілі поїхав додому й де він знаходиться йому не відомо. В зв'язку зі зникненням чоловіка звернулася до міліції.
Ствердила, що в районному відділі міліції впізнала золотий ланцюжок чоловіка, який їй повернуто. Даний ланцюжок, а також золоту обручку чоловік постійно носив на собі.
З показань потерпілої встановлено, що її чоловік користувався і носив з собою два мобільні телефони (а.с. 105-107).
Показання потерпілої щодо здійснених телефонних дзвінків 24 червня 2009 року її чоловіку та наступного дня підсудному підтверджується даними роздруківок дзвінків абонентських номерів ЗАТ «УМЗ» (НОМЕР_5 - номер потерпілої ОСОБА_9, НОМЕР_3, НОМЕР_4 - номери потерпілого ОСОБА_7 і НОМЕР_6 - номер підсудного ОСОБА_6В.).
Свідок ОСОБА_10 - мати підсудного, повідомила, що син проживає разом з нею по АДРЕСА_1 Підсудний підтримував дружні стосунки з потерпілим ОСОБА_7, з яким познайомився на роботі в ПП «ОСОБА_11». Останні 6-8 місяців її син не працював. 24 червня 2009 року поїхала на роботу і повернулася додому тільки 25 червня. Сина бачила останній раз 24 червня (а.с. 57-58).
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні ствердив, що підсудний та потерпілий ОСОБА_7 працювали в нього на підприємстві й підтримували нормальні робочі стосунки (а.с. 185-186).
З показань свідка ОСОБА_12 оголошених у судовому засіданні, встановлено, що він приходився вітчимом потерпілому ОСОБА_7, який працював в ПП «ОСОБА_11» і підтримував стосунки зі ОСОБА_6 25 червня 2009 року дізнався, що ОСОБА_7 пропав (а.с. 171-172).
Свідки ОСОБА_13 і ОСОБА_14 у судовому засіданні ствердили, що 24 червня 2009 року з 21 до 23 год. підсудний разом з потерпілим вживали спиртні напої в кафе «На перехресті». О 23 год. ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вийшли з кафе, оскільки воно зачинялося (а.с. 167-170).
Свідок ОСОБА_15 зазначив, що 24 червня 2009 року бачив у кафе «На перехресті» підсудного ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7, які разом вживали спиртні напої (а.с. 165-166).
З оголошених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_8 убачається, що 17 травня 2009 року в кафе «На перехресті» вона познайомилася з підсудним ОСОБА_6 Після чого підтримувала з ним дружні стосунки й періодично зустрічалася з ним. 24 і 25 червня 2009 року ОСОБА_6 зателефонував їй на мобільний й приїхав до неї в гості в м. Біла Церква. Тоді ж він подарував їй золотий браслет, який в неї вилучили працівники міліції. Після цього вони поїхали до смт Сквира, де підсудний пригощав її алкогольними напоями, за які розраховувався наявними в нього грошима (а.с. 67-69).
Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у судовому засіданні ствердили, що, будучи понятими, брали участь у відтворенні обстановки і обставин події за участю підсудного, який послідовно й без будь-якого тиску з боку працівників міліції показав детальні обставини за яких ним вчинено вбивство і крадіжку майна потерпілого ОСОБА_7 (а.с. 183-184, 196-197).
Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 9 липня 2009 року за вказівкою ОСОБА_6 на відстані 400-450 м. від автодороги «Вишгород-Десна» біля ґрунтової дороги поряд із с/т «Десна-4» в полі в місці вибраного ґрунту виявлено труп ОСОБА_7 з ознаками насильницької смерті.
Біля вказаної ґрунтової дороги в кущах виявлено босоніжки потерпілого ОСОБА_7 Дані речові докази приєднано до матеріалів справи (а.с. 10-20).
Огляд місця події проведено на підставі явки з повинною ОСОБА_6, у якій він повідомив місця вчинення злочину і знаходження трупу (а.с. 5-8).
З даних протоколу обшуку від 10 липня 2009 року вбачається, що на території домоволодіння по АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_6 у вигрібній ямі за допомогою магніту вилучено саморобний металевий ніж (а.с. 76-78).
Даний ніж виготовлений з металу сірого кольору (плескатого напилку) та має плями іржи, що притягується магнітом, має одне лезо з односторонньою заточкою. Загальна довжина ножа 358 мм, ніж складається з клинка довжиною 288 мм та утику - 80 мм. Лезо клинка довжиною 235 мм. Обух прямий, довжиною 254 мм, після нього є плавний скіс, який утворює вістря клинка. Ніж знаходиться без руків'я, виготовлений кустарним способом та холодною зброєю не являється, як слідує з висновку судової криміналістичної експертизи № 64 від 29 вересня 2009 року (а.с. 129, 190-194).
