91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
16.09.10 Справа № 19/231пд.
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Промресурси", м.Луганськ
до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Луганського відділення Донецької обласної філії, м.Луганськ
про визнання договору припиненим
в присутності представників сторін:
від позивача -не прибув;
від відповідача -Чередниченко Н.Л., довіреність № 02-04/723 від 10.12.2010.
Обставини справи: заявлено вимогу про визнання договору поруки № 550-4/050 від 26.06.2009 припиненим.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.08.2010 (суддя Ворожцов А.Г.) було порушено провадження по справі № 19/231пд та розгляд справи призначений на 09.09.2010.
Розпорядженням заступника голови господарського суду від 07.09.2010, у зв'язку з виходом судді Косенко Т.В. з відпустки, справу № 19/231пд, що призначалась до розгляду суддею Ворожцовим А.Г., передано їй на розгляд.
Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.09.2010 була оголошена перерва.
У судовому засіданні 09.09.2010 представник відповідача подав заперечення на позовну заяву № 78-0005/85-1005 від 09.09.2010, де заперечив проти доводів позивача з підстав викладених у відзиві та повідомив про зміну назви на Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк".
16.09.2010 позивач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлені вимоги про визнання договору поруки № 550-4/050 від 26.06.2009, який укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Луганського відділення Донецької обласної філії, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Сенс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промресурси" припиненим.
Правове регулювання правовідносин сторін за договором, який є підставою позову у даній справі, здійснюється Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України.
Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України передбачено право підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Також ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В ст.16 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
З приписів ст.20 Господарського кодексу України також вбачається, що Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
У зв"язку з тим, що законодавством не передбачено такий спосіб захисту права, як встановлення факту, що договір є припиненим, що також не вбачається зі змісту договору поруки № 550-4/050 від 26.06.2009, то у задоволенні позову слід відмовити, оскільки предмет даного позову не відповідає встановленим способам захисту прав та зведений фактично до встановлення факту, що має юридичне значення, але факт, чи є договір діючим, може встановлюватися судом при розгляді спору про право.
На підставі викладеного, суд визнає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення, оскільки позивачем обрано спосіб захисту, що не відповідає діючому законодавству. З огляду на це судом не досліджуються інші обставини, на які посилається позивач.
Судові витрати покладаються на позивача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. У задоволенні позову відмовити.
2.Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 20.09.2010.
Суддя Т.В.Косенко