Згідно протоколу виїмки від 16 липня 2009 року в морзі Ірпінського відділення КОБ СМЕ вилучено сорочку потерпілого ОСОБА_7 з коротким рукавом темного кольору, на передній лівій полиці якої виявлено наскрізні дрібні механічні ушкодження (а.с. 121).
Відповідно до висновків судово-медичної експертизи № 182-мк від 30 липня 2009 року та судово-криміналістичної експертизи № 195-мк від 3 серпня 2009 року на клапті шкіри трупа ОСОБА_7 виявлені дві (на клапті з грудної клітки зліва), та по одній (на клаптях з лівого підребер'я та з правої здухвинної ділянки) наскрізні рани, які за своїми морфологічними особливостями, виникли від дії предмету, який мав колючі та ріжучі властивості, по типу клинка ножа, що мав обушок та лезо, і яким міг бути вилучений по справі саморобний ніж.
Індивідуальних особливостей травмуючого предмету в досліджуваних ранах на клаптях шкіри не відобразилося.
По краях та стінках ран на клаптях шкіри виявлено металізацію сполуками заліза та масивне нашарування ґрунту.
Пошкодження сорочки потерпілого на її правій (два пошкодження) та лівих (п'ять пошкоджень) полах утворилися від дії одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, яким міг бути ніж, вилучений на території домоволодіння за місцем проживання підсудного.
(а.с. 115-118, 125-130).
Згідно даних протоколу виїмки 10 липня 2009 року в м. Києві по вул. Героїв Дніпра, 35 у ВП «Київське ломбардне відділення №1» ПТ «ЗТ «Скарбниця» вилучено золотий ланцюжок (585 проби вагою 9,4 г із зламаним замком), який ОСОБА_6 здав 25 червня 2009 року згідно бирки комплектності (а.с. 60-63).
Відповідно до протоколу виїмки та огляду 11 липня 2009 року у свідка ОСОБА_8 вилучено золотий браслет 585 проби загальною вагою 2,020 г, який їй подарував ОСОБА_6 (а.с. 71).
Протоколом виїмки та огляду від 15 травня 2010 року в приміщенні ТОВ «Євроювеліртрейд» виявлено та вилучено угоду про виготовлення ювелірних виробів № 113-КВ-0108 укладену ОСОБА_6
Разом з тим згідно листа ТОВ «Євроювеліртрейд» від 5 жовтня 2009 року № 1769 та угоди про виготовлення ювелірних виробів № 113-КВ-0108 ОСОБА_6 25 червня 2006 року звертався за послугами до Київського магазину № 12 в м. Києві по вул. Героїв Дніпра, 35 з приводу обміну брухту із золота 585 проби загальною вагою 1,910 г на готовий ювелірний виріб у вигляді золотого браслету 585 проби загальною вагою 2,020 г, доплативши за різницю в 0,110 г 16 грн. 50 коп. (а.с. 65).
З поданих захистом доказів - документів на ювелірні вироби використовуваних ОСОБА_6, дані про придбання й законне володіння підсудним саме тими золотими виробами, які він 25 червня 2009 року здав до ломбардів, не вбачаються.
Натомість у справі встановлено, що після вбивства потерпілого, ОСОБА_6 викрав належні потерпілому два ювелірні вироби (золоті ланцюжок та обручку, які той носив із собою) та наступного дня здав їх до ломбардів, оскільки їхав до свідка ОСОБА_8 в м. Біла Церква і потребував грошей.
З цих підстав суд не погоджується з показаннями підсудного про те, що до ПТ «ЗТ «Скарбниця» та ТОВ «Євроювеліртрейд» він здавав належні йому, а не потерпілому, золоті ланцюжок та каблучку, оскільки ці твердження ОСОБА_6 з матеріалами справи не узгоджуються і їм не відповідають.
Вина підсудного підтверджується також і речовими доказами по справі, зокрема: саморобним ножем вилученим на території домоволодіння за місцем проживання підсудного за його показаннями; сорочкою потерпілого з наскрізними пошкодженнями; босоніжками вилученими з місця події за показаннями підсудного; золотим ланцюжком 585 проби вагою 9,4 г потерпілого ОСОБА_7, який вилучено в ПТ «ЗТ «Скарбниця»; золотим браслетом 585 проби вагою 2,02 г, вилученим у свідка ОСОБА_8; угодою про виготовлення ювелірних виробів № 113-КВ-0108; биркою комплектності до ланцюга № 1-209757 (а.с. 21, 62, 72, 79, 122).
Відповідно до даних судово-медичної експертизи № 14/202 від 11 серпня 2009 року в потерпілого ОСОБА_7 виявлено наступні тілесні ушкодження:
а) проникаючі колото-різані поранення (№/№ 1 і 2) передньої поверхні грудної клітки зліва і правої частини живота (№ 4) з ушкодженням по ходу ранових каналів 3 ребра зліва, серцевої сорочки і лівої легені (наскрізні ушкодження) в ділянці кореня;
б) не проникаюче колото-різане поранення (№ 3) передньої черевної стінки зліва;
в) перелом (дефект) 5 п'ясткової кістки правої кисті.
Рани грудної клітки і живота утворилися внаслідок 4-х разової дії колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, який мав обушок і лезо.
Зазначені ушкодження по давності заподіяння можуть відповідати 24 червня 2009 року.
Перелом 5 п'ясткової кістки правої кисті, вірогідно, утворився посмертно, можливо, під час вилучення (розкопування тіла) померлого із землі 9 липня 2009 року.
Проникаючі колото-різані поранення грудної клітки і живота мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень у живих осіб, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння. Непроникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки має ознаки легких тілесних ушкоджень.
Настання смерті потерпілого ОСОБА_7 знаходиться в прямому причинному зв'язку з тілесними ушкодженнями зазначеними в п. а і настали внаслідок проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки з наскрізним ушкодженням кореня лівої легені, що супроводжувалося гострою крововтратою.
Характер зазначених тілесних ушкоджень грудної клітки свідчить, що з моменту їх заподіяння до настання смерті пройшов короткий період часу (до 0,5 год.)
(а.с. 110-114).
Відповідно до висновку судової комплексної, комісійної, психолого-психіатричної і наркологічної експертизи № 319 від 31 липня 2008 року ОСОБА_6 виявляє достатні показники протікання когнітивних процесів, в особистісної сфері - емоційна полегшеність, поверховість, вольова нестійкість, особистісна спрощеність, низький морально-етичний рівень, схильність до алкоголізації.
На даний час і час вчинення інкримінованого йому діяння за своїм психічним станом міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 144-147).
Аналізуючи зібрані в справі докази, суд зазначає, що в зв'язку з відмовою потерпілого від вчинення крадіжки рибальського човна на ґрунтовій дорозі біля садового товариства «Десна-4», між ним та підсудним виникли неприязні стосунки та сварка. З цих причин підсудний застосовував до потерпілого насильство.
Суд вважає, що в судовому засіданні підсудний необґрунтовано, з метою ухилення від відповідальності, заперечив факт бійки з потерпілим, що сукупності досліджених у справі доказів не відповідає, а тому вважає такі показання недостовірними.
Разом з тим вина підсудного повністю підтверджується його показаннями на досудовому слідстві, що узгоджуються з іншими доказами по справі.
З цих показань підсудного вбачається, що він умисно завдав наявним у нього саморобним ножем три смертельні ушкодження потерпілому, які проникли в життєво-важливі органи потерпілого й спричинили смерть.
Завдавши ці удари, підсудний припинив побиття потерпілого. Заподіяні ушкодження були достатніми для настання смерті.
На тілі потерпілого виявлено й інші тілесні ушкодження (не проникаючі рани), які не перебувають у причинному зв'язку з його смертю. Однак їх заподіяно одночасно, при завданні підсудним чотирьох ударів ножем.
Під час приховування трупу, підсудний на місці події викинув у кущі його босоніжки та присипав труп ґрунтом, що виявлено на підставі явки з повинною ОСОБА_6 під час огляду вказаного ним місця події.
Після настання смерті, підсудний вилучив з трупа потерпілого його майно: два мобільні телефони, золоті ланцюжок та обручку.
Викрадені золоті вироби підсудний здав до ломбардів, де й вилучено золотий ланцюжок потерпілого та відповідні угоди, що повністю узгоджується з показаннями ОСОБА_6 на досудовому слідстві.
Враховує суд і те, що труп потерпілого був знайдений лише під час огляду місця події, на яке вказав підсудний в явці з повинною.
Твердження підсудного про самообмову внаслідок тиску працівників міліції спростовуються результатами перевірки прокурором заяви поданої захисником підсудного (постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 29 вересня 2009 року), а також матеріалами справи, в якій дані про це відсутні й натомість маються достовірні дані про вчинення ОСОБА_6 злочинів за встановлених у справі обставин.
Досліджені в судовому засіданні докази узгоджуються між собою і доповнюють один одного, п роаналізувавши які, суд доходить висновку, що пред'явлене підсудному обвинувачення знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.
Таким чином суд визнає доведеною вину ОСОБА_6 в умисному протиправному заподіянні смерті та повторному таємному викраденні чужого майна, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 115 і ч. 2 ст. 185 КК України.
При призначенні підсудному покарання, суд враховує конкретні обставини справи та ступінь вчинених ОСОБА_6 особливо тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості.
Досліджуючи дані про особу підсудного, суд бере до уваги його посередню характеристику за місцем проживання, позитивну характеристику за місцем відбування покарання, який судимий за вчинення особливо тяжкого злочину проти власності та життя і здоров'я особи, постійного місця роботи і сім'ї підсудного не має.
На підставі ст. 67 КК України обтяжуючою покарання обставиною слід визнати вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують покарання згідно ст. 66 КК України судом не встановлено.
Беручи до уваги зазначене, а також позицію прокурора та потерпілої, які висловилися про призначення підсудному суворого покарання передбаченого законом, суд вважає необхідним призначити підсудному покарання в межах санкції ч. 1 ст. 115 і ч. 2 ст. 185 КК України.
Вирішуючи заявлені потерпілими цивільні позови про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, суд виходить з доказів про завдані збитки і їх розмір, що в судовому засіданні доведено частково.
Зокрема, суд враховує встановлену по справі вартість викраденого майна потерпілого на суму 3 945 грн., що підлягають стягненню на користь ОСОБА_9
Що стосується відшкодування матеріальної шкоди в іншій частині, то будь-які докази стосовно понесених позивачами витрат і завданих їм матеріальних збитків суду не представлено й тому позови ОСОБА_9 та ОСОБА_18 в цій частині є недоведеними і задоволенню не підлягають.
При визначенні розміру заподіяної моральної шкоди, суд зважає на підстави і обставини, що обґрунтовані позивачкою у судовому засіданні, зокрема на глибину душевних страждань, що пов'язані зі смертю близької людини (чоловіка та батька), їх невідворотні негативні наслідки, вимушені зміни в життєвих планах, а також з огляду на засади розумності і справедливості, враховуючи ступінь вини підсудного, на підставі чого визнає доведеним частково від заявленої суми.
Позов ПТ «ЗТ «Скарбниця» про відшкодування матеріальної шкоди, підлягає задоволенню, виходячи з доведеності підстав і його розміру.
Керуючись статтями 323 і 324, 328 КПК України,
засудив:
визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 і ч. 2 ст. 185 КК України і за цим законом призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 115 КК України - 12 (дванадцять) років позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 185 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі .
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_6 покарання - 12 (дванадцять) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з часу затримання - ОСОБА_6 10 липня 2009 року (а.с. 80-83).
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою в Київському СІЗО № 13.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 на відшкодування матеріальної та моральної шкоди 3 945 грн. та 100 000 (тисяч) грн. відповідно.
В задоволенні решти вимог у частині відшкодування матеріальної шкоди відмовити внаслідок недоведеності.
В задоволенні цивільного позову ОСОБА_18 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити внаслідок недоведеності.
Цивільний позов ПТ «ЗТ «Скарбниця» задовольнити, стягнути з ОСОБА_6 на користь Повного товариства «Заставне товариство «Скарбниця» на відшкодування матеріальної шкоди 1 175 грн. 33 коп.
Речові докази по справі - босоніжки, сорочку потерпілого ОСОБА_7 та ніж знищити (а.с. 21, 79, 122), золотий ланцюжок 585 проби вагою 9,4 г залишити потерпілій ОСОБА_9, золотий браслет 585 проби вагою 2,02 г передати в дохід держави (а.с. 72), три відеокасети «Джівісі» залишити в матеріалах справи (а.с. 21, 92).
За проведення судово-кримніалістичної експертизи стягнути з ОСОБА_6 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (р/р 35220100105021 УДК у Київській області МФО 821018) судові витрати в розмірі 486 грн. 77 коп. (а.с. 189).
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд, а засудженим в той же термін з дня вручення йому копії вироку.
Суддя: